Справа № 420/21664/25
02 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 по інвалідності максимальним (зафіксованим) розміром (32889,53 грн.) при здійсненні її перерахунку з 01.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату частини пенсії, не отриманої з вини пенсійного органу (по 43870 грн. 89 коп. щомісяця), без її обмеження максимальним (зафіксованим) розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.03.2025 по дату проведення виплати включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 відповідач здійснив з 01.03.2025 позивачу перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності, виходячи із розміру пенсії за вислугу років - 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, обчисленої від суми 56791.50 грн., проте обмежив її максимальним (зафіксованим) розміром, а виплату пенсії здійснив із застосуванням коефіцієнтів до суми перевищення у розмірах і порядку, визначених Постановою №1.
Відповідно до протокол перерахунку з 01.03.2025 року пенсії, складений ГУ ПФУ в Одеській області 18.03.2025:
Підсумком пенсії (з надбавками) - 76760,42 грн. міститься позначка: "З урахуванням максимального розміру пенсії" та значиться зменшена сума пенсії - 64463.29 грн. з деталізацією розрахунку її пониження згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, всього пенсія по інвалідності, виходячи із розміру пенсії за вислугу років - 86% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, обчисленої від суми 56791,50 грн., яку відповідачем було визначено до виплати, з 01.03.2025 складає: 32889 грн. 53 коп.
14.04.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив: вчинити з 01 березня 2025 р. перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності без застосування коефіцієнтів до суми перевищення встановлених пунктом 1 постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"; здійснити виплату недоотриманої частини пенсії - різниці між максимально нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії, без обмеження її максимальним (зафіксованим) розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.03.2025 по дату проведення виплати включно. Проте, відповідач листом від 12.05.2025 № 13569-11555/Б-02/8-1500/25 у вирішенні порушених питань -відмовив.
Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 07.07.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/21664/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
18.07.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що вимога позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру є безпідставною, оскільки згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі №420/16089/24 було установлено з 01.02.2023, 01.03.2023, 01.04.2024 та з 01.05.2024 провести перерахунок пенсії позивачу без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначені дати становить з 01.04.2024 - 64463,29 грн.
Також відповідач вказує, що статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23 610 грн). Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану", якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-ІХ обмеження застосовані до позивача правомірно. У березні 2025 року, відповідно до вимог пункту 2 Постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача з 1 березня 2025 року встановлено та нараховано індексацію у розмірі 1500 грн. Як результат, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення третьої особи.
Ухвалою суду від 21.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі.
23.07.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була призначена йому у розмірі 90% від суми грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року по справі № 420/16089/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% на 80% грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.04.2024 року, з 01.05.2024 року пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.04.2024 року, з 01.05.2024 року без обмеження її максимальним розміром, з урахування раніше здійснених виплат.
З 01.01.2025 року відповідач провів перерахунок розміру пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"
З 01.03.2025 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 209 від «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано індексацію у розмірі 1500,00грн.
Після вказаного перерахунку, підсумок пенсії (з надбавками) позивача з 01.03.2025 року склав 76760,42 грн.; з урахуванням максимального розміру 64463,29 грн.; з урахуванням пониження суми 64463,29 згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 до виплати позивачу з 01.03.2025 року визначено пенсію у розмірі 32889,53 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив: вчинити з 01 березня 2025 р. перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності без застосування коефіцієнтів до суми перевищення встановлених пунктом 1 постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"; здійснити виплату недоотриманої частини пенсії - різниці між максимально нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії, без обмеження її максимальним (зафіксованим) розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.03.2025 по дату проведення виплати включно.
Відповідач, листом від 12.05.2025 року № 13569-11555/Б-02/8-1500/25, повідомив позивача, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 420/16089/24 було установлено з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.04.2024 та з 01.05.2024 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначені дати та становить з 01.04.2024 - 64463,29 грн. Також, відповідач повідомив, що відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1) із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з січня 2025 року пенсі виплачується у розмірі 32889,53 грн. Пунктом 2 зазначеної Постанови № 1, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2025 № 116, установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. У порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів 06.03.2025, 26.03.2025 та 24.04.2025 отримано відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни - невідповідний статус, тому правові підстави для відміни понижуючих коефіцієнтів відсутні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року по справі № 420/7630/25, залишеним без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 року коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.01.2025 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
06.08.2025 року по справі № 420/7630/25 видано виконавчий лист.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеженням пенсії по інвалідності максимальним (зафіксованим) розміром (32889,53 грн.) при здійсненні її перерахунку з 01.03.2025 року, позивач звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст.64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262-ХІІ).
За змістом ч.1 ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, (...) мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017 р.) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, ст.64 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини ч.4 ст.63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова № 209) встановлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Водночас, як визначено ст.2 Закону України від 08.07.2011р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі - Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом № 3668-VI ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати частини пенсії після її індексації з 01.03.2025 р., з огляду на обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Суд зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром у спірних відносинах було передбачено ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ та ст.2 Закону №3668-VI.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У п.2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 р. ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 522/16882/17, від 08.08.2019 р. у справі № 522/3271/17, від 16.04.2020 р. у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 р. у справі № 1640/2500/18, від 24.09.2021 р. у справі № 370/2610/17, від 18.05.2022 р. у справі № 380/12337/20, від 02.08.2022 р. у справі № 240/1369/21, від 08.09.2022 р. у справі № 380/6429/20, від 17.09.2024 р. у справі № 300/2387/23, від 23.10.2024 р. у справі № 560/2041/22.
Внесені Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 р. у справі № 638/6363/17, від 09.11.2020 р. у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016.
Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у ст.2 Закону № 3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення ст.2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, у постановах від 16.12.2021 р. у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 р. у справі № 240/7087/20, від 17.02.2022 р. у справі № 640/11168/20, від 02.08.2022 р. у справі № 240/1369/21, від 08.09.2022 р. у справі № 380/6429/20, від 28.11.2022 р. у справі № 340/5306/21, від 20.01.2023 р. у справі № 640/24801/19, від 04.12.2024 р. у справі № 380/24300/23 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Стосовно наявності у постанові Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. № 209 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах згадане положення постанови №209 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивачу після її індексації 01.03.2025 з обмеженням максимального розміру.
Щодо позовних вимог позивача зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Так, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату частини пенсії, не отриманої з вини пенсійного органу (по 43870 грн. 89 коп. щомісяця), без її обмеження максимальним (зафіксованим) розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.03.2025 по дату проведення виплати включно.
Згідно матеріалів справи, позивач вважає, що наразі відсутні підстави вважати передчасними вказані вимоги, за умов, що сума пенсії по інвалідності була нарахована (76760,42 грн.), але на час звернення до суду з цим позовом, не була виплачена (76760,42 - 32889,53) саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2025 року відповідач провів перерахунок розміру пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"
З 01.03.2025 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 209 від «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано індексацію у розмірі 1500,00грн.
Після вказаного перерахунку, підсумок пенсії (з надбавками) позивача з 01.03.2025 року склав 76760,42 грн.; з урахуванням максимального розміру 64463,29 грн.; з урахуванням пониження суми 64463,29 згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 до виплати позивачу з 01.03.2025 року визначено пенсію у розмірі 32889,53 грн.
Таким чином, вбачається, що не виплата позивачу сум пенсії у розмірі 43870 грн. 89 коп. щомісяця (різниця між нарахованою та виплаченою пенсією позивача (76760,42 - 32889,53) відбулася у зв'язку з обмеженням пенсії максимальним розміром та застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Разом з тим, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року по справі № 420/7630/25, залишеним без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 року коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.01.2025 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
06.08.2025 року по справі № 420/7630/25 видано виконавчий лист.
Отже, враховуючи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року по справі № 420/7630/25 набрало законної сили 22.07.2025 року, відповідачем буде здійснено перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат, та внаслідок такого перерахунку зміниться розмір недоплаченої пенсії.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача здійснити виплату частини пенсії по 43870 грн. 89 коп. щомісяця.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог а встановити позивачу належний спосіб захисту порушених прав та інтересів шляхом: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для часткового задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.09.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва