про повернення заяви, клопотання
02 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1536/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши заяву про визнання протиправними дій, бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №600/1536/25-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
01.09.2025 позивач подав до суду заяву про визнання протиправними дій, бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №600/1536/25 незаконними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виконати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №600/1536/25 в повному обсязі надавши ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383 КАС України).
Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, є встановлення дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із не виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Так, заявник до заяви додав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2025 за №3483, в якому повідомлено, що 26.06.2025, під час засідання комісії, з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" розглянуто звернення ОСОБА_1 з урахуванням позиції Чернівецького окружного адміністративного суду та прийнято рішення, на основі якого виготовлено повідомлення за додатком 7 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Також повідомлено, що 27.06.2025 на адресу позивача було надіслано повідомлення про прийняте 26.06.2025 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі 600/1535/25-а рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яке було направлено поштовим відправленням 6000000080430 та було вручено члену сім'ї 03.07.2025.
Як вбачається із доданих до заяви матеріалів, заявник отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2025, що підтверджується штампом поштового відділення Укрпошти від 13.08.2025.
Таким чином, суд робить висновок, що про невиконання рішення суду позивач дізнався та повинен був дізнатись ще з 03.07.2025 після отримання членом сім'ї повідомлення про прийняте 26.06.2025 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі 600/1535/25-а вищевказаного рішення та не пізніше 13.08.2025, дати отримання листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2025 за №3483, проте із заявою у порядку статті 383 КАС України позивач звернувся до суду лише 01.09.2025, тобто з пропуском визначеного частиною 4 статті 383 КАС України 10-денного строку, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Жодних доказів на підтвердження інших обставин того, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, заявником надано не було, а тому суд позбавлений можливості констатувати факт дотримання позивачем строку на подання заяви у порядку статті 383 КАС України. Без достовірного встановлення цього факту відсутні підстави для висновку про відповідність поданої заяви вимогам, які до неї висуваються у статті 383 КАС України.
При цьому, строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб позивач, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено невиконанням судового рішення, визначився, чи звертатиметься він до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Частина 5 статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
При цьому, норми КАС України у разі пропуску десятиденного строку не передбачають процесуальної можливості залишення заяви без руху чи поновлення строку звернення до суду з такою заявою.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у статті 383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню як така, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 383 КАС України.
Додатково суд вважає за потрібне звернути увагу позивача на те, що в порядку судового контролю відповідно до статті 383 КАС України суд обмежений у праві скасування рішень суб'єкта владних повноважень, які були прийняті ним на виконання судового рішення, як і вирішувати питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинювати певні дії. У відповідності до частини шостої зазначеної статті суд, за наявності підстав для задоволення заяви, вправі лише постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (окрему ухвалу). При цьому, скасування прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень, винесених на виконання судового рішення, в судовому порядку можливе лише в межах нового спору.
Тобто, позивач не позбавлений права та можливості звернутись до суду з окремим позовом щодо оскарження рішень відповідача, яким порушено його права в загальному порядку (заявивши вимогу про їх скасування та зобов'язання вчинити дії як спосіб відновлення порушеного права).
На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №600/1536/25-а, - повернути заявнику без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву, разом із доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш