02 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/9136/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю. О. перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі
за позовомВійськової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
простягнення збитків завданих державі
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі, а саме зайво виплаченого грошового забезпечення за період фактичного невиконання обов'язків військової служби з 31.10.2024 до 01.11.2024 у розмірі 755,30 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за результатами службового розслідування встановлено факт самовільного залишення місця служби ОСОБА_1 під час дії воєнного стану з 28.10.2024 по 03.11.2024. До моменту призупинення військової служби та виплати всіх видів забезпечення, відповідачеві було нараховано та виплачено грошове забезпечення за повний місяць жовтень 2024 року в розмірі 23414,30 грн, яке він отримав на особистий картковий рахунок. Таким чином, переплата грошового забезпечення сержанту ОСОБА_1 становить 1 день (31 днів - 30 днів), тому сума заборгованості з переплати грошового забезпечення перед ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) сержантом ОСОБА_1 становить 755,30 грн.
Ухвалою судді від 18.08.2025 позовна заява залишена без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване воєнним станом та постійну загрозу підрозділам прикордонного загону знищення як військових об'єктів.
Надаючи оцінку письмовим поясненням представника позивача, суд враховує такі норми законодавства.
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Досліджуючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Строк звернення до суду для такої категорії спорів (щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби) доволі стислий, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Водночас ІНФОРМАЦІЯ_1 є юридичною особою, має зареєстрований кабінет в підсистемі Електронний суд й зважаючи на дату прийняття наказу про призначення службового розслідування - 31.10.2024, наказу, яким військовослужбовця знято зі всіх видів грошового забезпечення - 04.11.2024, наказу, яким відповідача поновлено на всіх видах забезпечення - 12.11.2024, у той час як звернення до суду відбулося лише 12.08.2025, тобто через дев'ять місяців, суд зазначає про відсутність належних обґрунтувань реальних перешкод для звернення до адміністративного суду як особисто представником так і засобами поштового зв'язку, електронною поштою, через електронний кабінет, тощо.
У той же час, неналежна організація процесу із відшкодування завданих збитків, виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Правила регулювання строків для подання позову мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані [див. рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 р. у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain), заява № 28090/95, пункт 45; від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine), заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 34].
Підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об'єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду. Натомість позивач як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в позові таких обставин не вказав. Разом із тим, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю. О. Скалозуб