Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання вирішення клопотання про розгляд справи
в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін
02 вересня 2025 р. справа № 520/21178/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву представника відповідача - Державної податкової служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОЕКСПО+" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вимогами про: 1) визнання протиправним та скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області №12503410/41708124 від 13.02.2025 року, про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 01.02.2024 року (реєстраційний номер документа: 9042866891) в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 01.02.2024 року (реєстраційний номер документа: 9042866891), подану ТОВ «НАНОЕКСПО+», датою її подання.
Відповідач - Державна податкова служба України 01.09.2025р. подав до суду заяву про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, умотивоване тим, що позивач не виконав вимоги податкового органу щодо надання розрахункових документів та/або банківських виписок і не повідомив обставин, які унеможливлювали їх подання, що унеможливлює вирішення спору виключно на підставі наявних матеріалів. Крім того, справа №520/21178/25 має принципове значення для формування єдиної судової практики з урахуванням постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, а її предметом є податкова накладна на суму 34 млн грн (у т.ч. ПДВ - 5,67 млн грн), відтак формальний підхід може призвести до значних втрат бюджету, що в умовах воєнного стану та дефіциту державного бюджету надає справі особливого суспільного значення, а також з огляду на закріплений у ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини принцип змагальності та право бути почутим, розгляд справи має відбуватися у відкритому судовому засіданні.
З цього приводу суду зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У силу приписів ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання про прийняття позову до розгляду судом було з'ясовано, що відповідно до ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України на даний спір не поширюється дія імперативного правила відносно форми адміністративного судочинства.
Також відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ознак існування значного суспільного інтересу до розгляду справи судом не виявлено, підстави для визнання спору складним відсутні, адже зміст, характер та правова природа спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів ані поодинці, ані у поєднанні не зумовлюють складності даної справи.
Наявності інших факторів, котрі б спричиняли доцільність розгляду справи у порядку загального позовного провадження та перелічені у ч.3 ст.257 КАС України, судом не знайдено.
Для повного та всебічного встановлення обставин справи ані характер спірних правовідносин, ані предмет доказування в даному спорі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а в обґрунтування зворотного відповідачем жодних доводів не наведено, унаслідок чого клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Окремо суд зважає на те, що спір склався у правовідносинах з приводу виконання приватною особою податкового обов'язку та справляння податків (зборів), де усі обставини повинні мати документальну фіксацію.
Доводів про існування у межах цієї справи виняткового випадку стосовно неможливості з'ясування судом об'єктивної істини без використання у якості джерел здобуття об'єктивних даних про обставини, котрі входять до предмету доказування, інших доказів, окрім письмових документів, текст процесуального документу відповідача не містить.
Стосовно посилань відповідача щодо можливості надати у судовому засіданні ґрунтовні пояснення суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто, у випадку необхідності надати пояснень щодо обставин справи, такі пояснення відповідач може надати до суду у заявах та клопотаннях.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Посилання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін або за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Разом з цим, суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, у заявленій представником відповідача заяві не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
З огляду на викладе, суд з матеріалів справи не знаходить підстав для розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання ГУ ДПС у Харківській області від 01.09.2025р. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що ухвала не підлягає оскарженню; набирає законної сили з моменту підписання.
Cуддя А.В. Сліденко