01 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/7104/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - також позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо поновлення ОСОБА_1 , на військовий облік, як військовозобов'язаного та внесення відповідних відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;
- зобов'язати 1-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити із військового обліку ОСОБА_1 , на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.06.2022 №57/5, а також ці відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , Позивача було визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку згідно ст.ст. 41а, 39а розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 2008 року в редакції, що діяла на час проходження військово-лікарської комісії. Після чого задля підтвердження постанови та діагнозу військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 в Чернігівській області Позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де останній пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно постанови якої від 16.06.2022 було підтверджено діагноз та визнано Позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.ст.. 39 А, 41А наказу МОУ №402 від 2008 року. У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 вніс запис до військового квитка, який належить Позивачу: 20.06.2022: «Виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі пп.3 п.6 ст.37 ЗУ «Про ВО і ВС», визнаний ВЛК непридатним до вслужби з виключенням з військового обліку». Однак, встановивши додаток «Резерв+» позивач виявив, що він перебуває на військовому обліку. Звернувшись із листом до відповідача, отримав відповідь про те, що виключення з військового обліку у воєнний час відбувається лише при наявності затвердженого свідоцтва про хворобу поверненого з ЦВЛК м. Київ. Позивач вважає, що внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього певні юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали. Таким чином, така відмова Відповідача є протиправною, не відповідає вимогам чинного законодавства України та безпосередньо порушує його права та інтереси, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави для виключення позивача з військового обліку, а отже і внесення таких відомостей до будь-яких реєстрів, оскільки ОСОБА_1 є офіцером запасу, що свідчить про можливість виключення з військового обліку лише за наявності свідоцтва про хворобу, затвердженою в установленому порядку.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти аргументів відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , молодший лейтенант запасу, ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 04.08.2016.
З огляду на вказаний вище військовий квиток ОСОБА_1 20.06.2022 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 за станом здоров'я на підставі ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, відповідно до довідки військово-лікарської комісії №57/5 від 03.06.2022 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку.
Згідно з електронним військово-обліковим документом Резерв+ позивач станом на 23.04.2025 перебуває на обліку та йому надана відстрочка від мобілізації, як такому, що визнаний особою з інвалідністю.
Зважаючи на інформацію в Резерв+ позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив внести відомості щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів згідно військово-облікових документів виданих 1-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 в Чернігівській області.
13.06.2025 листом №16\4865 Відповідач, повідомив що: «Молодший лейтенант запасу ОСОБА_1 03.06.2022 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку на підставі ст.41 а графи ІІ розкладу хвороб (Наказ МОУ від 2008 р №402) та був виключений з військового обліку. Відповідно до вимог п.22.5 «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого МОУ від 14.08.2008 №402 на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку у воєнний час складається свідоцтво про хворобу та затверджується в Головному військовому клінічному госпіталі міста Києва. В липні 2023 року громадянин ОСОБА_1 був поновлений на військовий облік офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_8 . На даний час офіцеру ОСОБА_1 надано відстрочку від мобілізації. Для виключення з військового обліку гр. ОСОБА_1 потрібно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 для направлення на повторне ВЛК.».
Вважаючи, що діями відповідача порушені його права, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який згодом неодноразово продовжувався. Востаннє воєнний стан в Україні продовжено до 09.11.2024.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
22.02.2022 Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України видав наказ №2 «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» відповідно до підпункту 3 пункту 1 визначено призов на військову службу резервістів здійснювати з обов'язковим проходженням медичних оглядів за спрощеною процедурою.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закону №3543-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).
Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина п'ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232 «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 2 ст. 1 Закону № 2232).
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За визначенням ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України (ч. 10 ст. 1 Закону № 2232).
Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону № 2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
За визначенням п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з п. 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п.п. 1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Відповідно до пунктів 22.1, 22.3 глави 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402) (у редакції, чинній на проведення ВЛК, тобто станом на червень 2022), дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:
а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;
б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:
цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);
військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;
в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;
г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у ММО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;
ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;
д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.
При медичному огляді осіб, які знаходяться на стаціонарному обстеженні та лікуванні, подання на ВЛК та її постанова записуються до історії хвороби, яка підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання (при виписці особи із лікувального закладу постанова ВЛК записується також у виписний епікриз). Подання повинне мати дані, необхідні для заповнення усіх граф Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК), довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу.
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.
Згідно із пунктом 22.5, 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:
б) у воєнний час:
на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
З аналізу наведених положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та глави 22 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово-лікарською комісією відносно позивача рішення про непридатність до військової служби за станом здоров'я мало бути оформлене свідоцтвом про хворобу із затвердженням його ВЛК регіону.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку в сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Дата складення повного рішення суду - 01.09.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб