1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 25 серпня 2025 року, апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , з доповненнями прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі: в режимі відеоконферецзв'язку прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 вересня 2025 року включно, одночасно визначено заставу у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 816 800 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та невмотивованою, у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.
22 серпня 2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові доповнення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 до поданої прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , апеляційної скарги.
В доповненнях до поданої апеляційної скарги прокурор зазначає, що слідчим суддею не оцінено наявність ризиків відповідно до матеріалів кримінального провадження.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків слідчим суддею не враховано, що до вчинення кримінального правопорушення залучено співробітників ТОВ «ХАДО-ХОЛДІНГ», зокрема - головний бухгалтер ОСОБА_11 (том 1 арк. 99, 101, 103, 105, 107), інженер-конструктор ОСОБА_12 (том 2 арк. 2, 6, 10, 14, 17). Вказані особи, будучі безпосередньо підлеглими підозрюваному, перебуваючи у фінансовій залежності від нього, можуть зазнати тиску збоку ОСОБА_7 для надання органу досудового розслідування неправдивих показів. Мотивом такого тиску збоку підозрюваного є бажання уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину.
Також, ОСОБА_13 володіє арсеналом зброї, а один із інкримінованих йому злочинів, пов'язаний з можливістю підозрюваним очолювати підприємства з виготовлення вогнепальної зброї, яка у тому числі, може використовуватися як інструмент залякування іншого підозрюваного, свідків, експертів у кримінальному провадженні.
Вказане свідчить про високу ймовірність вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчим суддею не надано оцінку тому факту, що підозрюваний ОСОБА_14 вже безпосередньо вчиняв дії, направлені на знищення речових доказів (мобільного телефону) у кримінальному провадженні.
Також, слідчим суддею не враховано, що під час вчинення інкримінованих злочинів ОСОБА_7 фактично теж спотворював документи, а саме в листах № 62/05-23 від 05.05.2023 (том 1 арк. 69) повідомляв про неможливість виконання зобов'язань з поставки кейсів до великокаліберних гвинтівок контрагентом ТОВ «ХАДО-ХОЛДІНГ» - ТОВ «ДЕЛЬТА ПРЕМІУМ», що спростовано безпосередньо директором ТОВ «ДЕЛЬТА ПРЕМІУМ» ОСОБА_15 (том 1 арк. 74-79).
Водночас, слідчим суддею не надано оцінку наявності або відсутності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Натомість, про існування такого ризику свідчить систематичність та тривалість вчинення кримінального правопорушення (понад 2 роки), наявність корупційних зв'язків серед посадових осіб Міністерства оборони України, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, строк досудового розслідування якого обмежений.
На даний час, підозрюваний ОСОБА_16 , так і інший підозрюваний, обізнані про спосіб документування їх злочинної діяльності, про заходи, які вживалися під час досудового розслідування, йому відома значна кількість обставин, які встановлено під час досудового розслідування, у зв'язку з чим, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_13 може вчиняти незаконні дії.
На переконання прокурора, вказані обставини свідчать про вагомість встановлених ризиків та неможливість їм запобігти шляхом застосування запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою.
Також, наведене свідчить про існування підстав для застосування абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України та не визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 114 КК України.
Серед іншого, наведені обставини є такими, що свідчать про виключний випадок, який дає підстави для визначення розміру застави підозрюваному у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Водночас, застосований розмір застави у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є таким, що явно не відповідає майновому стану підозрюваного, шкоді, яка завдана кримінальним правопорушенням, сукупності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд визнав доведеними.
Доходи ОСОБА_17 з 1998 року складають 182 342 537 грн., а за 2022-2024 роки, тобто у період вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється - 50 589 708 грн. При цьому, істотне зростання доходів ОСОБА_18 (приріст на 38,8%) відбувся саме у 2022 році.
Більш того, збитки, завдані державі злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 , становлять 33 412 770 грн.
Відтак, застосований судом альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 816 800 грн., є таким, що явно не відповідає майновому стану підозрюваного та майновій шкоді, яка завдана кримінальним правопорушенням.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями, та просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 25 березня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000284, за підозрою, у тому числі ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
02 липня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
07 липня 2025 року старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.
09 липня 2025 року постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер № 22025000000000802 від 09.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 вересня 2025 року включно, одночасно визначено заставу у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 816 800 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
11 липня 2025 року постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 22025000000000802 від 09.07.2025 за детективами Національного антикорупційного бюро України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, вислухано думку прокурора та позицію захисників, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, а також дані про його особу, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Зокрема, слідчий суддя, дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
За результатами апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_7 до інкримінованих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, а тому відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які оцінено слідчим суддею в межах КПК України, наданих на даній стадії кримінального провадження.
Зокрема, слідчим суддею встановлено наявність існування ризику переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду, оскільки стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Також, підозрюваний може впливати на свідків, з метою схилити їх до надання неправдивих показань та/або змінити свої показання у подальшому.
Органом досудового розслідування доведений ризик знищення, приховання та спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні триває та здійснюються заходи з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
За таких обставин, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені слідчим і прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами провадження.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини кримінального провадження достатньо переконливо підтверджують, що інші менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, колегію суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України при визначенні застави у виді 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн., про що обґрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
На переконання колегії суддів, визначаючи ОСОБА_7 розмір застави в межах 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн., слідчий суддя не надав ретельну оцінку всіх релевантних факторів, які підлягають встановленню під час визначення розміру застави, належним чином не оцінив ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, не порівняв існуючі ризики, характер кримінального правопорушення, його тяжкість з реальною можливістю виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у випадку внесення ним застави.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що застосований розмір застави у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є таким, що явно не відповідає майновому стану підозрюваного, шкоді, яка завдана кримінальним правопорушенням, сукупності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, прокурором зазначено, що доходи ОСОБА_17 з 1998 року складають 182 342 537 грн., а за 2022-2024 роки, тобто у період вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється - 50 589 708 грн. При цьому, істотне зростання доходів ОСОБА_18 (приріст на 38,8%) відбувся саме у 2022 році.
При цьому, збитки, завдані державі злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 , становлять 33 412 770 грн.
Враховуючи обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, їх тяжкість, дані про особу ОСОБА_7 , його вік, майновий та сімейний стан, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень у національній грошовій одиниці.
На переконання колегії суддів, саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто до 02 вересня 2025 року, та визначення застави у розмірі 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
При цьому, враховуючи, що за підозрюваного ОСОБА_7 на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року, внесено визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 1 816 800 грн., унаслідок чого підозрюваний на даний час вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, колегія суддів при постановленні нової ухвали приходить до висновку, що у випадку сплати застави, визначеної колегією суддів в розмірі 3 028 000 грн., у національній грошовій одиниці, підлягає врахуванню сума застави, яка була сплачена згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , з доповненнями прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, відносно ОСОБА_7 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 вересня 2025 року.
Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень, з урахуванням сплаченої застави визначеної ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 1 816 800 гривень.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 )
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу
2) не відлучатися із населеного пункту, де він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 вересня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/28327/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_23
Провадження № 11сс/824/5541/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України