Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
02 вересня 2025 року справа № 520/5174/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арті"
до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної
митної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арті" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Арті") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 17.02.2025 №UA901020/2025/000024/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2025 №UA901020/2025/000050.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості від 17.02.2025 № UA901020/2025/000024/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2025 № UA901020/2025/000050 є протиправними, містить лише формальні посилання на те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Позивачем під час митного оформлення наданий вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах він діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що подані до митного оформлення документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також митним органом виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». На вимогу митного органу додаткові документи не надано, а відтак прийняті рішення та картка є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.1997 (індивідуальний номер 25185087). Основний вид діяльності за КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та компанією Jinhua Hanmos Machinery Co., Ltd укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 (далі по тексту - Контракт).
Відповідно до п. 1.1. Контракту постачальник зобов'язується виготовити та передати імпортеру ланцюги та ланки (далі - товар), а імпортер зобов'язаний прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього контракту.
Відповідно до п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру товару відображається імпортером для кожної партії товару у замовленні. Замовлення та ціна товару погоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, та/або інвойсах.
Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB-Нінгбо, Китай (ІНКОТЕРМС 2010) або інше обумовлюється у проформі-інвойсі. Моментом (датою) поставки за чинним контрактом є дата навантаження постачальником товару, який пройшов митне очищення для експорту, на судно, яке вказано імпортером, з цього моменту до імпортера переходять усі ризики втрати чи пошкодження товару, а також зобов'язання понести усі витрати, пов'язані з товаром.
Відповідно до п. 4.2. Контракту продавець зобов'язується здійснити поставку товару не пізніше 45 (сорока п'яти) днів від дати виставлення проформи-інвойсу. Продавець зобов'язується повідомити покупця про готовність товару до навантаження не менш ніж за 5 (п'ять) днів до дати навантаження. Моментом (датою) поставки до чинного контракту є дата завантаження товару на транспортний засіб покупця або довіреної особи покупця на складі продавця.
Відповідно до п. 4.4. Контракту відвантаження узгодженої партії Товару супроводжується наступними документами: комерційний інвойс - 3 примірника; коносамент - 3 примірника; пакувальний лист - 3 примірника; сертифікат походження - 1 примірник; митна декларація країни відправлення - 1 копія; проформа-інвойс - 1 примірник; специфікація - 2 примірника; сертифікат якості виробника товару (за вимогою Імпортера) - 1 примірник.
Відповідно до п. 5.1. Контракту ціна товару, що постачається, вказується у інвойсах та/або специфікаціях на кожну партію та включає вартість пакування та маркування товару.
Відповідно до п. 5.2. Контракту загальна сума контракту складається з суми специфікацій та/або інвойсів, за якими поставлено товар протягом строку дії чинного контракту.
Відповідно до п. 5.3. Контракту валютою контракту є долар США.
Відповідно до п. 6.1 Контракту валютою платежу є долар США.
Відповідно до п. 6.2. Контракту платежі повинні здійснюватися імпортером в доларах США на рахунок, вказаний постачальником у контракті або на рахунки, вказані постачальником додатково.
Відповідно до п. 6.3. Контракту імпортер здійснює оплату за товар - 100% оплата за товар згідно суми комерційного інвойсу, виставленого постачальником, протягом 14 банківських днів після отримання копії коносаменту, отриманого електронним чи факсимільним зв'язком (пункт контракту у редакції додаткової угоди № 4 від 03.07.2023).
Відповідно до п. 11.5. Контракту він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2023. Додатковою угодою № 6 від 20.12.2023 строк дії Контракту було пролонговано до 31.12.2025.
29.05.2024 продавець виставив покупцю рахунок-проформу № HM20240529 до Контракту на загальну суму 45 522,73 дол. США. Умови поставки: FOB-Нінгбо, Китай.
Цього ж дня сторони підписали специфікацію № 13 на загальну суму 45 522,73 дол. США.
02.10.2024 продавець виставив рахунок-фактуру (інвойс) № HM20240529 на загальну суму 45 522,73 дол. США. Умови поставки: FOB-Нінгбо, Китай.
02.10.2024 продавець підготував товар до відправки і надав позивачу пакувальний лист № HM20240529.
09.12.2024 товар було завантажено постачальником на борт судна відповідно до коносаменту № UTRUST24111817.
Відповідно до умов Контракту позивач 11.12.2024 та 13.12.2024 здійснив оплату за товар у розмірах 5 522,73 дол. США та 40 000,00 дол. США відповідно, що підтверджується банківськими платіжними документами № 00789020241211 та 00789020241213. Призначення платежу - оплата за контрактом ARTJHM-1221 від 01.12.2021, комерційним інвойсом № HM20240529 від 02.10.2024 за ланцюги та ланки для роликових ланцюгів.
Для доставки товару з порту м. Нінгбо, Китай до порту м. Костанца, Румунія позивач (як замовник) 04.01.2018 уклав з ТОВ "Хіллдом Логістікс" (як виконавцем) Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 (далі по тексту - договір № 20418-118).
Відповідно до п. 1.1. договору № 20418-118 виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до пп. 2.1.2. п. 2.1. договору № 204018-118 виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Таким чином, суд приходить до переконання, що виконавець за договором 204018-118 має право залучати до перевезення третіх осіб.
За п. 3.1. вказаного договору № 20418-118 вартість послуг зазначається у рахунках виконавця.
Відповідно до п. 3.2. договору № 204018-118 ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати виконавцю та витрат, понесених виконавцем в інтересах замовника в цілях виконання цього договору.
Відповідно до п. 3.3. договору № 204018-118 оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом 14 календарних днів з часу пред'явлення рахунку. Рахунки, що пред'являються виконавцем за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв'язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику клієнта.
Згідно з п. 3.5. договору № 204018-118 виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням замовника (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб).
Для доставлення товару з Китаю до Румунії ТОВ "Хіллдом Логістікс" (як замовник/експедитор) залучило ТОВ "Ай Сі Ес" (як виконавця) за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 050918/1 від 05.09.2018 (далі по тексту - договір № 050918/1).
Відповідно до п. 1.1. договору № 050918/1 у відповідності з цим договором, виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до п. 1.2. договору № 050918/1 за цим договором транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику при експортних, імпортних, транзитних перевезеннях, територією інших держав.
Відповідно до пп. 2.1.2. п. 2.1. договору № 050918/1 до обов'язків виконавця відноситься укладання від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів. За рахунок коштів замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
ТОВ "Ай Сі Ес" (ISC LTD) зазначено у графі "Сonsignee" необоротної накладної (Non-negotiable waybill) № NGP1788051 від 09.12.2024 та у графі "For delivery Please apply to" Коносаменту (Bill of landing) № UTRUST24111817 від 09.12.2024.
Для доставлення товару з м. Костанца, Румунія до м. Київ, Україна ТОВ "Хіллдом Логістікс" (замовник) уклало з ТОВ "Као Делівері" (виконавцем) про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 2024040108 від 01.04.2024 (далі по тексту - договір № 2024040108).
Відповідно до п. 1.1. договору № 2024040108 у відповідності з цим договором виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до п. 2.1.2. договору № 2024040108 виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, сладами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Відповідно до п. 3.3. договору № 2024040108 оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом 3 календарних днів з часу пред'явлення рахунку. Рахунки, що пред'являються виконавцем за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв'язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику замовника.
Відповідно до п. 3.5. договору № 2024040108 виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням замовника (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, що надійшли на рахунок виконавця від замовника, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальших оплат перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, тощо). У власності виконавця залишається плата за виконання експедиторських послуг, розмір якої розраховується згідно п. 3.2., яка підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством.
ТОВ "Као Делівері" (замовник) уклало з ТОВ "Катром" (перевізник). договір про перевезення вантажів у контейнерах вантажним автомобільним транспортом № 18/03-2024 від 18.03.2024 (далі по тексту- договір № 18/03-2024).
Відповідно до п. 1.1. договору № 18/03-2024 цей договір регулює відносини що виникають між замовником і перевізником при плануванні, організації і виконанні контейнерних перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.
ТОВ "Катром" є кінцевим перевізником, що підтверджується графами 16 "Перевізник" та 23 "Підпис та штамп перевізника" автотранспортної накладної № 4052 від 14.02.2025.
За надані послуги перевезення товару з м. Нінгбо, Китай до м. Київ, України ТОВ "Хіллдом Логістікс" 14.02.2025 виставило ТОВ "АРТІ" рахунок на оплату № 540, за умовами якого сплаті підлягали: морський фрахт за межами митної території України : Нiнгбо, Китай - Констанца, Румунія (159 423,67 грн.); навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (35 864,06 грн.); оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (10 115,50 грн.); міжнародні транспортні послуги за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна), а/м НОМЕР_1 /ВЕ0803XF (25 075,62 грн.); міжнародні транспортні послуги за маршрутом м/п Орлівка (Україна) - м. Київ (Україна), а/м НОМЕР_1 /ВЕ0803XF (58 509,78 грн.); транспортно-екпедиційне обслуговування на території України (28 927,29 грн.). Загальна сума до сплати за рахунком № 540 від 14.02.2025 становила 317 915,92 грн., в т.ч. ПДВ 5 785,46 грн.
Також ТОВ "Хіллдом Логістікс" цього ж дня видало ТОВ "АРТІ" довідку про транспортні та складські витрати № 1402-22, за якою вартість морського фрахту за маршрутом Нінгбо, Китай - Констанца, Румунія складає 159 423,67 грн., без ПДВ, вартість міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна) складає 25 075,62 грн., без ПДВ, вартість міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м/п Орлівка (Україна) - м. Київ (Україна) складає 58 509,78 грн., без ПДВ, локальні витрати, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації за межами митної території України (Констанца, Румунія) складає 45 979,56 грн., без ПДВ.
ТОВ "Хіллдом Логістікс" зазначило у довідці, що згідно з умовами судноплавної лінії є 5 вільних днів від зберігання в порту, тому вартість зберігання товару не нараховувалась, і страхування вантажу не проводилося.
Позивач звернувся до Кропивницької митниці, з електронною митною декларацією № 25UA901020001065U3 від 17.02.2025 з метою ввезення в Україну ланцюгів шарнірних роликових зі сталі для сількогосподарської техніки та частин до них. Відповідно до граф 12, 43 МД вартість товару була визначена за ціною договору (контракту) у розмірі 2 125 585,55 грн. (45 522,73 дол. США за курсом НБУ).
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, відповідно до картки відмови № UA901020/2025/000050 від 17.02.2025 та графи 44 митної декларації № 25UA901020001065U3 від 17.02.2025, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № HM20240529 від 02.10.2024; рахунок-проформу (Proforma invoice) № HM20240529 від 29.05.2024 та його переклад українською мовою; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № HM20240529 від 02.10.2024 та його переклад українською мовою; мастерконосамент (Master bill of lading) № NGP1788051 від 09.12.2024; коносамент (Bill of lading) № UTRUST24111817 від 09.12.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 4052 від 14.02.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 24C349120054/50006 від 06.12.2024; банківський документ про оплату товару (MUR) № 00789020241211 від 11.12.2024; банківський документ про оплату товару (MUR) № 00789020241213 від 13.12.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 540 від 14.02.2025; довідку про транспортні та складські витрати № 1402-22 від 14.02.2025; прейскурант (прайс-лист) № б/н від 15.05.2024 та його переклад українською мовою; розрахунок ціни (калькуляцію) № б/н від 29.05.2024 та його переклад українською мовою; зовнішньоекономічний договір (контракт) № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 1 від 10.01.2022 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 2 від 10.01.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 3 від 20.04.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 4 від 03.07.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 5 від 16.07.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; додаткову угоду № 6 від 20.12.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; специфікацію № 13 від 29.05.2024 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 050918/1 від 05.09.2018 між ТОВ "Хіллдом Логістік" та ТОВ "Ай Сі Ес"; договір про перевезення вантажів у контейнерах вантажним автомобільним транспортом № 18/03-2024 від 18.03.2024 між ТОВ "Као Делівері" та ТОВ "Катром"; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 2024040108 від 01.04.2024 між ТОВ "Као Делівері" та ТОВ "Хіллдом Логістікс"; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018 між ТОВ "АРТІ" та ТОВ "Хіллдом Логістікс"; фотографії товару № 1 від 17.02.2025; копію митної декларації країни відправлення № 310120240514999299 від 09.12.2024 та її переклад українською мовою.
Відповідач 17.02.2025 надіслав позивачу запит (повідомлення) № dc3bf17f-9c71-4615-8f54-10003a4ae848 про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за власним бажанням, - додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Свою вимогу відповідач пояснив тим, що у відповідності до ст. 53, 336, 337 МК України, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення відповідачем виявлено відсутність посилання на специфікацію у комерційному інвойсі, відсутність сертифікату якості виробника товару, наявність розбіжностей у наданих до митного оформлення документах щодо умов оплати за товар, неможливість перевірки числових значень складових митної вартості товарів, а також що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт".
Позив у відповідь 17.02.2025 надав лист № 1/17/02/2025, у якому повідомив, що до митного оформлення вже були надані витребувані документи, а саме: договір купівлі-продажу та додаткові угоди до нього; комерційний інвойс та його переклад українською мовою; рахунок-проформу та його переклад українською мовою; банківські платіжні документи з відмітками банку, що стосується оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, а саме: договори транспортно-експедиційних послуг та перевезення; довідку про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних послуг; копію митної декларації країни відправлення та її переклад українською мовою; прайс-лист від виробника товару та його переклад українською мовою. Також позивач надав пояснення щодо виявлених Кропивницькою митницею недоліків, а також повідомив про неможливість надати якісних та вартісних характеристик товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, оскільки такі не передбачені законодавством України та зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу. Позивач повідомив відповідача, що до митного оформлення були надані всі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а протягом 10 днів додаткові документи надаватися не будуть.
Після цього відповідач 17.02.2025 надіслав електронне повідомлення № 75f97806-a381-480c-b99f-9a8bffa899aa, яким повідомив, що враховуючи наведені в повідомленні № 1 митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених АСУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з ідентичними характеристиками товарів, в тому числі здійснених ТОВ "АРТІ" - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, ч. 2 ст. 58 МК України. Проведено консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор" та враховуючи встановлену ст. 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено митну вартість товару визначено згідно ст. 64 МК України резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 2,3402 дол.США/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 12.02.2025 № 25UA209170011742U3 за якою здійснено митне оформлення товару «Ланцюги роликові для сільськогосподарської техніки в асортименті», МВВ 6, умови поставки FCA Lodz, вага нетто 19632,63 кг, країна походження.
Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №/2025/000024/2 від 17.02.2025. Відповідно до графи 31 цього рішення відповідач здійснив митну оцінку товару № 1 за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Це коригування вартості здійснено на підставі наявної цінової інформації за наступними фактами митних оформлень, а саме: митної декларації № 25UA209170011742U3 від 12.02.2025, якою здійснено митне оформлення товару «Ланцюги роликові для сільськогосподарської техніки в асортименті», МВВ 6, умови поставки FCA Lodz, вага нетто 19632,63 кг, країна походження. Зі змісту рішенні про коригування виходить, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.
Також відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000050 від 17.02.2025. Цю відмову було обґрунтовано тим, що згідно ст. 54 МК України митним органом здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару. У зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митним органом відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно до ст. 55 МК України винесено Рішення № UA901020/2025/000024/2 від 17.02.2025 щодо коригування заявленої декларантом митної вартості товарів . Рішенням митну вартість товарів скореговано, та визначено на підставі ст. 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості. Відповідно до ст. 256 МК України відмовлено в митному оформленні електронної митної декларації.
З урахуванням коригувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA901020/2025/000024/2 від 17.02.2025 позивач подав скориговану митну декларацію № 25UA901020001085U2 від 18.02.2025, за якої товар було випущено до вільного обігу на території України.
Не погоджуючись з вказаними рішенням про коригування та карткою відмови митного органу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Статтею 264 МК України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України).
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 МК України).
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, яку відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.
Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.
Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.
Листом декларанта, в якому викладено додаткові пояснення, повідомлено Кропивницьку митницю, що декларантом були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по ЕМД, а інші документи надаватися не будуть.
Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.
Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, відповідач отримав від позивача вичерпну інформацію щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.
Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 МК України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.77 "Про захист особи відносно актів адміністративних органів".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем митної декларації, документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
У той же час відповідач не надав суду жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а лише відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості товару.
У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA901020/2025/000024/2 від 17.02.2025 Кропивницькою митницею зазначено наступні підстави для проведення коригування:
- поставка товару № 1 здійснюється згідно контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221, укладеного між ТОВ "АРТІ" та компанією Jinhua Hanmos Machinery Co.,LTD (Китай), специфікації № 13 від 29.05.2024 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 02.10.2024 № HM20240529, на умовах поставки FOB NINGBO згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. В наданому інвойсі від 02.10.2024 № HM20240529 відсутні відомості про специфікацію № 13 від 29.05.2024, якою встановлено ціни товарів (Визначено п. 1.2 контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221).
- згідно умов контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 (пункт 4.4) передбачено надання товаросупровідних документів, серед яких, сертифікат якості виробника товару, який до митного оформлення не надано.
- відповідно до Розділу 6 "Умови оплати" Контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 оплата продукції проводиться в два етапи - 30% згідно суми проформи-інвойсу на протязі 5 календарних днів, балансовий платіж протягом 30 календарних днів з дати комерційного інвойсу. Поставка продукції відбувалась згідно проформи-інвойсу від 29.05.2024 № HM20240529 та інвойсу від 02.10.2024 № HM20240529. Поданий декларантом банківський платіжний документ від 13.12.2024 від 11.12.2024 на суму 45 522,73 дол. США із посиланням на контракт та комерційний інвойс - посилання на специфікацію відсутнє. Оплата здійснена із порушенням умов пункту 6.3 контракту, при цьому відповідно до умов зазначених у прайс-листі умови оплати визначені як 100 % передоплати після представлення копії B/L. Тобто, умови оплати у представлених до митного оформлення документах не корелюються.
- згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару № 1 «Ланцюги шарнірні роликові» виробництва Китай, з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. В тому числі, при проведенні порівняння заявленого рівня митної вартості було виявлено митні оформлення ідентичних товарів ТОВ «АРТІ» за вищими рівнями митної вартості.
- з урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо відсутності в наданому інвойсі від 02.10.2024 № HM20240529 відомостей про специфікацію № 13 від 29.05.2024.
Як вже зазначалося судом, між ТОВ "АРТІ" (як імпортером) та Jinhua Hanmos Machinery Co., LTD (як постачальником) було укладено контракт № ARTJHM-1221 від 01.12.2021.
Відповідно до п. 1.1. Контракту постачальник зобов'язується виготовити та передати імпортеру ланцюги та ланки (далі - товар), а імпортер зобов'язаний прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього контракту.
Згідно п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру товару відображається імпортером для кожної партії товару у замовленні. Замовлення та ціна товару погоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту, та/або інвойсах.
Відповідно до п. 5.1. Контракту ціна товару, що постачається, вказується у інвойсах та/або специфікаціях на кожну партію та включає вартість пакування та маркування товару.
Виходячи з умов контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 та додаткових угод до нього остаточна вартість продукції зазначається в наступних документах:
- специфікації № 13 від 29.05.2024;
- рахунку-фактурі (інвойс) № HM20240529 від 02.10.2024.
Відповідно до п. 11.3. Контракту усі специфікації та додаткові угоди до цього контракту є його невід'ємною частиною за умови, що вони складені у письмовій формі, мають порядковий номер, дату прийняття та підписи уповноважених представників сторін, завірених печатками.
Оскільки специфікація № 13 від 29.05.2024 є невід'ємною частиною контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021, то посилання у комерційному інвойсі на специфікацію є необов'язковим, адже вона не є самостійним документом, незалежним від контракту.
Також суд зазначає, що рахунок-проформа № HM20240529 від 29.05.2024, специфікація № 13 від 29.05.2024 та рахунок-фактура № HM20240529 від 02.10.2024 є ідентичними за своїм змістом та містять посилання на контракт № ARTJHM-1221 від 01.12.2021.
Тому відсутність у рахунку-фактурі № HM20240529 від 02.10.2024 посилання на специфікацію № 13 від 29.05.2024 не впливає на митну вартість товару, а отже і не може бути використана, як підстава для проведення коригування митної вартості товарів. А оскільки Відповідач у рішенні про коригування взагалі посилається на зміст комерційного інвойсу, який не відноситься до цього митного оформлення, то така підстава для коригування митної вартості товарів сама по собі є безпідставною.
Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікату якості виробника товару за п. 4.4. контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.4. контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 відвантаження узгодженої партії товару супроводжується наступними документами: комерційний інвойс - 3 примірника; коносамент - 3 примірника; пакувальний лист - 3 примірника; сертифікат походження - 1 примірник; митна декларація країни відправлення - 1 копія; специфікація - 1 примірник; сертифікат якості виробника товару (за вимогою Імпортера) - 1 примірник.
Таким чином, сертифікат якості виробника товару не є обов'язковим документом, який може надаватися постачальником лише на вимогу імпортера, який такої вимоги не надавав, про що повідомив Кропивницьку митницю у листі № 1/17/02/2025 від 17.02.2025. Докази зворотного відповідач під час судового розгляду справи не надав.
Крім того, Митний кодекс України у ч. 2 та 3 ст. 53 не передбачає сертифіката якості на товар як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару.
Отже, відсутність сертифікату якості не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.
Щодо умов оплати товару за контрактом № ARTJHM-1221 від 01.12.2021.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що умови оплати у представлених до митного оформлення документах не корелюються між собою, а також у наданому до митного оформлення банківському платіжному документі відсутнє посилання на специфікацію.
Однак, суд вважає необґрунтованими вказані доводи відповідача з огляду на таке. Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частина 5 ст. 58 МК України встановлює, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом ч. 6 ст. 58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Частина 7 статті 58 МК України встановлює, що платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). удом встановлено, що позивач і Jinhua Hanmos Machinery Co., LTD уклали Додаткову угоду № 4 від 03.07.2023 до контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021. Нею було змінено п. 6.3. контракту та викладено його у наступній редакції: "100% оплата Товару відповідно до суми зазначеної у комерційному інвойсі, наданому постачальником, впродовж 14 банківських днів після отримання копії Коносамента за допомогою електронного або факсимільного зв'язку".
Поняття "банківський день" було скасовано після запровадження Національним банком України СЕП-4 (системи електронних платежів) та імплементації стандарту ISO 20022, тому фактично «банківський день» у даному випадку тлумачиться як "календарний день".
Коносамент № UTRUST24111817 датований 09.12.2024, тобто оплата товару (з урахування умов п. 6.3. контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 та умов оплати, зазначених у прайс-листі від 15.05.2024, повинна бути здійсненна до 23.12.2024 включно.
Специфікація № 13 від 29.05.2024 та комерційний інвойс № HM20240529 від 02.10.2024 містять ідентичну інформацію щодо ціни товару - 45 522,73 дол. США. Ця ж сума зазначена у графі 22 МД № 25UA901020001065U3 від 17.02.2025.
Відповідно до банківських документу № 00789020241211 позивач 11.12.2024 сплатив Jinhua Hanmos Machinery Co., LTD за товар 5 522,73 дол. США, а відповідно до банківського документу № 00789020241213 позивач 13.12.2024 сплатив цій же компанії за товар 40 000,00 дол. США. Загальна сплачена сума складає 45 522,73 дол. США.
Отже, надані декларантом до митниці документи в повній мірі підтверджують оплату за імпортований позивачем товар.
Також під час консультації з митним органом позивач надав лист № 1/17/02/2025 від 17.02.2025, в якому пояснив щодо умов оплати за контрактом.
Щодо відсутності у банківських документах № 00789020241211 від 11.12.2024 та № 00789020241213 від 13.12.2024 посилання на специфікацію № 13 від 29.05.2024 суд зазначає, що відповідно до умов контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 оплата товару здійснюється на підставі саме комерційного інвойсу, тому посилання в призначені платежу на специфікацію не є обов'язковою.
Верховним Судом під час розгляду справ про коригування митної вартості неодноразово висловлювались правові позиції щодо умов оплати за товар. Зокрема, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови розрахунків між сторонами безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Тому вони не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Щодо наявності митних оформлень товарів за вищими митними вартостями та відсутності в поданих до митного оформлення документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та неможливості здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару
Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
За висновками Верховного Суду в аналогічних спорах відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16 дійшов висновку, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 вказав, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Як вже було встановлено судом, за умовами контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 остаточна ціна товару зазначається у комерційному інвойсах та специфікаціях.
Позивач подав до митного оформлення разом з МД № 25UA901020001065U3 від 17.02.2025 комерційний інвойс № HM20240529 від 02.10.2024 та специфікацію № 13 від 29.05.2024. Ці документи містять ідентичну інформацію щодо ціни товару - 45 522,73 дол. США.
Ця сама ціна зазначена у графі 22 МД № 25UA901020001065U3 від 17.02.2025.
Як зазначалося раніше, позивач здійснив оплату за товар в повному обсязі відповідно до банківських документів № 00789020241211 від 11.12.2024 та № 00789020241213 від 13.12.2024.
Поставка товару здійснювалася морським транспортом на умовах FOB-Нінгбо, Китай, що підтверджується наступними документами: проформою-інвойсом № HM20240529 від 29.05.2024, комерційним інвойсом № HM20240529 від 02.10.2024, прайс-листом № б/н від 15.05.2024, калькуляцією б/н від 29.05.2024, копією митної декларації країни відправлення № 310120240514999299 від 09.12.2024.
За умовами поставки FOB згідно Інкотермс 2010 на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера. Усі витрати та ризики несе покупець. Витрати щодо митного очищення несе продавець згідно терміну FOB, застосовується тільки для перевезення вантажу морським транспортом.
Згідно ст. «А.6 Розподіл витрат» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), ІНКОТЕРМС 2010, Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6, нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Згідно ст. Б.6 «Розподіл витрат» Покупець зобов'язаний сплатити - всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження; будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено у відповідності з статтею Б1, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б. 7., але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.
Таким чином позивач згідно ч. 10 ст. 58 МК України зобов'язаний був включити до митної вартості товарів лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Орлівка, що підтверджується відмітками у автотранспортній накладній № 5475 від 12.12.2024.
Для підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано наступні документи: договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 050918/1 від 05.09.2018 між ТОВ "Хіллдом Логістік" та ТОВ "Ай Сі Ес"; договір про перевезення вантажів у контейнерах вантажним автомобільним транспортом № 18/03-2024 від 18.03.2024 між ТОВ "Као Делівері" та ТОВ "Катром"; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 2024040108 від 01.04.2024 між ТОВ "Као Делівері" та ТОВ "Хіллдом Логістікс"; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018 між ТОВ "АРТІ" та ТОВ "Хіллдом Логістікс"; мастерконосамент (Master bill of lading) № NGP1788051 від 09.12.2024; коносамент (Bill of lading) № UTRUST24111817 від 09.12.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 4052 від 14.02.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 540 від 14.02.2025; довідку про транспортні та складські витрати № 1402-22 від 14.02.2025; копію митної декларації країни відправлення № 310120240514999299 від 09.12.2024 та її переклад українською мовою.
Числові значення передбачених ч. 10 ст. 58 МК України витрат підтверджені наступними документами: рахунком на оплату ТОВ "Хіллдом Логістікс" № 540 від 14.02.2025; довідкою ТОВ "Хіллдом Логістікс" про транспортні та складські витрати № 1402-22 від 14.02.2025.
ТОВ "Хіллдом Логістікс" 14.02.2025 виставило ТОВ "АРТІ" рахунок на оплату № 540, за умовами якого сплаті підлягали: морський фрахт за межами митної території України : Нiнгбо, Китай - Констанца, Румунія (159 423,67 грн.); навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (35 864,06 грн.); оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (10 115,50 грн.); міжнародні транспортні послуги за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна), а/м НОМЕР_1 /ВЕ0803XF (25 075,62 грн.); міжнародні транспортні послуги за маршрутом м/п Орлівка (Україна) - м. Київ (Україна), а/м НОМЕР_1 /ВЕ0803XF (58 509,78 грн.); транспортно-екпедиційне обслуговування на території України (28 927,29 грн.). Загальна сума до сплати за рахунком № 540 від 14.02.2025 становила 317 915,92 грн., в т.ч. ПДВ 5 785,46 грн.
Також ТОВ "Хіллдом Логістікс" цього ж дня видало ТОВ "АРТІ" довідку про транспортні та складські витрати № 1402-22, за якою вартість морського фрахту за маршрутом Нінгбо, Китай - Констанца, Румунія складає 159 423,67 грн., без ПДВ, вартість міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна) складає 25 075,62 грн., без ПДВ, вартість міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м/п Орлівка (Україна) - м. Київ (Україна) складає 58 509,78 грн., без ПДВ, локальні витрати, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації за межами митної території України (Констанца, Румунія) складає 45 979,56 грн., без ПДВ.
ТОВ "Хіллдом Логістікс" зазначило у довідці, що згідно з умовами судноплавної лінії є 5 вільних днів від зберігання в порту, тому вартість зберігання товару не нараховувалась, і страхування вантажу не проводилося.
Отже, у рахунку на оплату № 540 від 14.02.2025 зазначено передбачені ч. 10 ст 58 МК України витрати на загальну суму 230 478,85 грн., що підтверджуються довідкою № 1402-22 від 14.02.2025.
Отже, позивачем обґрунтовано включено до митної вартості товарів витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Орлівка у розмірі 230 478,85 грн.
Таким чином, відповідач безпідставно вказав про неможливість перевірки правильності нарахування митної вартості товару.
Суд вважає необхідним зазначити, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.
Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування АСУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення того, в чому такі розбіжності полягають, яким був їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Суд вважає, що відповідач не обґрунтував однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої митної вартості декларантом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки, в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі № 300/426/19 дійшов висновків про те, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Обов'язок доведення обґрунтованості сумніву щодо митної вартості митним органом визначено в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 809/278/17.
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 по справі № 826/27058/15, від 14.06.2022 по справі № 809/257/17.
Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено. Водночас, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 (далі - Правила № 598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем жодним чином не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності.
Митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №/2025/000024/2 від 17.02.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000050 від 17.02.2025 складена у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості № UA901020/2025/000024/2 від 17.02.2025, яке є протиправним, слід дійти висновку про протиправність вказаної картки.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" та наявність підстав для його задоволення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.
Представником позивача у позовній заяві вказано клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 11 000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката.
Представником відповідача у відзиві на позов подано до суду заперечення на заяву про стягнення судових витрат, в яких вказано на необґрунтованість заяви та не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката з ціною позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження надання правових послуг до матеріалів справи представником позивача було надано копію договору № 2021/03/03 про надання правової допомоги від 22.03.2021, додаткової угоди № 75 від 18.02.2025 до договору № 2021/03/03 про надання правової допомоги від 22.03.2021, рахунку на оплату № 19 від 24.02.2025 на суму 11 000,00 грн, платіжної інструкції № 21874 від 26.02.2025 на суму 11 000,00 грн, ордера серії АХ № 1244814 від 06.03.2025.
Відповідно до пункту 5.1 додаткової угоди визначили суму винагороди (гонорару) в розмірі 11?000,00 грн. яка сплачується протягом 5 календарних днів з моменту підписання Додаткової угоди на підставі рахунку Адвокатського об'єднання.
Отже, надаючи оцінку заявленому представником позивача клопотанню, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов'язані із розглядом справи.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 11 000,00 грн є обґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума витрат у розмірі 11 000,00 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вулиця Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та картки відмови - задовільними повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA901020/2025/000024/2 від 17.02.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2025/000050 від 17.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вулиця Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область 25030, код ЄДРПОУ 44005668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вулиця Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область 25030, код ЄДРПОУ 44005668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 02.09.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА