02 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/7271/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Прилуцької окружної прокуратури до Ічнянської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Прилуцька окружна прокуратура звернувся до суду з позовом до Ічнянської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ічнянської міської ради (площа Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 04061748) щодо невжиття вичерпних заходів до забезпечення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду: з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га та зобов'язати Ічнянську міську раду вжити вичерпних заходів до реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду: з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що лише реєстрація права комунальної власності за територіальною громадою в особі Ічнянської міської ради відповідатиме принципу законності та забезпечить в майбутньому можливість розпоряджатися земельною ділянкою водного фонду, в тому числі шляхом здійснення контролю за їх використанням поточним користувачем.
Відповідачем було подано заяву про розгляд справи без участі, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки, відповідно до п. 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.06.2025 та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.06.2025 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га зареєстровано за Державою в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Так, Чернігівською обласною державною адміністрацією, за результатами проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду державної власності, 28.11.2019 із Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІРС КОН» укладено договір оренди водного об'єкта - водосховище «Ряшківське», для рибогосподарських потреб.
Згідно пункту 2 Договору від 28.11.2019 об'єктом оренди є водний простір площею 1620,70 тис. м3.
Загальна площа земельної ділянки під водним об'єктом - 48 га, у тому числі: - площею 31,0025 га за кадастровим номером 7424187900:04:000:1017, яка знаходилась в адміністративних межах Ряшківської сільської ради Прилуцького району (нині - Ряшківський старостинський округ Сухополов'янської ОТГ Прилуцького району Чернігівської області); - площею 16,9975 га за кадастровим номером 7421789000:02:001:0391, яка знаходилась в адміністративних межах Ічнянської міської ради Ічнянського району (нині - Ічнянська ОТГ Прилуцького району Чернігівської області).
Право оренди вищевказаних земельних ділянок водного фонду зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 03.02.2020.
Рішення Ічнянської міської ради від 17.02.2023 № 702-VIII було прийнято у комунальну власність Ічнянської міської ради земельну ділянку водного фонду площею 16,9975 га за кадастровим номером 7421789000:02:001:0391, яка розташована на території Ічнянської міської ради Ічнянського району.
Прилуцькою окружною прокуратурою 31.03.2025 на адресу Ічнянської міської ради надсилався запит щодо прийняття у комунальну власність територіальної громади земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га, що перебуває в оренді ТОВ «ГІРС КОН» згідно договору, яка знаходяться на підвідомчій території.
Згідно відповіді Ічнянської міської ради від 02.04.2025 № 02-04/1311 вищевказана земельна ділянка водного фонду рішенням ради від 17.02.2023 прийнята у комунальну власність, повідомлено, що паспорт водного об'єкта та договір оренди водного об'єкта з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 не був включений Чернігівською обласною державною адміністрацією до Акта приймання-передачі від 19.07.2021 року щодо передачі договорів оренди землі та паспортів водних об'єктів м. Чернігів. Отже, враховуючи вищевказане, земельну ділянку водного фонду з розташованим на ній водним об'єктом буде передано на реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після підписання та отримання відповідного пакета документів (паспорт водного об'єкта та договір оренди водного об'єкта) згідно Акта приймання - передачі.
Прилуцькою окружною прокуратурою 28.05.2025 скеровано листа до Чернігівської обласної військової адміністрації про надання інформації щодо передачі паспорту водного об'єкту та договору оренди на нього до Ічнянської міської ради та щодо звернення міської ради з приводу передачі вказаних документів.
Згідно листа Чернігівської обласної військової адміністрації від 13.06.2025 Ічнянська міська рада щодо передачі вищезазначених документів до адміністрації не зверталась.
Прилуцька окружна прокуратура, вважаючи, що Ічнянська міська рада зобов'язана вчинити відповідні дії щодо оформленню права власності на земельні ділянки водного фонду, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Підпунктом 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, власні (самоврядні) повноваження, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
У відповідності до частини п'ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Ічнянської територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Ічнянська міська рада.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляцїї у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, що набули чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, шо передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Таким чином, земельні ділянки водного фонду на території Ічнянської міської ради, у тому числі які перебувають в оренді, право державної власності на які у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано за державою, вважаються комунальною власністю територіальної громади, однак, фактично переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі ділянки.
Як вже було встановлено судом, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, власником спірних земельних ділянок, які є землями водного фонду є Держава в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Відповідно до вимог статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу, а земля перебуває під особливою охороною держави.
Згідно із вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).
Так, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Засадами державної реєстрації прав є серед іншого: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно, їх обтяження та обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (підпункти 1, 2 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини другої статті 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно частини першої статті 5, частини п'ятої статті 12 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо державної реєстрації відповідачем права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га.
Вказане підтверджується як його відповіддю від 02.04.2025, так і інформаціями з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Встановлені судом обставини свідчать про бездіяльність відповідача у забезпеченні реєстрації права комунальної власності на згадані земельні ділянки.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено бездіяльність відповідача щодо невжиття вичерпних заходів до забезпечення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Ічнянської міської ради щодо невжиття вичерпних заходів до забезпечення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду: з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га; зобов'язання Ічнянську міську раду вжити вичерпних заходів до реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду: з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов Прилуцької окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Прилуцької окружної прокуратури (вул. В'ячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17500, РНОКПП 0291011425) до Ічнянської міської ради (вул. Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, 16700, код ЄДРПОУ 04061748) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Ічнянської міської ради щодо невжиття вичерпних заходів до забезпечення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду: з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га;
Зобов'язати Ічнянську міську раду вжити вичерпних заходів до реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку водного фонду: з кадастровим номером 7421789000:02:001:0391 площею 16,9975 га відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.09.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА