26 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 08.09.2025, із забороною їй залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
Справа № 757/31996/25 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5552/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час;
- утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними в кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну за їх наявності.
Строк дії ухвали визначено до 08.09.2025 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки домашній арешт в нічний час та більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладені на неї процесуальні обов'язки.
На даний час підозрювана ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування, продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити нові умисні тяжкі злочини. ОСОБА_12 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, та вчиняти дії, направлені на знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які не були здобуті органом досудового розслідування в межах досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваної ОСОБА_12 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Як убачається із матеріалів судового провадження, відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102060000152 від 27.09.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
27.06.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_12 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану, повторно, організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України; у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; та у повторному складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
08.07.2025 старший слідчий СВ Печерського УП ГУНП у міста Києві ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 3 621 488 грн., та покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 08.09.2025, із забороною їй залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час;
- утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними в кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну за їх наявності.
Строк дії ухвали визначено до 08.09.2025 включно.
З таким висновком частково погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченого частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
На переконання колегії суддів, дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувавши щодо неї більш м'який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею обгрунтовано встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_12 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, станом на день розгляду клопотання органом досудового розслідування не в повній мірі доведено, що у кримінальному провадженні існують ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_12 , зокрема, можливості останньої переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чино та вчинення іншого злочину, такого ступеня вірогідності, запобігти яким здатен лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Як вірно встановлено слідчим суддею, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваної, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам у кримінальному провадженні, не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу.
Ураховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_12 , тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою, дані про особу підозрюваної, її процесуальну поведінку та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, на даний час є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на підозрювану обов'язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовано застосував до підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри ОСОБА_12 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та тяжкості можливого покарання за вказані злочини, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співрозмірний із існуючими ризиками, особою підозрюваної, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, самі по собі не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваної виняткового запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту не здатен запобігти вищевказаним ризикам.
Фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_12 з моменту застосування щодо неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та спроб вчинення дій, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не надано.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують правильність висновків слідчого судді про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, колегією суддів у порядку ч. 2 ст. 404 КПК України встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя помилково визначив в ухвалі строк її дії до 08.09.2025 включно.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Як визначено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Як убачається із матеріалів судового провадження, 27.06.2025 у межах кримінального провадження № 42022102060000152 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Відтак, з урахуванням положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання слідчого граничним днем закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження № 42022102060000152 було 27.08.2025.
На час звернення 08.07.2025 слідчим із клопотанням до слідчого судді, та на день розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, відомостей про зупинення кримінального провадження № 42022102060000152, та як наслідок, переривання строку досудового розслідування, а також даних про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022102060000152 у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України, матеріали клопотання не містили та прокурором під час розгляду клопотання слідчим суддею не надано.
За таких обставин, розглянувши 08.07.2025 клопотання слідчого та постановивши ухвалу про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної, слідчому судді належало визначити строк дії ухвали у межах строку досудового розслідування, який існував на день постановлення такої ухвали, тобто не більше ніж 27.08.2025.
Однак, слідчий суддя, визначивши строк дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком до 08.09.2025, не звернув уваги на вказані обставини, та визначив строк дії ухвали поза межами строку досудового розслідування, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
При цьому, посилання прокурора ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду на те, що 20.08.2025 у кримінальному провадженні № 42022102060000152 було продовжено строк досудового розслідування, не впливає на висновки суду, оскільки продовження такого строку відбулось після постановлення ухвали слідчого судді від 08.07.2025, яка є предметом даного апеляційного перегляду.
За таких обставин, виходячи з положень ч. 2 ст. 404, п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, а саме до 27.08.2025 включно.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 376, 404, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року скасувати.
У порядку ч. 2 ст. 404 КПК України постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, а саме до 27 серпня 2025 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час;
- утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними в кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії ухвали визначити до 27 серпня 2025 включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_6 .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрювану ОСОБА_6 і повідомити про це старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3