02 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2576/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військової служби, на підставі його рапорту та наданих документів, за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з підстав, що зазначені в абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з підстав, що зазначені в абзаці 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- здійснити розподіл судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є військовослужбовцем, інспектором прикордонної служби 2 категорії - навідником-оператором другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування.
Звертав увагу на те, що не бажаючи продовжувати військову службу, подав особисто рапорт до посадових осіб відповідача, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». До рапорту останнім додано нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують обставини, викладені у рапорті.
При цьому наголошувалось, що позивач має матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонером та особою з числа осіб з інвалідністю.
Також зазначив, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №151518 від 19.12.2024, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи по причині загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, адже нездатна до самообслуговування.
Згідно висновку ЛКК №152/1 від 14.04.2025, ОСОБА_2 страждає на захворювання у вигляді: двобічного гоноартрозу ІІІ ст. з вальгусною деформацією обох нижніх кінцівок. Ускладнення виражені згинально-розгинальні контрактури обох колінних суглобів з вираженим порушенням функції статики та динаміки. Деформуючий остеохондроз, спондильоз грудного та поперекового відділу хребта. Консолідований компресійний перелом тіл ThXII хребця ІІ ст. Визнана інвалідом ІІ групи травматологічною МСЕК 09.12.2024. Термін інвалідності - безтерміново. Потребує постійного стороннього догляду.
Окрім того, згідно Висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 511 від 01.01.2025, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з денного догляду, догляду вдома.
Позивач наголошував на тому, що окрім нього у його матері немає жодної особи, яка б могла здійснювати за нею догляд та проживати за однією адресою з метою здійснення вказаного догляду.
Листом від 15.05.2025 №08/36349 відповідач повідомив про наявність підстав для відмови у задоволенні даного рапорту, оскільки відсутні правові підстави для звільнення позивача з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини. Відповідач зазначив, що до поданого рапорту позивача не долучені документи, які свідчать про відсутність інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення або документи які підтверджують, що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем в свою чергу не було належним чином розглянуто рапорт та не враховано всі наявні підстави та підтверджуючі документи та надано протиправну відмову у задоволенні рапорту.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наведене.
Заперечуючи проти позову зазначив, що доводи викладені в позовній заяві не спростовують рішення начальника загону викладене у листі від 15.05.2025 №08/36349/25-Вн, а документи долучені до позовної заяви не підтверджують наявність підстав для звільнення підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини), якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати військову службу пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підставою визначеною частиною 12 вказаної статті: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином відповідач вважає, що рішення начальника загону прийняте в межах наданих повноважень та у спосіб визначений Законом.
З огляду на наведене вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив в обґрунтування якої наведені переважно подібні аргументи, які викладенні в позовній заяві.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Ухвалою суду витребувано від Кельменецької селищної ради Бабинського старостинського округу №1 Дністровського району Чернівецької області інформацію про те:
- хто фактично проживав/проживає за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01березня 2025 року по теперішній час.
- який склад сім'ї ОСОБА_2 , 1958 року народження, із зазначенням членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, зокрема: батьків, чоловіка, дітей, братів, сестер, онуків.
3. Ухвалою суду також витребувано від Кельменецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію, щодо наявності членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - начальника загону) від 29.12.2023 №866-ОС «Про особовий склад» зарахований у списки особового складу та всі види забезпечення.
2. Згідно наказу начальника загону від 02.01.2024 №02-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідником - оператором другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування.
3. Позивач звернувся з рапортом на ім'я начальника загону про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи (матір'ю), яка потребує постійного догляду на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12, ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Разом з рапортом подав копії нотаріально завірених документів, а саме: (копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , копія військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , копія заяви ОСОБА_2 №118 від 14.02.2025, копія НОМЕР_4 від 06.12.2024, копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , копія паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , копія картки РНОКПП ОСОБА_2 , копія довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААД №151518 від 09.12.2024, копія довідки №107 від 26.03.2025,копія довідки №106 від 26.03.2025, копія паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 , копія картки РНОКПП ОСОБА_3 , копія висновку №170 від 11.04.2025 ОСОБА_3 , копія висновку №511 від 10.12.2024 ОСОБА_2 , копія висновку ЛКК №152/1 від 14.04.2025; копія картки РНОКПП ОСОБА_1 ).
4. Позивач має матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонером та особою з числа осіб з інвалідністю.
5. Відповідно до свідоцтва про народження позивача, № НОМЕР_8 від 03.07.1976, актовий запис № 17, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
6. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №151518 від 19.12.2024, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи по причині загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
7. Відповідно до висновку ЛКК №152/1 від 14.04.2025, ОСОБА_2 страждає на захворювання у вигляді: двобічного гоноартрозу ІІІ ст. з вальгусною деформацією обох нижніх кінцівок. Ускладнення виражені згинально-розгинальні контрактури обох колінних суглобів з вираженим порушенням функції статики та динаміки. Деформуючий остеохондроз, спондильоз грудного та поперекового відділу хребта. Визнана інвалідом ІІ групи травматологічною МСЕК 09.12.2024. Термін інвалідності - безтерміново. Потребує постійного стороннього догляду.
8. Згідно Висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 511 від 01.01.2025, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з денного догляду, догляду вдома.
9. Також матеріали справи свідчать про те, що батько позивача - ОСОБА_3 є особою пенсійного віку та згідно висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №170 від 11.04.2025, ОСОБА_3 рекомендовано отримання соціальної послуги з денного догляду, догляду вдома.
10. Відповідно до довідки, виданої старостою Бабинського старостинського округу Дністровського району Чернівецької області №107 від 26.03.2025, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
11. Згідно довідки, виданої старостою Бабинського старостинського округу Дністровського району Чернівецької області №106 від 26.03.2025, батько позивача - ОСОБА_3 , 1953 р.н. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там не проживає.
12. Листом від 15.05.2025 №08/36349/25-Вн позивачу надана відповідь, що документи долучені до рапорту не підтверджують відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення які можуть здійснювати у разі необхідності такий догляд.
13. 23.06.2025 року на виконання вимог ухвали суду до суду надійшов лист Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області Бабинського Старостинського округу № 1, в якому зазначено про те, що з 01.03.2025 року по теперішній час зареєстровані по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 такі особи: чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично не проживає; 3. син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізований; невістка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично не проживає; внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - перебуває за межами України.
А також зазначено про те, що до складу сім'ї ОСОБА_2 , 1958 року народження входять чоловік - ОСОБА_3 , 1953р.н; син - ОСОБА_1 , 1976р.н.; брат - ОСОБА_6 , 1961 р.н; внук - ОСОБА_5 , 2008р.н.; внучка - ОСОБА_7 2000р.н.
14. Також на виконання вимог ухвали суду надійшов лист від Кельменецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області. в якому зазначено, про наявність членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема наявні актові записи про: - шлюб № 19 від 07.09. 1975р. гр. ОСОБА_3 та ( ОСОБА_8 ) ОСОБА_2 складений виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області; народження сина №17 від 03.07.1976р. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області; народження брата гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складений виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу») військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
3. За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
4.Частиною 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
5. Відповідно до пунктів 6, 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення), початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України" Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно п. 12 розділу І Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
6. Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано п. 225 цього Положення, яким передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
-у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
- у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Стосовно порядку звільнення п. 233 Положення передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абз. 3 п. 241 Положення).
Згідно з п. 242 Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.
7. Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.
Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Відповідно до п. 5 Додатку 19 при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п'ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Відповідно до п. 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
8. Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, визначених ст. 26 Закону № 2232-XII.
9. Так, згідно з пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі, зокрема, необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
10. Звертаючись до суду позивач наголошував на не прийнятті позитивного для нього рішення по рапорту на звільнення останнього на підставі абз. 13 п. 3. ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» згідно рапорту від 21.04.2025 року.
11. Оцінюючи спірні правовідносини, суд зазначає, що підставою відмови у звільненні позивача з військової служби відповідачем зазначено те, що до рапорту останнім не додано доказів на підтвердження «відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я».
Відповідно до положень пункту 4 Порядку роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531, «Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті».
Отже, спірним у правовідносинах даного спору фактично є відмова військової частини звільнити позивача зі служби. При цьому, відмовляючи в задоволенні рапорту про звільнення зі служби, відповідач керувався нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які (окрім іншого) передбачають, що таке звільнення у випадку позивача можливе тільки - якщо у матері останнього відсутні крім нього інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення.
Зокрема, нормами абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що: під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Визначення поняття - осіб першого та другого ступеня споріднення в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» не наведено.
Нормами Цивільного Кодексу України наведено в статтях 1261 та 1262 наведено поняття спадкоємців першої та другої черги.
Натомість, дослівне визначення осіб першого та другого ступеня спорідненості міститься в Податковому кодексі України, а саме підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що:
- членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
- членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Отже, звертаючись з рапортом про звільнення до відповідача, а так само звернувшись з адміністративним позовом в суд, позивачем та його представником не наведено, а також не надано переконливих доказів, які б підтверджували те, що у ОСОБА_2 відсутні (окрім позивача ОСОБА_1 ) інші члени сім'ї першого та другого ступеня спорідненості. Більше того, представник позивача навів в аргументах позову неправдиві відомості щодо відсутності таких осіб.
Як зазначалось вище, на виконання вимог ухвали суду до суду надійшов лист Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області Бабинського Старостинського округу № 1, в якому (окрім іншого) зазначено про те, що з 01.03.2025 року по теперішній час зареєстровані по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 такі особи: чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; невістка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
А також зазначено про те, що до складу сім'ї ОСОБА_2 , 1958 року народження входять чоловік - ОСОБА_3 , 1953р.н; син - ОСОБА_1 , 1976р.н.; брат - ОСОБА_6 , 1961 р.н; внук - ОСОБА_5 , 2008р.н.; внучка - ОСОБА_7 2000р.н.
Також на виконання вимог ухвали суду надійшов лист від Кельменецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області. в якому зазначено, про наявність членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема наявні актові записи про: - шлюб № 19 від 07.09. 1975р. гр. ОСОБА_3 та ( ОСОБА_8 ) ОСОБА_2 складений виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області; народження сина №17 від 03.07.1976р. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області; народження брата гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складений виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області.
Таким чином, згідно матеріалів справи судом достовірно встановлено факт наявності у матері позивача членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, зокрема, чоловіка, рідного брата та онуки. Доказів того, що як мінімум брат матері позивача, та онука самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров' я до суду не надано, а також такого і не встановлено судом.
Суд звертає увагу також на те, що законодавець не визначав у вказаних вище нормативних актах норм, які б ставили в залежність особу наявністю фактичного чи безпосереднього знаходження особи першого чи другого ступеня споріднення по зареєстрованому місцю проживання разом з особою яка потребує постійного догляду. Натомість, законодавець імперативно визначив тільки обставину наявності в особи інших осіб першого чи друго ступеня споріднення.
Відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
12. Проаналізувавши наведе вище в сукупності в контексті встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що законні підстави для звільнення позивача з військової служби на підставі поданого рапорту з додатками відсутні, а дії та рішення відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.
13. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що дії відповідача правомірні та узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_9 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_10 ).
Суддя О.В. Боднарюк