Справа №752/8389/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6666/2025
20 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року, ухваленого під головуванням судді Мазура Ю.Ю.,-
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
ОСОБА_1 просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди у розмірі 102 500 грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 2 571 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 090 грн 54 коп., пеню в розмірі 39 955 грн 38 коп., заборгованість за теплопостачання у розмірі 76 388 грн 02 коп., заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії у розмірі 194 грн 67 коп., заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 1 951 грн 16 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 січня 2021 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення. З 01 березня 2022 року відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати за оренду, приміщенням користувалась до 03 серпня 2022 року.
За період із 01 березня 2022 року по 31 липня 2022 року заборгованість за договором оренди становить 102 500 грн 00 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.
ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.
Встановлено, що 01 січня 2021 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є власником вказаного приміщення.
За п. 1.1. договору, орендодавець зобов'язується передати в строкове платне користування нежитлові приміщення офісу № 3 за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення оздоровчого центру, а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення орендодавцю на умовах договору оренди. Загальна площа приміщень складає 109 кв.м.
Згідно п. п.7.1, 7.2 договору, орендар зобов'язаний здійснювати оплату за користування орендованими приміщеннями в сумі 20 500 грн 00 коп. в місяць. Орендар сплачує орендну плату щомісячно, шляхом передплати (авансом), до 7 числа оплачуваного місяця шляхом перерахування на банківський рахунок вказаний орендодавцем.
З 01 березня 2022 року відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати за оренду, приміщенням користувалась до 03 серпня 2022 року.
За період із 01 березня 2022 року по 31 липня 2022 року заборгованість за договором оренди становить 102 500 грн 00 коп.
Пунктом 24.3 договору встановлено, що договір достроково припиняє свою дію у разі не погашення орендарем протягом 30 днів з моменту виникнення заборгованості по орендній платі, комунальним платежам.
За п. 8.2. договору, орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги визначені в п. 8.1. цього договору не пізніше ніж на протязі 3 банківських днів, з дати виставлення відповідного рахунку.
Згідно рахунку № 153216812510100/07/2022/1 від 31 липня 2022 року заборгованість за теплопостачання становить 76 388 грн 02 коп.
Заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії відповідно до рахунку від 31липня 2022 року № 153216812510100/07/2022/1 становить 194грн 67 коп.
Заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 1 951 грн 16 коп., що підтверджується рахункомКП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 08 липня 2022 року № 921-в.
01 серпня 2022 року на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено повідомлення про дострокове припинення договору в зв'язку з не оплатою орендних платежів та запропоновано надіслати свого представника на 03 серпня 2022 року для вивезення речей і звільнення приміщення.
Враховуючи, що у визначену дату відповідач не з'явилась, позивач був вимушений звільнити приміщення від майна ФОП ОСОБА_2 і перевезти його на склад.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем порушено вимоги ст. ст. 526, 530 ЦК України, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 102 500 грн 00 коп. Позивач просив стягнути із ФОП ОСОБА_2 3 % річних, пеню та інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 4 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Встановлено, що 01 січня 2021 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. п.7.1, 7.2 договору, орендар зобов'язаний здійснювати оплату за користування орендованими приміщеннями в сумі 20 500 грн 00 коп. в місяць. Орендар сплачує орендну плату щомісячно, шляхом передплати (авансом), до 7 числа оплачуваного місяця шляхом перерахування на банківський рахунок вказаний орендодавцем.
Звертаючись до суду позивачем долучено копію виписки по рахунку, згідно якого відповідач належним чином виконувала взяті на себе зобовязання щодо оплати за договором оренди у розмірі 25 000 грн 00 коп. до березня 2022 року.
Згідно рахунку № 153216812510100/07/2022/1 від 31 липня 2022 року заборгованість за теплопостачання становить 76 388 грн 02 коп.
Заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії відповідно до рахунку від 31липня 2022 року № 153216812510100/07/2022/1 становить 194грн 67 коп.
Заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 1 951 грн 16 коп., що підтверджується рахункомКП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 08 липня 2022 року № 921-в.
01 серпня 2022 року на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено повідомлення про дострокове припинення договору в зв'язку з не оплатою орендних платежів та запропоновано надіслати свого представника на 03 серпня 2022 року для вивезення речей і звільнення приміщення. Відповідачем вказане повідомлення залишено без виконання.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення із відповідача заборгованості у зв'язку із невиконанням взятих на себе зобов'язань за укладеним договором оренди у розмірі 102 500 грн 00 коп., за теплопостачання у розмірі 76 388 грн 02 коп., за абонентське обслуговування постання теплової енергії у розмірі 194 грн 67 коп., за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1 951 грн 16 коп.
Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що позивачем належним чином доведено допустимими доказами невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань
Так, згідно п. 18 договору оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2021 року, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі дії форс-мажорних обставин, настання яких не залежить від сторін і безпосередньо впливає на можливість виконання цього договору.
Форс-мажорні обставини включають, окрім іншого, стихійні лиха, війни, збройні конфлікти, епідемії та інші події, які перебувають поза розумним контролем сторін.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв.
Враховуючи, що згідно умов укладеного договору ФОП ОСОБА_2 звільняється від відшкодування 3 % річних, пені та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, відтак, колегія суддів вважає, що у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного рішення суду від 13 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог простягнення заборгованості по орендній платі та заборгованості за житлово-комунальні послуги слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог простягнення заборгованості по орендній платі та заборгованості за житлово-комунальні послуги скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення суду.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у розмірі 102 500 грн 00 коп., за теплопостачання у розмірі 76 388 грн 02 коп., за абонентське обслуговування постання теплової енергії у розмірі 194 грн 67 коп., за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1 951 грн 16 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 01 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко