про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2025 року справа № 580/9717/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/9717/25 за позовом Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» (вул.30 років Перемоги 5/1, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 14309572) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
28.08.2025 вх. №43485/25 представник позивача за ордером - адвокат Данилова Катерина Артурівна у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо нарахування пені за кодом платежу 14010100 за період з 30.04.2014 до 31.03.2025 у сумі 5169866.17 грн та за кодом платежу 18010500 за період з 21.08.2012 до 31.03.2025 у сумі 4970491.01 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області анулювати пеню в інтегрованій картці платника податку Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» за кодом платежу 14010100 за період з 30.04.2014 до 31.03.2025 у сумі 5169866.17 грн та за кодом платежу 18010500 за період з 21.08.2012 до 31.03.2025 у сумі 4970491.01 грн.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Позивач у позові стверджує: відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків створю наслідки - наявний матеріально-правовий інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
Представник повідомляє про витрати на правничу допомогу у сумі 50000 грн і сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у сумі 4844.80 грн, проте заявлені вимоги не відповідають формалізованому способу захисту відповідно до п.3 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України, а судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3028 грн і не більше 30 280 грн: 5169866.17х1.5%=30 280 грн та 4970491.01х1.5% =30 280 грн у сумі доплати 55715.20 (30280+30280-4844.80) грн.
У додатках до позовної заяви немає опису щодо кожного додатку із кількістю аркушів.
Відповідно до п.5.10 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом. Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов'язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об'єктивний розгляд адміністративної справи.
Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява не містить відомостей про електронний кабінет позивача і представника позивача.
З 20 лютого 2024 року позивач як юридична особа і адвокат зобов'язані зареєструвати електронний кабінет та вказати у позовній заяві відповідні відомості.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Позивач стверджує про протиправність дій, проте не обирає відповідний спосіб захисту - утриматися від дій згідно п.3 ч.1 ст.5 КАС України.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху -це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивач має надати суду доказ доплати судового збору у сумі 55715.20 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від сплати судового збору.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: опису додатків із зазначенням кількості аркушів кожного додатка згідно ДСТУ 4163:2020; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказу доплати судового збору у сумі 55715.20 грн; обгрунтованого клопотання про залучення інших учасників справи - третіх осіб фермерського господарства «Царина» і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, черкаській та Чернігівській областях.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/); під час заповнення платіжного документа у графі «код платника» платником судового збору фізичною особою РНОКПП/ідентифікаційний номер (за відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються паспортні дані). Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», що розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА