(додаткова)
02 вересня 2025 року місто Київ
справа № 465/763/24
апеляційне провадження № 22-з/824/1045/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Сенюти В.О.,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,
У лютому2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Державний Ощадний банк України» про захист прав споживачів.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів задоволено. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 34 483,60 грн.
09 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Заява мотивована тим, що в апеляційній скарзі, представник позивача вказував, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу із розгляду справи становить 10 000 грн. Одночасно, позивач зазначив, що докази понесених витрат будуть подані у відповідності до ч. 8 чт. 141 ЦПК України, тобто протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення.
Вказував, що 10 січня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «АЙЕМПАРТНЕРС» укладено договір про надання правової допомоги від 10.01.2025 року № 10/01/2025.
У пункті 3.1. Договору сторони узгодили, що вартість правової допомоги ОСОБА_1 розраховується погодинно у розмірі 1 500 гривень за годину роботи адвоката. Одночасно абзацом 2 пункту 3.1. Договору сторони визначили, що для надання послуг Клієнту адвокатське об'єднання вправі залучати помічника адвоката оплата праці якого встановлюється у розмірі 1 000 грн. за годину роботи.
Клієнтом, ОСОБА_1 , було прийнято без зауважень правову допомогу, що підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт від 09.07.2025 р. на загальну суму 11 000 грн., за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Також у заяві клопотав поновити строк на подачу заяви та доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що копію постанови отримано 04 липня 2025 року у системі «Електронний суд».
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, повинна застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.
Указані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).
Згідно з частинами першою - третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки обставини пропуску строку знайшли своє підтвердження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що у позові сторона позивача заявила орієнтовний розмір судових витрат 30 000 грн.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив орієнтовний розмір судових витрат позивача на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду апеляційної інстанції надано: акт № 09/07/25 прийому-передачі наданих послуг, який включає детальний опис робіт (наданих послуг) та витрачений час, необхідний для надання правничої допомоги, на загальну суму 11 000,00 грн; договір № 10/01/2025 про надання правничої (правової) допомоги від 10 січня 2025 року.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанціях в розмірі 11 000 грн. та їх співмірність зі складністю справи і виконаним обсягом робіт, витраченим часом.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих ОСОБА_2 послуг, відсутність заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу і те, що під час ухвалення постанови питання про витрати на професійну правничу допомогу не вирішено, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції підлягає задоволенню в межах заявленої суми 11 000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись статтями 133, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд
Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 11 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв?язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанціях.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: