26 серпня 2025 року Справа № 580/7899/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агростройсервис» до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
11.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агростройсервис» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач 1), ДПС України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Черкаській області:
від 30.01.2025 №12440300/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.01.2024 №30 та від 13.02.2025 №8471/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440295/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.01.2024 №16 та від 13.02.2025 №8489/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440299/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2024 №17 та від 13.02.2025 №8490/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440312/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.01.2024 №20 та від 13.02.2025 №8519/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440298/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.01.2024 №22 та від 13.02.2025 №8488/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440296/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.01.2024 №23 та від 13.02.2025 №8487/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440301/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2024 №25 та від 13.02.2025 №8498/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440302/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №28 та від 13.02.2025 №8492/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440297/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.01.2024 №30 та від 13.02.2025 №8520/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440311/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.01.2024 №33 та від 12.02.2025 №8518/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440308/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.01.2024 №14 та від 13.02.2025 №8205/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440307/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.01.2024 №15 та від 12.02.2025 №8212/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440314/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2024 №18 та від 12.02.2025 №8165/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440304/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.01.2024 №19 та від 12.02.2025 №8216/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440303/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.01.2024 №21 та від 12.02.2025 №8204/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440306/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.01.2024 №24 та від 12.02.2025 №8214/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440305/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2024 №26 та від 12.02.2025 №8215/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440313/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2024 №27 та від 12.02.2025 №8211/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги;
від 30.01.2025 №12440315/13393900 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.01.2024 №31 та від 12.02.2025 №8163/13393900/2, яким відмовлено в задоволенні скарги.
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ “Агростройсервис»: від 29.01.2024 №30; від 17.01.2024 №16; від 18.01.2024 № 17; від 19.01.2024 № 20; від 23.01.2024 № 22; від 23.01.2024 № 23; від 24.01.2024 № 25; від 25.01.2024 № 28; від 30.01.2024 № 32; від 30.01.2024 № 33; від 16.01.2024 № 14; від 17.01.2024 № 15; від 18.01.2024 № 18; від 19.01.2024 № 19; від 22.01.2024 № 21; від 23.01.2024 № 24; від 24.01.2024 № 26; від 25.01.2024 № 27; від 30.01.2024 № 31.
Ухвалою від 16.07.2025 суд прийняв справу до свого провадження та вирішив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
20.08.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області подало суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення в суд.
25.08.2025 позивач подав суду заперечення на вказану заяву, зазначивши, що абз.2 ч.4 ст.122 КАС України має 2 альтернативні моменти: «Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято»; «та (або) вручено ( рішення ) суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк».
В даному випадку рішення центрального контролюючого органу були прийняті 13.02.2025, а відтак позовні вимоги ТОВ «Агростройсервис» заявлені у шестимісячні строки визначені ч.2, абз.2 ч.4 ст.122 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, суд вирішив залишити позовну заяву без руху, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, ч.1 ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
З урахуванням наведеного судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 сформулювала такий висновок: «Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.».
У контексті наведеного, суд зазначає, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірних рішень а подав скарги до ДПС України на спірні рішення.
За результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України було винесені рішення про залишення скарг без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН без змін від 12.02.2025: №8163/13393900/2, №8211/13393900/2, №8215/13393900/2, №8214/13393900/2, №8204/13393900/2, №8216/13393900/2, №8164/13393900/2, №8216/13393900/2, №8212/13393900/2, №8205/13393900/2, від 13.02.2025: №8471/13393900/2, №8490/13393900/2, №8488/13393900/2, №8489/13393900/2, №8519/13393900/2, №8488/13393900/2, №8487/13393900/2, №8489/13393900/2, №8492/13393900/2, №8520/13393900/2, №8518/13393900/2.
Отже, граничним тримісячним строком звернення в суд з позовом про оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН від 30.01.2025, є 12.05.2025.
Однак, з позовом позивач звернувся 11.07.2025, тобто з пропуском вказаного строку звернення.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача, що у спірних правовідносинах встановлений шестимісячний строк звернення в суд.
Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі заяву про поновлення заяви про поновлення та належних доказів поважності причин пропуску стоку звернення позивач не надав.
Згідно з ч.3, 4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував застосування положень вищезазначеної норми процесуального закону. Зокрема, але не виключно, у постановах від 04 серпня 2022 року (справа №500/1149/21), від 21 жовтня 2021 року (справа №460/626/19) Верховний Суд дійшов висновку, що КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Однак, норми Кодексу однозначно встановлюють, що у випадку виявлення судом факту пропуску особою строку звернення до суду з позовом їй гарантується надання часу для подання заяви про поновлення зазначеного строку та доказів поважності причин його пропуску. Забезпечення такого права не залежить від того, суд якої інстанції виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не тільки до відкриття провадження у справі, що входить до компетенції суду першої інстанції, а й після відкриття провадження у справі, про що прямо зазначено в частині четвертій статті 123 КАС України, норма якої адресована суду без визначення певної інстанції.
Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов'язковому порядку має бути поставлено на обговорення з особою, яка подала позов. Це реалізується або шляхом постановлення судом ухвали про надання позивачеві часу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, або безпосередньо у судовому засіданні. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний з фактом виникнення у суду питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність поважних причин для його поновлення.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Агростройсервис» до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дати отримання ним ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ