Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2025 року справа № 520/23099/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Диканівська виправна колонія (№12)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Диканівська виправна колонія (№12)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протягом служби до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року.
2. Зобов'язати Державну установу «Диканівська виправна колонія (№12)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом служби до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу в повному обсязі без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна додати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч. 5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, та є різновидом публічної служби за визначенням пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018р. у справі № 2-а-3097/2007.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене статтею 9-1 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020р. у справі № 480/3105/19 визначено правову природу компенсації за неотримане речове майно, відповідно до якої речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця, а компенсації за неотримане речове майно слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016р. № 178, згідно з пунктом 3 якого грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
(І) звільнення з військової служби;
(ІІ) загибелі (смерті) військовослужбовця.
Таким чином, право на компенсацію вартості за неотримане речове майно за період проходження служби військовослужбовці набувають, зокрема, при звільненні і це право реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання, пов'язані з реалізацією передбачених законом гарантій для військовослужбовця, навіть якщо подання відповідного позову про компенсацію відбувається після його звільнення з публічної (військової) служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Судом встановлено, що позивач 15.07.2025 року звільнений зі служби за відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» із Державної кримінально-виконавчої служби України: (по особовому складу) від 15.07.2025 р. №117/ОС-25.
24.07.2025 р. представник позивача - адвокат Коломойцев М.М. звернувся до ГУ ДСНС України в Харківській області із адвокатським запитом щодо надання довідки вартості належного, але недоотриманого позивачем речового майна.
Листом від 30.07.2025 р. № 1/9-3600/Пп ГУ ДСНС України в Харківській області повідомило представника позивача, що на сьогоднішній день бюджетні асигнування загального фонду державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» за КПКВК 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» для виплати грошової компенсації за не отримане речове майно особистого користування відсутні. Доходів спеціального фонду установи не вистачає для здійснення зазначених видатків. Розрахунки з ОСОБА_1 по виплаті грошової компенсації за не отримане речове майно особистого користування будуть проведені одразу, як тільки цільові бюджетні кошти надійдуть на рахунки державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)».
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивач ще з 15.07.2025 р. (дати звільнення зі служби) знав про порушення своїх прав, однак з позовом до суду звернувся лише 28.08.2025 р., тобто з порушенням строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вищевикладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.02.2025р. по справі №240/21783/24.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача в позовній заяві зазначено щодо строків звернення до суду, що позов подано в межах місячного строку після отримання позивачем відповіді на звернення. Відтак, як вважає представник позивача, строк звернення до суду визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України позивач не пропустив.
З цього приводу, суд вважає за необхідним зазначити, що подання відповідачу адвокатського запиту від 30.07.2025р. в інтересах позивача до ГУ ДСНС України та отримання листа відповідача "Про надання відповіді" від 30.07.2025р. № 1/9-3600/Пп не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти із запізненням, виявляючи тривалий час байдужість до своїх прав. Подібна правова позиція сформована Верховним Судом у Постанові від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19.
Також суд звертає увагу, що адвокатський запит відповідно до ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. Відтак, відповідь на адвокатський запит є формою інформування адвоката з метою надання останнім правничої допомоги, а отже ототожнювати її з обізнаністю позивача про порушення його права, з урахуванням наведених вище висновків, не вірно.
З урахуванням викладеного доводи позовної заяви щодо дотримання позивачем строку звернення до суду визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України є необґрунтованими.
Об'єктивних істотних обставин, які б перешкоджали вчасному зверненню позивача до суду, з урахуванням його обізнаності про порушення прав не зазначено.
При цьому суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд наголошує, що чинне законодавство не дозволяє виключити військовослужбовця зі списків особового складу військової частини без його згоди, у разі відсутності повного розрахунку, зокрема компенсації за неотримане речове майно. Це надає можливість останньому впевнитися, що всі фінансові питання з ним були вирішенні до звільнення.
Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховний Суд від 28.09.2023р. у справі № 260/4686/22, від 14.12.2023р. у справі № 380/1785/21 та від 10.02.2025р. у справі №240/5940/24.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Також суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову:
1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем подано позов, який містить одну вимогу немайнового характеру, проте доказів сплати судового збору не надано.
Отже, позивачу належить сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд", заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати підстави та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Диканівська виправна колонія (№12)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 968,96 грн. та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати підстави та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Пасечнік О.В.