Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 вересня 2025 р. Справа №520/18120/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фабрики "Варіант" Товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Шевченка, буд. 325, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61070, код ЄДРПОУ 21170203) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фабрика «Варіант» Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі за текстом - Фабрика «Варіант» ТОВ, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, податковий орган), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00147720701 від 01.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу та вважає податкове повідомлення-рішення № 00147720701 від 01.04.2025 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності помилково не врахував факт дії на Фабрику «Варіант» ТОВ обставин непереборної сили за зовнішньоекономічним контрактом № 118 від 08.11.2021.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) витребувано у відповідача у строк для подання відзиву усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дій, з приводу подано позов, запропоновано відповідачу подати суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
25.07.2025 відповідач, скориставшись правом, передбаченим статтею 162 КАС України, подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказав, що податкове повідомлення-рішення № 00147720701 від 01.04.2025 є правомірним, оскільки за встановленими під час податкової перевірки обставинами позивачем порушено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII та п. 14-2 Постанови від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». З посиланням на практику Верховного Суду ГУ ДПС у Харківській області вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні платник податків повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними для конкретного випадку.
Податковий орган вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між збройною агресією Російської Федерації та неможливістю зарахування грошових коштів від контрагента-нерезидента позивача. Вважає, що сертифікати Харківської торгово-промислової палати не можуть братися до уваги, оскільки не підтверджують наявність форс-мажорних обставин саме щодо неможливості перерахування позивачу нерезидентами грошових коштів за експортними контрактами.
Позивачем через підсистему «Електронний суд» 04.08.2025 було подано відповідь на відзив, в якому Фабрика «Варіант» ТОВ підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
На підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 19.02.2025 за №902-П було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фабрики «Варіант» ТОВ (код ЄДРПОУ 21170203) з метою контролю за дотриманням вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 22.02.2021 № FR/23-02 за період з 01.01.2024 по 31.01.2025, за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2021 № 118 за період з 01.01.2024 по 31.01.2025, за зовнішньоекономічним контрактом від 31.01.2022 № 12 за період з 31.01.2022 по 31.01.2025, за зовнішньоекономічним контрактом від 25.08.2023 № 12 за період з 25.08.2023 по 31.01.2025.
За результатами зазначеної перевірки було складено акт перевірки від 13.03.2025 № 10842/20-40-07-01-05/21170203, відповідно до якого перевіркою встановлені порушення Фабрики «Варіант» ТОВ:
- частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2021 № 118, укладеним з компанією SAS CIVECO (Франція), за період з 01.01.2024 по 31.01.2025, за зовнішньоекономічним контрактом від 31.01.2022 № 12, укладеним з компанією OPLATE SITUM d.o.o. (Хорватія), за період з 31.01.2022 по 31.01.2025, за зовнішньоекономічним контрактом від 25.08.2023 № 12, укладеним з компанією Variant Agro SRL (Румунія) за період з 25.08.2023 по 31.01.2025.
Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем було подано Заперечення від 18.03.2025 № 30/2025 на Акт перевірки № 10842/20-40-07-01-05/21170203 від 13.03.2025.
01.04.2025 на підставі Акту перевірки № 10842/20-40-07-01-05/21170203 від 13.03.2025 ГУ ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00147720701, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 506294,41 грн..
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу від 25.04.2025 № 39/2025 до Державної податкової служби України, яку залишено без задоволення рішенням від 12.06.2025 № 16967/6/99-00-06-01-03-06.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 00147720701 від 01.04.2025 протиправним позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства встановлені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (надалі за текстом - Закон № 2473-VIII).
За змістом частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Положеннями частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені в постанові правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (надалі за текстом - Постанова № 5) та постанові правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (надалі за текстом - Постанова № 18).
Відповідно до пункту 21 Постанови № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Водночас за змістом пункту 14-2 Постанови № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Пунктом 14-3 Постанови № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Відповідно до пункту 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Отже, за загальним правилом імпорт товарів до України має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).
До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.
З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває станом і на даний час.
Судом встановлено, що 08.11.2021 між Фабрикою «Варіант» ТОВ та CIVECO (Франція) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 118, за яким Фабрика «Варіант» ТОВ зобов'язується продати, а CIVECO зобов'язується прийняти та сплатити на умовах зазначених у цьому Контракті, металоконструкції, іменовані надалі «Товар», в асортименті, кількості, комплектації та за цінами, зазначеними в Специфікації.
Відповідно до пункту 6 контракту № 118 від 08.11.2021 (в редакції додаткової угоди від 21.12.2021) до кожної партії такого Товару має входити: Накладка САІН.32.040.00.010, сталь спеціальна, марка 71. - Вісь штока САІН.4323.20.030, сталь спеціальна, марка 71, - Регульована пробка CAIН.372.00.015, сталь спеціальна, марка 71, - Кутник проставний CAIН.4250.00.010, сталь спеціальна, марка 71.
Згідно з пунктом 4 контракту № 118 від 08.11.2021 (в редакції додаткової угоди від 21.12.2021) оплата у розмірі 100% загальної суми зазначеної у Специфікації на партію Товару здійснюється протягом 60 днів від дати оформлення експортної митної декларації, але 100% оплати вартості партії товару здійснюється лише за умови постачання Продавцем товару в повному обсязі.
Статтею 112 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пунктів 112.1, 112.2, 112.7 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України однією з обставин, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
За змістом частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (надалі за текстом - Закон № 671/97-ВР) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом частини 1 статті 14-1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 цього Регламенту регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Верховним Судом у постановах від 12.12.2024 у справі № 380/839/24 та від 14.01.2025 у справі № 440/17191/23 із посиланням на постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду (постанови ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22) підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Як було зазначено вище, з 24.02.2022 через військову агресію Російської Федерації, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні було введено воєнний стан.
Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України, на підставі статей 14, 14-1 Закону № 671/97-ВР, Статуту Торгово-промислової палати України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України.
З матеріалів справи вбачається, що Фабрика «Варіант» ТОВ звернулась до Харківської торгово-промислової палати з питання засвідчення факту дії обставин непереборної сили щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: продати (передати у власність) запчастини: накладка САІН.32.040.00.010, сталь спеціальна, марка 71; вісь штока САІН.4323.20.030, сталь спеціальна, марка 71; регульована пробка CAIН.372.00.015, сталь спеціальна, марка 71; кутник проставний CAIН.4250.00.010, сталь спеціальна, марка 71.
За результатами такого звернення позивачу було видано Сертифікат про форс-мажорні обставини № 6300-25-0378 від 03.05.2025, за яким діють обставини непереборної сили (військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; тимчасова окупація м. Маріуполь Донецької області, Україна) за зовнішньоекономічним контрактом № 118 від 08.11.2021, які унеможливили його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
- дата настання: 05.03.2022;
- дата закінчення: тривають на 03.03.2025.
Також позивач звернувся до Харківської торгово-промислової палати з питання засвідчення факту дії обставин непереборної сили щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: дотримання граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом № 118 від 08.11.2021, укладеним з нерезидентом - компанією CIVECO (Франція), в частині зарахування на поточний рахунок резидента України в банку грошових коштів від нерезидента за поставлений товар.
За результатами такого звернення позивачу було видано Сертифікат про форс-мажорні обставини № 6300-25-0383 від 07.03.2025, за яким діяли обставини непереборної сили (військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; тимчасова окупація м. Маріуполь Донецької області, Україна) за зовнішньоекономічним контрактом № 118 від 08.11.2021, які унеможливили його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
- дата настання: 24.02.2022;
- дата закінчення: 31.10.2024.
На підтвердження наявності форс-мажорних обставин позивачем також було надало видану Харківською ТПП Інформаційну довідку № 1336/24 від 14.10.2024, згідно з якою сталь листова марки 71 - це броньова сталь спеціального призначення, високої міцності та твердості, вироби з якої мають підвищені експлуатаційні якості. Металургійні підприємства, які мали технологічні можливості і здатні виробляти листовий гарячекатаний прокат входять до Групи МЕТІНВЕСТ. Згідно з інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» на даний час металургійні підприємства, що входять до складу зазначеного холдингу, не виробляють прокат листовий гарячекатаний зі сталі марки 71. Отже, станом на час надання довідки на території України не виявлено підприємств, що виробляють сталь листову гарячекатану марки 71.
Із зазначеної довідки вбачається, що позивач не в змозі виконати свої зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом № 118 від 08.11.2021 в частині поставки відповідного товару.
Водночас з акту перевірки від 13.03.2025 № 10842/20-40-07-01-05/21170203 вбачається, що відповідачем встановлено порушення термінів, встановлених частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII та пунктом 14-2 Постанови № 18:
- ВМД № 24UA205140004149U0 від 22.01.2024, код валюти 978, на граничний строк надходження валютної виручки 19.07.2024;
- ВМД № 24UA807200002564U4 від 14.02.2024, код валюти 978, на граничний строк надходження валютної виручки 11.08.2024;
- ВМД № 24UA305130004224U4 від 23.02.2024, код валюти 978, на граничний строк надходження валютної виручки 20.08.2024;
- ВМД № 24UA807200003936U1 від 08.03.2024, код валюти 978, на граничний строк надходження валютної виручки 03.09.2024;
- ВМД № 24UA807200004609U7 від 19.03.2024, код валюти 978, на граничний строк надходження валютної виручки 14.09.2024;
- ВМД № 24UA807200005785U8 від 08.04.2024, код валюти 978, на граничний строк надходження валютної виручки 04.10.2024;
- ВМД № 24UA807200007258U2 від 30.04.2024, код валюти 978, на граничний строк виручки 26.10.2024.
У зв'язку з цим нараховано пеню, що відображено в Додатку 6 до акту перевірки.
З вищезазначеного вбачається, що зобов'язання компанії CIVECO (Франція) з проведення переказу безготівкових грошових коштів на рахунки позивача у банківських установах перебувало у безпосередньому зв'язку із виконанням позивачем обов'язку щодо повної поставки Товару, який не міг бути виконаний останнім з огляду на настання форс-мажорних обставин, а тому в періоди виконання обов'язків щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом №118 від 08.11.2021 діяли форс-мажорні обставини, що підтверджені відповідними сертифікатами Харківської торгово-промислової палати.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів щодо подання позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом) або документа про стягнення такої заборгованості в позасудовому (досудовому) примусовому порядку суд відхиляє з огляду на положення зовнішньоекономічного контракту № 118 від 08.11.2021, з яких вбачається, що 100% оплати вартості партії товару здійснюється лише за умови постачання продавцем товару у повному обсязі.
При цьому в матеріалах справи наявні докази щодо неможливості позивача здійснити поставку товарів у повному обсязі з огляду на форс-мажорні обставини, які підтверджуються сертифікатом Харківської ТПП № 6300-25-0378 від 03.05.2025.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фабрики «Варіант» Товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Шевченка, буд. 325,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61070, код ЄДРПОУ 21170203) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00147720701 від 01.04.2025.
Стягнути на користь Фабрики "Варіант" Товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Шевченка, буд. 325,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61070, код ЄДРПОУ 21170203) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір у розмірі 7594 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 42 копійки.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 02.09.2025.
Суддя Супрун Ю.О.