1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 26 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12024100030000800 від 03.04.2024, накладено арешт на майно, вилучене 27.05.2025 року під час особистого обшуку гр. ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, в чохлі чорного кольору, що поміщено до спец. пакету №PSP1217287.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання прокурора.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначив, що 30 травня 2025 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, копію оскаржуваного рішення отримано 29 липня 2025 року, апеляційну скаргу подано 31 липня 2025 року. Відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження дотримано.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та яку винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що мобільний телефон вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, а під час проведення обшуку ОСОБА_5 надано пароль до телефону та його оглянуто слідчим, однак інформацію необхідну для кримінального провадження не скопійовано.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 квітня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100030000800,за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч.ч. 4,5 ст. 191 КК України.
В клопотанні прокурора зазначено, що підставою реєстрації зазначеного кримінального провадження стали матеріали УСР в м. Києві ДСР НП України, відносно посадових осіб Управління освіти Деснянської РДА та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Деснянського району м. Києва, які за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Класика Комфорту» код ЄДРПОУ 36100693, ПП «Модена» код ЄДРПОУ 31541926 та ПП «Ремконт» код ЄДРПОУ 31779471, в умовах воєнного стану, вчинили можливу розтрату та привласнення бюджетних коштів, при проведенні капітальних ремонтів закладів освіти та медичних установ у Деснянському районі міста Києва.
Також, у провадженні слідчого відділу Деснянського УПГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за № 42025102030000008 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке розпочато за матеріалами співробітників ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, відносно службових осіб ТОВ «Ремконт» та ТОВ «Експорта», щодо можливої розтрати та привласнення бюджетних коштів при проведенні капітальних ремонтів закладів Пристоличної сільської ради, Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату, Управління освіти Шевченківського району м. Києва, Київського психоневрологічного інтернату.
Постановою від 18.02.2025 матеріали досудових розслідувань № 12024100030000800 від 03.04.2024 та № 42025102030000008 від 14.02.2025, об'єднано в одне провадження, якому присвоєно № 12024100030000800.
Згідно із вказаних матеріалів, що надійшли від ГУ СБ України у
м. Києві та Київській області встановлено, що ТОВ «Експорта» код ЄДРПОУ 42464713, зареєстроване по адресу: м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 33, директором значиться ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), засновником є ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яке протягом 2023-2024 років являється переможцем тендерних закупівель, щодо будівельних робіт для держаних установ.
Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ «Експорта» встановлено, що службові особи підприємства з метою розтрати та привласнення бюджетних кошів, декларують придбання будівельних матеріалів та робіт по завищеній вартості від пов'язаних підприємств, зокрема: ТОВ «Оптімум Світ Трейд» (код 45311657), ТОВ «Ягуар» (код 31571594), ТОВ «Електрик Солюшнс» (код 43330966), ТОВ «Будівельна Гільдія України» (код 43362385), ТОВ «Нова Будівельна Гільдія» (код 39055701), ТОВ «Горбуд» (код 38374729), ТОВ «Слон Бетон Плюс» (код 40331616), ТОВ «Будівельно-Промислова Компанія «Ягуар» (код 35758261), ТОВ «Пластер Мех» (код 38638817), ТОВ «Тало» (код 32670939) та інших.
Суть протиправної господарської діяльності підприємства ТОВ «Експорта» та ТОВ «Оптімум Світ Трейд» полягає у тому, що ТОВ «Оптімум Світ Трейд» документально оформлює придбання будівельних матеріалів від підприємств-імпортерів та реального сектору економіки з подальшим обготівкуванням таких коштів за певний відсоток (11-13%), які використовуються для закупівлі таких будівельних матеріалів за готівку по заниженій вартості та наданні неправомірної вигоди посадовим особам державних підприємств.
В ході проведення оперативних заходів у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який є засновником ТОВ «Експорта» та фактично проживає по адресу: АДРЕСА_1 , організовував вказану схему.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_5 залучив до протиправної схеми декількох осіб, із наступним розподіленням їх ролей та обов'язків.
Також встановлено офісні приміщення, які використовує ОСОБА_5 та підконтрольні йому особи, а саме:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_3 ;
- АДРЕСА_4 ;
- АДРЕСА_5 .
27 травня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого проведено особистий обшук гр. ОСОБА_5 , під час якого вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, в чохлі чорного кольору, що поміщено до спец. пакету №PSP1217287.
Постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 27 травня 2025 року вилучений мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, в чохлі чорного кольору, який вилучено під час проведення обшуку, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
28 травня 2024 року прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на мобільний телефон, який вилучено під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Малокитаївська, 42-А, з метою збереження речового доказу.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12024100030000800, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та його зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апелянта про те, що мобільний телефон вилучено всупереч ухвалі слідчого судді не заслуговують на увагу, колегія суддів вважає, що дозвіл на вилучення мобільного телефону хоча і не надався, однак він має статус тимчасово вилученого майна, у зв'язку із чим до слідчого судді подано клопотання про його арешт та він мають значення у кримінальному провадження.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 , - задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 754/8305/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/82/6133/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК