Справа №752/17081/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6158/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
26 серпня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 12023100000001219 - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000001219 від 21.10.2023 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити повністю клопотання слідчого, погоджене прокурором про накладення арешту на майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накласти арешт на наступне майно:
- автомобіль MERCEDES-BENZ GLC 300, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 ;
- автомобіль ЗАЗ 1102, бежевого кольору, vin: НОМЕР_3 ;
- автомобіль ВАЗ 21013, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 . vin: НОМЕР_5 ;
- причіп, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin: НОМЕР_7 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 4623684900:05:000:0286,площею 0,1013 га.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам та винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Апелянт вказує на те, що 10.07.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Територіальній громаді міста Києва в особі КП «Київський метрополітен» та КП «Київпастранс» завдано майнову шкоду на суму 164 448 111,26 грн., що підтверджується висновками експертиз.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підставою для арешту майна підозрюваного є забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).
Проте слідчий суддя, ухвалюючи рішення, не врахував необхідності застосування арешту з цією метою. Відмова у накладенні арешту не відповідає фактичним обставинам провадження, оскільки суд залишив поза увагою докази, надані прокурором, які мали істотне значення та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Також апелянт зазначає, що арешт майна, як захід забезпечення провадження є необхідним уже на цій стадії розслідування з метою запобігання його приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню чи відчуженню.
Захисником ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подано заперечення на вказану апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без зміни.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, письмові заперечення на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000001219 від 21.10.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в період часу з 01.09.2021 по грудень 2023 року, але не пізніше 08.12.2023, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам та інтересам окремих юридичних осіб.
Таким чином, внаслідок службової недбалості директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_7 КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913) та КП «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 31725604) завдано майнову шкоду на загальну суму 164 448 111,26 грн.
10.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до зібраних матеріалів встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 має у власності наступне майно:
- автомобіль MERCEDES-BENZ GLC 300, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 ;
- автомобіль ЗАЗ 1102, бежевого кольору, vin: НОМЕР_3 ;
- автомобіль ВАЗ 21013, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 . vin: НОМЕР_5 ;
- причіп, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin: НОМЕР_7 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 4623684900:05:000:0286,площею 0,1013 га.
14.07.2025 старший слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000001219 від 21.10.2023 року, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , а саме:
- автомобіль MERCEDES-BENZ GLC 300, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 ;
- автомобіль ЗАЗ 1102, бежевого кольору, vin: НОМЕР_3 ;
- автомобіль ВАЗ 21013, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 . vin: НОМЕР_5 ;
- причіп, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , vin: НОМЕР_7 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 4623684900:05:000:0286,площею 0,1013 га.
Підставою для арешту вказаного майна підозрюваного ОСОБА_7 , відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), у вказаному кримінальному провадженні.
29.07.2025 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчого, погодженого прокурором про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000001219 від 21.10.2023 року.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора та захисника, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, що законодавцем визначено, що для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), необхідною умовою є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Проте, як вбачається із матеріалів справи цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої вчиненням злочину, у даному кримінальному провадженні не заявлявся, що підтвердив прокурор у судовому засіданні.
Таким чином, слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що попри вимоги кримінального процесуального законодавства, стороною обвинувачення не надано жодних доказів на обґрунтування доводів клопотання, а тому відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування не доведено, з урахуванням вище викладеного, мети для накладення арешту у відповідності до положень п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4