Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
02 вересня 2025 року № 520/6703/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПЛАСТ» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУДПЛАСТ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ВУДПЛАСТ») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач, митниця), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА206020/2025/000003/2 від 11.03.2025;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206020/2025/000058 від 11.03.2025;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПЛАСТ» ( код ЄДРПОУ 41797078, 61001 Харківська обл., м. Харків, вул. Руставелі, буд. 20, кв. 22) сплачену суму судового збору у розмірі 4 505,86 грн та суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби (код ЄДРПОУ 43971364, 76005, м. Івано- Франківськ, вул. Чорновола, буд. 159).
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Ухвалою суду від 28.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару був нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, використані позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
01.10.2024 між ZHEJIANG KUNHONG NEW MATERIAL CO., Limited (Продавець) та ТОВ «ВУДПЛАСТ» (Покупець) було укладено Контракт №WZK-01 від 01.10.2024 (Контракт №WZK-01), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах і в терміни, викладені нижче Дерев'яні та пластикові композитні терасні дошки (надалі іменується «Товар»), номенклатура, умови оплати, кількість, ціна та загальна вартість яких зазначені в Рахунках-фактурах на відвантажений Товар, які є невід'ємною частиною цього Контракту (п.1.1. Контракту №WZK-01).
Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. Контракту №WZK-01 ціни на Товар визначаються в доларах США та зазначаються в Рахунках-фактурах на поставку конкретної партії товару, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари та робіт з пакування товару.
За Контрактом №WZK-01 Продавець поставляє Товар на умовах FOB Шанхай/Нінгбо, Китай, згідно «Інкотермс - 2020», якщо інше не обумовлено в Рахунках-фактурах на поставку конкретної партії товару, які є невід'ємною частиною цього Контракту (п.3.1.). Вантажовідправником Товару за цим Контрактом є Продавець, якщо інше незазначено в Рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту (п.3.3.).
Моментом переходу права власності до Покупця є дата оформлення митної декларації в країні Покупця (п.3.4.). Продавець зобов'язується надати Покупцю електронною поштою - відвантажувальні документи, вказані в п.п. 3.6.1. - 3.6.5., протягом трьох робочих днів з моменту відвантаження. Продавець зобов'язується надати Покупцю разом з товаром наступні документи англійською мовою: транспортна накладна (B/L) - копія-3шт; рахунок (INVOICE)-3 шт.; пакувальний лист (PACKING LIST) із зазначенням ваги нетто, брутто кожної товарної позиції. -3 шт.; експортну декларацію (EXPORT DECLARATION) - 1шт.; 3.6.5. інші необхідні документи - за угодою сторін (п.3.6.).
Відповідно до Прайс-листа ZHEJIANG KUNHONG NEW MATERIAL CO., Limited від 05.08.2024 товар:
Wood and Plastic Composite Terrace Boards:
Wood flour - up to 35%
Polymer (HDPE) - up to 60%
Additives - up to 5%
Size: 3000mm*150mm*25mm
Colors available: Wine Brown, Cooper, Graphit, Cream late, Cream, Antracyt
TM Bruggan Elegant -
у період з 01.09.2024 - 31.12.2024 поставляється на умовах FOB Shanghai/Ningbo, та коштує 7,17 USD за штуку.
В рахунку-фактурі №ET25UA02L003 від 25.12.2024 вказано, що поставляється наступний товар:
Wood and Plastic Composite Terrace Boards /Дерев'яно-полімерні композитні терасні дошки: Graphite 3000mm*150mm*25mm TM 3D Bruggan Elegant Code: 3918900000
- у кількості 3 136 шт/ pcs, ціна за 1 шт/7,17 USD/дол. США, загальною вартістю 22 485,12 USD/дол. США.
Отже, загальна вартість поставленого товару за рахунком-фактурою (інвойсом) №ET25UA02L003 від 25.12.2024 становить 22 485,12 доларів США.
Як було попередньо зазначено, в Контракті №WZK-01 сторонами було визначено, що Продавець поставляє Товар на умовах FOB Шанхай/Нінгбо, Китай, згідно «Інкотермс - 2020», якщо інше не обумовлено в Рахунках-фактурах на поставку конкретної партії товару.
У рахунку-фактурі №ET25UA02L003 від 25.12.2024 у пункті умови поставки (Terms of delivery) також встановлені умови поставки FOB Шанхай (Китай) згідно Інкотермс - 2020.
У пакувальному листі (packing list) від 25.12.2024 до рахунку-фактури №ET25UA02L003 від 25.12.2024, складеному Продавцем, також вказані умови поставки FOB Шанхай (Китай) згідно Інкотермс - 2020, а також вказано, що загальна кількість товару «Wood and Plastic Composite Terrace Boards» становить 3136 шт, має загальну вагу брутто 26 430 кг /нето 25872 кг, та займає кількість місць - 18 палет.
Постачальником було здійснено поставку товару відповідно до рахунку- фактури №ET25UA02L003 від 25.12.2024 на загальну суму 22 485,12 дол. США Відповідно до умов поставки FOB Шанхай (Китай), Продавець здійснив митне оформлення товару на території Китаю. Зазначене підтверджується митною декларацією країни відправлення (Китаю) за № 297120240000033670 від 29.12.2024.
Митна декларація країни відправлення (Китаю) за №297120240000033670 від 29.12.2024 також є документом, що підтверджує митну вартість товару. Вона заповнена продавцем товару (китайською компанією ZHEJIANG KUNHONG NEW MATERIAL CO., LTD) при вивезенні товару із митної території Китаю. Декларація містить інформацію про ціну товару, що загалом складає 22 485,12 USD (доларів США).
З урахуванням вказаного, вартість товару реалізованого китайським постачальником ZHEJIANG KUNHONG NEW MATERIAL CO., LTD складає - 22 485,12 USD (доларів США).
Усі документи, а саме:
- Прайс лист від 05.08.2024;
- Рахунок-фактура №ET25UA02L003 від 25.12.2024;
- Пакувальний лист від 25.12.2024 до рахунку фактури №ET25UA02L003 від 25.12.2024;
- Митна декларація країни відправлення №297120240000033670 від 29.12.2024 містять одну й ту саму вартість Товару у розмірі 22 485,12 USD (доларів США) та будь-які розбіжності у документах, щодо вартості товару відсутні.
Транспортування товару із території Китаю до України в м. Івано-Франківськ відбулось на підставі Договору транспортного експедирування №UM-VP250122-01 від 25.01.2022 укладеного між ТОВ «УКРАМАРИН» (Експедитор) та ТОВ «ВУДПЛАСТ», відповідно до умов якого Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням експедирування та/або перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
На виконання умов Договору транспортного експедирування №UM-VP250122-01 від 25.01.2022 ТОВ «УКРАМАРИН» організувало та забезпечило перевезення товару, що підтверджується коносаментом (bill of lading) №BW24120650 від 08.01.2025, накладною відправки УМВС №2151-567339 від 28.02.2025, транзитним супровідним документом №25UA403070LI0RAZL8, товарно-транспортною накладною №000111347 від 07.03.2025, рахунком на оплату №233 від 24.02.2025, рахунком на оплату №256 від 03.03.2025.
Рахунки на оплату №233 від 24.02.2025 та №256 від 03.03.2025 були оплачені ТОВ «ВУДПЛАСТ» у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №311 від 25.02.2025 та №315 від 04.03.2025.
На підтвердження витрат по перевезенню ТОВ «УКРАМАРИН» було складено Довідку про витрати з доставки вантажу вих. №03/03-01 від 03.03.2025, що підтверджує вартість послуг з транспортування - 275 650,50 грн, яка була подана митному органу.
Будь-які інші витрати пов'язані з транспортуванням Товару ТОВ «ВУДПЛАСТ» понесені не були.
За запитом ТОВ «ВУДПЛАСТ» Державним підприємством «Державний інформаційно- аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» було проведено цінову експертизу на дерев'яно-полімерні композитні терасні дошки, що постачаються згідно з комерційним інвойсом №ET25UA02L003 від 25.12.2024 до контракту №WZK- 01 від 01.10.2024. За результатами зазначеної експертизи було складено висновок від 05.03.2025 №3-3/245, відповідно до якого аналіз наявної інформації щодо рівня цін на подібну продукцію та відповіді компанії ZHEANG KUNHONG NEW MATERIAL CO., LTD. (Китай), згідно з якою ціни на дерев'яно-полімерні композитні терасні дошки, що постачаються згідно з комерційним інвойсом №ET25UA02L003 від 25.12.2024 до контракту №WZK-01 від 01.10.2024 між фірмою ZHEJIANG KUNHONG NEW MATERIAL CO., LTD. (Китай) та ТОВ «ВУДПЛАСТ» (Україна), не суперечать ціновим пропозиціям на азійському ринку на подібну продукцію та відповідають цінам компанії- постачальника при поставках в Україну на умовах поставки FOB SHANGHAI, CHINA та можуть становити: 7,17 дол. США за одну штуку.
Митне оформлення товару на території України здійснювалося підприємством ТОВ «КОМПАС ВЕД» на підставі укладеного Договору доручення №1980 від 23.02.2023 (про надання послуг митного брокера).
Страхування вантажу сторонами контракту №WZK-01 від 01.10.2024 не здійснювалось, так як умови поставки FOB не покладають такого обов'язку на сторін та умовами контракту обов'язок щодо страхування вантажу у сторін не передбачено.
Декларантом було складено електронну митну декларацію за № 25UA206020002990U0 від 10.03.2025, в якій митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
З метою здійснення митного оформлення вантажу та підтвердження заявленої митної вартості товару, та на виконання вимог частин 2 статті 53 МК України, декларантом до Івано-Франківської митниці разом із декларацією були подані наступні документи:
1) Декларація митної вартості, яка містить наступну інформацію: 1.Митна вартість визначена із застосуванням методу основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). 2. Продавець та покупець між собою не пов'язані. 3. Обмеження прав покупця на використання товарів відсутні. 4. Умови та застереження, які унеможливлюють визначення вартості оцінюваних товарів, відсутні. 5. Відсутня умова, за якої частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надійде прямо або опосередковано продавцеві. 6. При визначені митної вартості враховано наступну ціну товару: Товар №1 ціна в іноземній валюті 22 485,12 доларів США, що за курсом 1$= 41,2127 гривень становить 926672,5050 гривень. 7. Витрати на транспортування Товару №1 до пп «Мостиська-Пшемисль» - 275 650,50 гривень.
2) Пакувальний лист від 25.12.2024
3) Рахунок-фактура №ET25UA02L003 від 25.12.2024
4) Коносамент (bill of lading) №BW24120650 від 08.01.2025
5) Накладна відправки УМВС №2151-567339 від 28.02.2025
6) Товарно-транспортну накладну №000111347 від 07.03.2025
7) Декларація про походження товару від 25.02.2025
8) Рахунок на оплату №233 від 24.02.2025
9) Рахунок на оплату №256 від 03.03.2025
10) Платіжна інструкція в національній валюті №311 від 25.02.2025
11) Платіжна інструкція в національній валюті №315 від 04.03.2025
12) Довідка про витрати з доставки вантажу вих. №03/03-01 від 03.03.2025
13) Прайс-лист від 05.08.2024
14) Висновок цінової експертизи на дерев'яно-полімерні композитні терасні дошки
від 05.03.2025 №3-3/245.
15) Контракт №WZK-01 від 01.10.2024
16) Договір доручення №1980 від 23.02.2023 (про надання послуг митного брокера).
17) Договір транспортного експедирування №UM-VP250122-01 від 25.01.2022
18) Митна декларація країни відправлення №297120240000033670 від 29.12.2024
Факт подання цих документів підтверджується безпосередньо самою митною декларацією №25UA206020002990U0 від 10.03.2025, рядок 44 якої містить скорочений перелік документів наданих разом із декларацією, та у доповненні №1 до митної декларації №25UA206020002990U0 від 10.03.2025.
10.03.2025 ТОВ «ВУДПЛАСТ» отримало електронне повідомлення, ідентифікатор повідомлення c1dc226a-82db-4ce8-805a-b75044887b70 наступного змісту:
«Початок митної консультації: згідно ст. 53 МКУ прошу надати необхідні документи
для підтвердження заявленої митної вартості товару.»
У відповідь на вищезазначене повідомлення, заступником директора Хамітовою О.М. було надано лист, у якому зазначено, що усі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості були уже надані, з зазначенням прохання провести митне оформлення товару в найкоротший строк не очікуючи 10 календарних днів.
11.03.2025 ТОВ «ВУДПЛАСТ» отримало електронне повідомлення, ідентифікатор повідомлення b31c71e5-88a8-47fa-9cc1-4cb58fcac554 наступного змісту:
«Згідно з вимогами статей 249, 266, 338 Митного кодексу України (2012) та Порядку
проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного
призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.12 № 1316, Вам необхідно пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення до митного контролю та прибути для участі у проведенні митного огляду. 1. Дата 11.03.2025; 2.Час проведення митного огляду - з 10:00 3. Місце доставки (прибуття) - 206-201-1-1, ТзОВ "Кобра" (м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6); 4.Зона митного контролю, ЗМК (постійна), м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6; 5.Уповноважений на проведення митного огляду - головний державний інспектор ВМО № 2 митного поста "Прикарпаття" Олексюк С,П. номер освідчення НОМЕР_1 .»
Івано-Франківська митниця відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по ВМД за № 25UA206020002990U0 від 10.03.2025 про що була складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2025/000058 від 11.03.2025 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
11.03.2025 Івано-Франківська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2025/000003/2 від 11.03.2025, згідно якого відповідачем було визначено нову митну вартість товару.
Товари поставлені підприємством Позивача випущені у вільний обіг за митною декларацією № 25UA206020003117U2 від 12.03.2025.
Різниця між платежами, які заявлялись декларантом та які повинні бути сплачені, у зв'язку із винесенням рішення про коригування митної вартості №UA206020/2025/000003/2 від 11.03.2025, становить - 375 488,29 грн.
Не погодившись із прийнятим Івано-Франківською митницею рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту №WZK-01 від 01.10.2024 та додатків до нього.
Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).
Суд зазначає, що ані текст рішення Митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять достатніх відомостей, що свідчать про подібність товарів та про схожість умов поставок товарів за поданою позивачем митною декларацією і за митною декларацією від 16.10.2024 № 24UA206020014710U6.
В оскаржуваному рішенні Івано-Франківська митниця не зазначає про якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, комерційні умов тощо.
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.
При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо зауваження митного органу про те, що надані декларантом документи містять розбіжності в умовах поставки які визначені угодою та зазначені в митній декларації країни експорту.
Відповідно до п.3.1. Контракту №WZK-01 від 01.10.2024 Продавець поставляє Товар на умовах FOB Шанхай/Нінгбо, Китай, згідно «Інкотермс - 2020», якщо інше не обумовлено в Рахунках-фактурах на поставку конкретної партії товару, які є невід'ємною частиною цього Контракту. У рахунку-фактурі №ET25UA02L003 від 25.12.2024 у пункті умови поставки (Terms of delivery) також встановлені умови поставки FOB Шанхай (Китай) згідно Інкотермс - 2020. У митній декларації країни відправлення (Китаю) за № 297120240000033670 від 29.12.2024. також вказані умови поставки FOB Шанхай (Китай).
Отже, будь які розбіжності щодо умов поставки, визначених Контрактом №WZK-01 від 01.10.2024, рахунком-фактурою №ET25UA02L003 від 25.12.2024 та декларацією країни відправлення (Китаю) за №297120240000033670 від 29.12.2024 відсутні.
Щодо зауваження про те, що декларантом не надано експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Верховний Суд України у постанові від 03.02.2021 № 810/4441/16 зазначив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.
Крім того експертний висновок, складений ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 05.03.2025 №3-3/245 за результатами проведення цінової експертизи був долучений уповноваженою особою Позивача до МД №25UA206020002990U0 від 10.03.2025.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митниці пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч. 2 ст. 77 КАС України.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб'єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товару, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати ці рішення правильними та обґрунтованими.
Статтею 264 МК України визначено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта (ч. 10 ст. 264); митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом (ч. 11 ст. 264); у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264).
Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу під час подання митної декларації документи, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджують митну вартість товару, підлягають обчисленню та містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв'язку з чим оскаржуване рішення Івано-Франуівської митниці про коригування митної вартості товару №UА206020/2025/000003/2 від 11.03.2025 є необґрунтованим та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Суд зазначає, що недоведеність відповідності закону рішень Митниці про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправними карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів.
Оскільки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості товару протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206020/2025/000058 від 11.03.2025.
Відтак, об'єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.
Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При ухваленні рішення суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12600,00 грн, суд зазначає таке.
Позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді позовної заяви в суді подано наступні документи: договір про надання правової допомоги № б/н від 14.03.2025, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 14.03.2025, платіжна інструкція від 24.03.2025 №348 на суму 12600,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, надаючи оцінку заявленому представником позивача клопотанню, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч. 3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов'язані із розглядом справи.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 12600,00 грн є обґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума витрат у розмірі 12600,00 грн.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 4505,86 грн за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 243-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПЛАСТ» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА206020/2025/000003/2 від 11.03.2025.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206020/2025/000058 від 11.03.2025.
Стягнути з Івано-Франківської митниці Державної митної служби (вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" (вул. Руставелі, буд. 20, кв. 22, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41797078) сплачений судовий збір у розмірі 4505,86 грн (чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень 86 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби (вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" (вул. Руставелі, буд. 20, кв. 22, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41797078) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12600,00 грн (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок)
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02 вересня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.