Справа № 560/12677/25
02 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення ОСОБА_1 з 05.10.2022 розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 з 05.10.2022 по 05.12.2022, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Ухвалою від 24.07.2025 суд залишив без руху з підстав невідповідності вимогам КАС України.
На виконання вказаної ухвали, позивач надав копію військового квитка із чітким зазначенням періодів проходження служби.
Згідно зі статтею 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом, який не містить норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
При цьому, 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22.
Встановлено, що позивач звільнений зі служби 25.04.2024 згідно наказу командиру Військової частини НОМЕР_2 №117.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з 25.04.2024, тобто до 26.07.2024.
Однак, позовна заява подана до суду 21.07.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Отже, на думку суду, позивач з 26.07.2024 мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про порядок нарахування грошового забезпечення, його складових, в тому числі за участю представника, чого позивачем тривалий час не було здійснено, що свідчить про триваючу пасивну поведінку позивача.
В обґрунтування строку звернення до суду, позивач зазначив, що строк не пропущений, оскільки позивач дізнався про порушення праві на виплату індексації з 14.05.2025, тобто з моменту отримання розрахунку грошового забезпечення.
При цьому, суд зазначає, що звернення позивача до відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/1017/19).
Суд звертає увагу, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Жодних доказів існування обставин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, позивачем у заяві не наведено, тому суд визнає зазначені позивачем підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду неповажними.
Враховуючи вищевказане та те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення позивача до суду поважними за обставин, викладених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, у зв'язку із чим суддя не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав поважності пропуску строку звернення до суду та з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.В. Матущак