Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
02 вересня 2025 року справа № 520/32548/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр он клінік Харків палац спорту" (просп. Героїв Харкова, буд. 257,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61044, код ЄДРПОУ42254633) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393) третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр он клінік Харків палац спорту" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка виразилась у неприйнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 07 серпня 2024 року згідно з Квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2024 року №4 до податкової накладної від 31.12.2020 року №140;
- зобов'язати Державну податкову службу прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2024 року №4 до Податкової накладної від 31.12.2020 року №140 протягом операційного дня 02.08.2024, коли він був поданий продавцем до реєстрації.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що мав право зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до пункту 198.5 ПК України в зв'язку з придбанням автомобілю для використання у господарській діяльності, який в серпні 2024 року позивач продав автомобіль фізичній особі, однак відповідач безпідставно відмовив позивачу в прийнятті розрахунку коригування до реєстрації. В жовтні 2024 року позивач подав скаргу до ДПС України, яку ДПС України було залишено без задоволення з посиланням на те, що реєстрація відбувається в автоматизованому режимі.
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.
В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що згідно отриманих квитанцій документ, поданий позивачем, не прийнятий з підстав порушення вимог статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування, тобто після спливу 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, розрахунок до неї не може бути прийнятий контролюючим органом.
Відтак, відповідач стверджував, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно якої наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, що були наведені вище.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких просив в задоволенні позовних вимог з підстав, які раніше було викладено у відзиві на позовну заяву.
Третя особа - ГУ ДПС у Харківській області, повідомлений судом про можливість надати свої пояснення з приводу позовних вимог, цим правом не скористався.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ТОВ «МЦ ОН Клінік Харків ПС» у грудні 2020 року згідно договору № 0052600189 від 01.12.2020р. придбав у ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 350 4 VATIC long для використання у господарській діяльності.
Постачальник автомобіля ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» зареєстрував в ЄРПН податкові накладні №193 від 01.12.2020р. та №409 від 10.12.2020р., які були включені покупцем ТОВ «МЦ ОН Клінік Харків ПС» до складу податкового кредиту за грудень 2020 р.
Позивач посилався на те, що автомобіль був призначений для використання виключно в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197.1.5. (постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичні послуги) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг). Протилежного відповідачем доведено не було.
Отримані податкові накладні №193 від 01.12.2020р. та №409 від 10.12.2020р. позивач включив у зведену податкову накладну №140 від 31.12.2020р. та нарахував компенсуючі податкові зобов'язання.
В серпні 2024 р. позивач продав автомобіль фізичній особі Геленідзе В.А., що підтверджується наданими до суду копіями видаткової накладної, платіжної інструкції. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
В подальшому, на підставі п. 198.5 ПК України позивач 02.08.2024 р. склав розрахунок коригування №4 до зведеної податкової накладної №140 від 31.12.2020р., який був відхилений ДПС з підстав порушення вимог статті 102 ПК України, а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.
Контролюючий орган при цьому виходив з того, що розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну позовної давності. При цьому і підстави для зменшення податкових зобов'язань у платників - відсутні.
Суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 6 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
Отже, з метою застосування строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, як підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної необхідна наявність сукупності обставин, а саме: податкова накладна, до якої подається розрахунок коригування, повинна бути складена до 01 лютого 2015 року; ця податкова накладна не підлягала внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України; ця податкова накладна не зареєстрована у Реєстрі з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу, на момент подачі розрахунку коригування до неї.
Поряд з тим, пункт 6 Порядку № 1246 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки розрахунок коригування, поданий до податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пункт 15 Порядку визначає, що у разі якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, пункт 12 Порядку визначає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування стало те, що він був поданий пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, що, на думку контролюючого органу, не відповідає положенням статті 102 Податкового кодексу України.
Проте, положення статті 102 Податкового кодексу України у спірних відносинах не підлягають застосуванню, враховуючи наступне.
Так, згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Однак, матеріалами справи не підтверджено факт подачі позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у пункті 102.5 статті 102 цього Кодексу.
Статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 810/30/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 816/1403/17 та від 05 грудня 2019 року у справі № 820/3401/17, від 27.05.2021 року у справі №814/2620/16 та відповідно до частини 4 статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування судами.
Крім того, суд зазначає, що реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов'язку кореспондує обов'язок ДПС прийняти та зареєструвати подані платником податку-продавцем такі документи в ЄРПН.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 820/10538/15.
Отже, у даному випадку, податкова накладна, до якої позивач склав розрахунок коригування, була зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідною квитанцією, яка згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є належним доказом факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а отже поведінка Державної податкової служби України щодо не прийнятті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників є протиправними.
Таким чином позовні вимоги в цій справі слід визнати обгрунтованими. Зобов'язання відповідача здійснити прийняття та реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування в цій справі забезпечує належне та повне поновлення порушеного права позивача, що відповідає принципу ефективності судового розгляду та є запорукою того, щоб виниклий спір між сторонами було остаточно вирішено. При цьому відповідачем суду не доведено наявність у нього дискреційних повноважень щодо спірного питання реєстрації розрахунку коригування.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка виразилась у неприйнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 07 серпня 2024 року згідно з Квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2024 року №4 до податкової накладної від 31.12.2020 року №140;
- зобов'язати Державну податкову службу прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2024 року №4 до Податкової накладної від 31.12.2020 року №140 протягом операційного дня 02.08.2024, коли він був поданий продавцем до реєстрації.
Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ "Медичний центр ОН клінік Харків Палац спорту" (код ЄДРПОУ 42254633) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень), 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров