13 серпня 2025 року
справа № 754/9093/24
провадження № 22-ц/824/3983/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Скрипки О.І., у справі за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про зміну заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_4 про зміну забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить змінити вжиті ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24.10.2024 року у справі № 754/9093/24 заходи забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах ціни позову в розмірі 1 701 772,80 грн. на грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться на всіх рахунках зазначеної особи в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також на все майно ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно, на транспортні засоби автомобіль FORD EXPLORER, 2017 року випуску, з об'ємом потужності двигуна 3496 см3, та причіп ПГМФ 8902-L, 2014 року випуску.
Дану заяву заявник мотивує тим, що ухвалою Деснянський районний суд м. Києва від 24.10.2024 року заяву позивача було задоволено повністю, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах ціни позову в розмірі 1 701 772,80 грн. на грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться на всіх рахунках зазначеної особи в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також на все майно ОСОБА_2 . Разом із тим, позивачем було виявлено, що у власності відповідача перебуває автомобіль та причеп, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, копії яких додаються. Так, згідно із зазначеними витягами у власності відповідача перебуває автомобіль FORD EXPLORER, 2017 року випуску, з об'ємом потужності двигуна 3496 см3, та причеп ПГМФ 8902-L, 2014 року випуску. Однак, наявність у відповідача зазначеного майна не спростовує побоювання позивача щодо того, що відповідач не зможе виконати рішення суду, оскільки вартість згаданих вище автомобіля та причепа в найкращому випадку не перевищує 30 000,00 дол. США, що значно менше ціни позову (42 000,00 дол. США). Більше того, оскільки відповідач вже безоплатно відчужив нерухомість, позивач не певен, що така ж доля не спіткає і рухоме майно, а отже, на нього також потрібно накласти арешт.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року заяву про зміну забезпечення позову задоволено.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24.10.2024 року у справі № 754/9093/24 - змінено.
Вжито у справі № 754/9093/24 заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах ціни позову в розмірі 1 701 772,80 грн. на грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що належать ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_1 , та знаходяться на всіх рахунках зазначеної особи в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також на все майно ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно, на транспортні засоби: автомобіль FORD EXPLORER, 2017 року випуску, з об'ємом потужності двигуна 3496 см3, та причіп ПГМФ 8902-L, 2014 року випуску.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в які просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Вимоги обґрунтовані тим, що суд оскаржуваною ухвалою не замінив один заходу забезпечення позову іншим, а вжив додатковий захід забезпечення позову до вже наявного заходу вжитого в межах ціни позову.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначає, що після подання та задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, позивачем було виявлено, що у власності відповідача перебуває автомобіль та причеп, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ. При цьому, оскільки наявність у відповідача зазначеного майна не гарантувала виконання рішення суду (вартість згаданих вище автомобіля та причепа в найкращому випадку не перевищує 30 000,00 дол. США, що значно менше ціни позову - 42 000,00 дол. США), позивач просив залишити в силі арешт коштів (за результатами виконання якого жодних коштів на рахунках відповідача не виявлено) та арештувати майно відповідача в межах суми позову, що відповідає практиці Верховного Суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Задовольняючи заяву про зміну забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення позовних вимог є доцільним накласти арешт на вищевказане майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Заміна одного заходу забезпечення позову іншим передбачена ст.156ЦПК України - за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що належать ОСОБА_2 та знаходяться на всіх рахунках зазначеної особи в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову в розмірі 1 701 772,80 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тлумачення положень ч. 1 ст. 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому скасування вжитих заходів до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з'ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.
Таким чином, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Тобто, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 156 ЦПК України, пов'язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.
Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи після винесення ухвали районним судом про забезпечення позову, позивачем було виявлено, що у власності відповідача перебуває автомобіль та причеп.
Оскільки неможливо встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про накладення арешту на вищевказане майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Також, враховуючи те, що предметом спору згідно з позовною заявою є грошові кошти у розмірі 1 701 772,80 грн., що є еквівалентом 42 000,00 доларів США, зміна заходів забезпечення у виді накладення арешту (в межах ціни позову) на грошові кошти відповідача та майно, що знаходяться на рахунках останнього, є співмірною та необхідною.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність правових підстав для зміни вжитого за ухвалою суду від 24.10.2024 року, шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача.
Враховуючи, що при постановлені ухвали про зміну задоволення заяви про забезпечення позову, судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухали суду та задоволення апеляційної скарги.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 27 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді