1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 серпня 2025 року апеляційну скаргупредставника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2025 року,
за участі:
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене 16.06.2025 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_1 , майно, а саме: на:
- Мобільний телефон «Xiomi MiAZ» IMEI НОМЕР_1 із сімкартою із номером телефону НОМЕР_2 із позбавленням права відчуження, розпорядження та користування.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, яка істотно порушує конституційні права власника майна.
Апелянт зазначає, що підстави для арешту майна та ризики визначені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України відсутні.
Крім того, клопотання необґрунтоване тим, що частина інформації яка міститься у ньому, не відповідає дійсності.
Звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді не надано дозвіл на вилучення мобільного телефону, про те підозрюваний самостійно передав слідчому телефони та надав паролі до них.
В судове засідання прокурорне з'явився, 27 серпня 2025 року на електронну пошту суду надіслав заперечення на апеляційну скаргу. У вказаних запереченнях просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути її без участі сторони обвинувачення. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ГСУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 листопада 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024000000001059,за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2024, ОСОБА_8 діючи спільно з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, на території Одеської області, вирішив створити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням бюджетними коштами, які виділялись на закупівлю продуктів харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України (далі - військові формування та установи) в стаціонарних та польових умовах на 2024 та 2025 роки.
Так, з метою реалізації розробленого ОСОБА_8 плану заволодіння коштами, виділеними для потреб Збройних Сил України, ним забезпечено почергову перемогу підконтрольних йому суб'єктів господарювання - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і TOB «АСІКС ГРУП», у проведених Державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу (далі - ДОТ МО України) процедурах закупівлі послуг з постачання продуктів харчування для потреб Збройних Сил України шляхом визначення директорами вказаних товариств, згідно його вказівки, найменшої вартості запитуваних послуг.
У зв'язку з цим, між ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» та ДОТ МО України, 29.05.2024 укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 59/05-24-ХП на закупівлю продуктів харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України (військових формувань та установ) у стаціонарних та польових умовах на 2024 рік.
У подальшому, для забезпечення продовження протиправної діяльності із заволодіння коштами Міністерства оборони, між ТОВ «АСІКС ГРУП» та ДОТ МО України 05.12.2024 також укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 109/12-24-ХП на закупівлю продуктів харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України (військових формувань та установ) у стаціонарних та польових умовах на 2025 рік.
В подальшому ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 забезпечили формування та подачу з використанням інформаційно- комунікаційної системи управління потребами тилового забезпечення Збройних Сил України до ДОТ МО України ряду замовлень на поставку до військових формувань та установ продуктів харчування, потреба в постачанні яких відсутня, а також ряд замовлень, в яких збільшили потребу в продуктах харчування шляхом завищення кількості необхідних військовій частині одиниць та найменувань продуктів, при цьому достовірно знаючи, що згідно укладених державних контрактів (договорів) постачальниками таких продуктів харчування буде визначено одне з підконтрольних ОСОБА_8 підприємств - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» або ТОВ «АСІКС ГРУП».
Вказані замовлення ДОТ МО України, згідно договорів № 59/05-24-ХП та № 109/12-24-ХП, після узагальнення, направлялись для виконання постачальникам - з 29.05.2024 до ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД», а з 05.12.2024 по також до ТОВ «АСІКС ГРУП».
ТОВ «АСІКС ГРУП», отримували замовлення військових формувань та установи із заздалегідь обумовленими з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 додатково, безпідставно, а також надлишково включеними номенклатурою та кількістю продуктів харчування.
Вказані замовлення передавались ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , які згідно відведених їм обов'язків у складі злочинної організації сприяли заволодінню бюджетними коштами шляхом складання документів ТОВ «ГРАНПРІЛТД» та TOB «АСІКС ГРУП» із завідомо неправдивою інформацією щодо постачання зазначеної у них номенклатури та кількості продуктів харчування до військових формувань та установи.
З метою завершення розробленого плану заволодіння коштами Міністерства оборони України, використовуючи завідомо підроблені документи щодо постачання ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП» продуктів харчування до військових формувань та установи, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 забезпечили внесення зазначених у цих видаткових накладних завідомо неправдивих відомостей до актів приймання товару, шляхом відображення у них відомостей про такі накладні, підтверджуючи таким чином прийняття військовими формуваннями та установою зазначених у них продуктів харчування.
Акти приймання товару з боку ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП» підписано ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а з боку військових формувань та установ ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 забезпечували їх підписання командирами. В подальшому акти приймання товару разом з відповідними накладними подані до ДОТ МО України.
У свою чергу ДОТ МО України, отримавши зведені акти та додані до них видаткові із внесеними завідомо неправдивими відомостями, на виконання Договорів № 59/05-24-ХП від 29.05.2024 та № 109/12-24-ХП від 05.12.2024, у період з 27.02.2025 по 26.02.2025, безпідставно зараховано кошти на рахунки ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» та ТОВ «АСІКС ГРУП».
За наведених обставин, учасники злочинної організації, під керівництвом ОСОБА_16 , який використовуючи підконтрольні підприємства-ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» ТОВ «АСІКС ГРУП», у період часу з 06.11.2024 по 04.04.2025 шляхом зловживання своїм службовим становищем директором ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» ОСОБА_14 , директором ТОВ «АСІКС ГРУП» ОСОБА_15 , а також начальником продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_9 , в умовах воєнного стану, викликаного збройною агресією російської федерації, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до видаткових накладних та актів приймання товару, а саме продуктів харчування для військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 , заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі 1 254 783,95 грн.
Також, учасники злочинної організації, під керівництвом ОСОБА_8 , *використовуючи підконтрольні підприємства - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», у період часу 19.12.2024 по 12.02.2025, шляхом зловживання своїм службовим становищем директором ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» ОСОБА_14 , директором ТОВ «АСІКС ГРУП» ОСОБА_15 , а також начальником продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_10 , в умовах воєнного стану, викликаного збройною агресією російської федерації, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до видаткових накладних та актів приймання товару, а саме продуктів харчування для військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі 3 058 449,23 грн.
Окрім того, учасники злочинної організації, під керівництвом ОСОБА_8 , який використовуючи підконтрольні підприємства - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», у період часу з 16.12.2024 по 16.02.2025, шляхом зловживання своїм службовим становищем директором ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» ОСОБА_14 , директором ТОВ «АСІКС ГРУП» ОСОБА_15 , а також начальником продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_17 , в умовах воєнного стану, викликаного збройною агресією російської федерації, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до видаткових накладних та актів приймання товару, а саме продуктів харчування для військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 , заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі 725925,3 грн.
Поряд з цим, учасники злочинної організації, під керівництвом ОСОБА_8 , який використовуючи підконтрольні підприємства - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», у період часу з 30.01.2025 по 27.02.2025, шляхом зловживання своїм службовим становищем директором ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» ОСОБА_14 , директором ТОВ «АСІКС ГРУП» ОСОБА_18 , а також начальником продовольчої служби відділення матеріально-технічного забезпечення Інституту ВМС НУ «ОМА» ОСОБА_11 , в умовах воєнного стану, викликаного збройною агресією російської федерації, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до видаткових накладних та актів приймання товару, а саме продуктів харчування для військовослужбовців Інституту ВМС НУ «ОМА», заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі 535682,43 грн.
16 червня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Xiomi MiAZ» IMEI НОМЕР_1 із сім картою із номером телефону НОМЕР_2 .
17 червня 2025 року постановою старшого слідчого в особлива важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 зазначений мобільний телефон із сім картою із номером телефону НОМЕР_2 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони могли бути використані як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі його сліди.
18 червня 2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 направив поштовим зв'язком до Печерського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_1 , з метою збереження речового доказу.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 62024000000001059, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та його зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апеляційної скарги про те. що мобільний телефон вилучено всупереч ухвалі слідчого судді не заслуговують на увагу, колегія суддів вважає, що дозвіл на вилучення мобільного телефону хоча і не надався, однак він має статус тимчасово вилученого майна, у зв'язку із чим до слідчого судді подано клопотання про його арешт та він має значення у кримінальному провадження.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
Окрім того, відповідно до ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21
Єдиний унікальний № 757/30116/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_22
Справа № 11сс/824/5501/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК