Справа № 420/40582/24
02 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби;
- зобов'язати державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор». Станом на 24.02.2022 позивач обіймав посаду старшого інспектора (з кінології) відділу охорони ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовженого до теперішнього часу. Державна установа «Херсонський слідчий ізолятор» розташована на території м. Херсона. Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108) Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в окупації, а на даний час є зоною бойових дій. Однак, не дивлячись на вказане ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» продовжував виконувати визначені законом та Положенням функції до 14.05.2022 та персонал продовжував нести службу до 14.05.2022. При цьому, у проміжок часу з 24.02.2022 по 14.05.2022 ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» було переведено на посилений варіант несення служби. Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5, у зв'язку із тимчасовим знаходженням на непідконтрольній території України, зокрема, в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» оголошено простій з 14.05.2022 до закінчення воєнного стану в Україні. В подальшому, згідно наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 28.12.2022 № 81/ОС позивача звільнено з органів ДКВС України. Проте, за період з 24.02.2022 по 14.05.2022 відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 03.01.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/40582/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
17.01.2025 року до суду від державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 територія Херсонської міської територіальної громади на якій розташована державна установа «Херсонський слідчий ізолятор», з 01.03.2022 року до 11.11.2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації. з початку дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та до моменту отримання відповідних роз'яснень від контролюючого органу установа продовжувала здійснювати свої правозастосовні та правоохоронні функції на території м. Херсон, але, вивезення будь-якої документації з території установи було неможливим. Після деокупації м. Херсона керівництвом установи встановлено факт перебування на території установи окупаційної влади та втрату первинної документації та інше. 19.11.2022 року відкрите кримінальне провадження №120222300000005725 за правовою кваліфікацією ч. 1ст. 438 КК України, за фактом вільного доступу до установи, відсутності засуджених та ув'язнених, викрадення майна установи та ін. Станом на 17.01.2025 року проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12022230000005725 від 19.11.2022 року.
Відповідач вказує, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується під час проходження служби та виконання службових обов'язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов'язків. В той же час, доказів виконання позивачем своїх посадових обов'язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, відомостей про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не підтверджене перебування безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, що є обов'язковою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно постанови Кабінету Міністрів України №168, до суду не надано. Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано наказ про виплату (призначення) додаткової винагороди, а сам факт наявності трудових відносин з установою не є підставою набуття права на отримання додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Твердження позивача, щодо того, що у визначений період він був присутній на своєму робочому місці та виконував свої посадові обов'язки спираючись лише на те, що отримував щомісячне грошове забезпечення в повному розмірі, є хибним.
Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 визначено поняття несення служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, яке стосується виконання певної роботи у складі наряду чергової частини, караулу, зміни, патруля, контрольного пункту, поста, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування.
Виплата додаткової винагороди визначеною Постановою №168 здійснюються лише на підставі наказів командирів (начальників), наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди по установі не видавався, однак вимогу зобов'язати відповідача прийняти наказ про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 позивачем не заявлено.
Оскільки позивачем не надано суду жодного наказу командира (начальника) щодо несення служби, жодного графіку наряду чергування, жодної облікової форми часу несення служби, то на неї не поширюється дія пункту 1 постанови № 168 в редакції від 22 березня 2022 року, тобто позивач не має права на виплату спірної додаткової винагороди, тому відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
17.01.2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи "Херсонський слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
20.01.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача та вказує, що відповідно до наказів Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.02.2022 № 44/ОД-22 та від 23.04.2022 № 164ВС у період з 24.02.2022 та з 25.04.2022 було запроваджено режим особливих умов терміном на 30 діб в установах виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей, на період якого переведено персонал на посилений варіант несення служби. Цим же наказом зобов'язано начальників установ виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей: організувати проведення заходів в обсязі, передбаченому розділом ХІІ Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2016 № 30/5-ДСК; відповідно до абз. 5 п. 2 розділу ХХІІІ Правил, розробити спеціальний план для підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань; відповідно до п. 7 розділу ХХХІV Правил на період особливих умов припинити відвідування установ представниками засобів масової інформації; відповідно до п. 1 розділу ХХІV на період режиму особливих умов, у разі потреби, відмінити побачення засуджених про що, інформувати засуджених та зацікавлених осіб, шляхом розміщення інформації на інформаційних стендах та веб-ресурсах. У період з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 запроваджено особливий режим терміном 30 діб у державних установах «Чернігівський слідчий ізолятор», «Київський слідчий ізолятор», «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)», «Одеський слідчий ізолятор», «Кропивницький слідчий ізолятор», «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Херсонський слідчий ізолятор». Не дивлячись на окупація м. Херсона, ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» продовжував виконувати визначені законом та Положенням функції до 14.05.2022 та персонал продовжував нести службу до 14.05.2022 на посиленому варіанті.
Позивач вказує, що факт несення ним безпосередньо служби у проміжок часу з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно підтверджується відомостями з довідки ПФ України форми ОК-7, згідно якої він у цей проміжок часу отримував повне грошове забезпечення та за нього відповідачем сплачувався ЄВ. При цьому, відповідач у відзиві не вказує, що позивач у період з 24.02.22 по 14.05.2022 не ніс службу та не виконував функціональні обов'язки та докази протилежного не надає. У послужному списку також відсутні записи про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за фактом відсутності на службі або невиконання/неналежного виконання службових обов'язків.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , підпис на яких засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левковським І.П. та зареєстровано в реєстрі за № 46, він проходив службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор». З 24.02.2022 по 13.05.2022 включно на службі постійно перебували, у тому числі, ОСОБА_1 . ОСОБА_2 перебував у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_1 . Протягом всього часу (з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно) ОСОБА_1 був на службі в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», виконував службові обов'язки та заступав на добові чергування. Основним завданням було забезпечення діяльності кінологічної служби, а з огляду на відсутність достатніх фінансових ресурсів через окупацію м. Херсона, ОСОБА_1 неодноразово здійснював купівлю кормів та інших харчів для собак за власний рахунок або з використанням волонтерських організацій. Також, організовував догляд та ветеринарне обслуговування службових собак, і побут особового складу установи, який цілодобово знаходився на території розплідника службових собак, при заступанні на добові чергування - здійснював патрулювання установи а додаткове посилення постів службових собак. Особисто щоденно був присутній на інструктажах загальних відділу охорони та окремо особисто проводив інструктаж підлеглих молодших інспекторів-кінологів, контролював особисто дії особового складу кінологічної служби при відпрацюванні ними дій у випадку виникнення надзвичайних обставин. Згідно пояснень ОСОБА_2 , щоденно керівництво установи на ранкових інструктажах доповідала про те, що на Департамент з питань виконання кримінальних покарань, Міністерство юстиції України та інші державні установи направляються листи щодо організації вивезення засуджених та удягнених осіб, а також організації «зелених коридорів» для можливості евакуації персоналу. Однак, з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно жодних «зелених коридорів» для персоналу організовано не було та не було здійснено виведення засуджених і ув'язнених, зброї.
Також позивач вказує, що 12-13.05.2022 представниками рф було захоплено державну установу «Херсонський слідчій ізолятор». Відповідачем у відзиві на позов не заперечується факт населення ним у визначений період служби в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» та виконання службових обов'язків. Натомість відповідач лише вказує про ненадання відповідних доказів, залишаючи при цьому поза увагою свої ж пояснення з приводу знищення всієї документації під час окупації м. Херсона. Позивач зауважує, що обов'язок доказування в даному випадку покладено саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень. Однак останнім до суду не надано заперечень та доказів не виконання посадових обов'язків позивачем в спірний період, зокрема, які заходи вживались відповідачем для з'ясування обставин відсутності на робочому місці, в яких документах відображено фіксування прогулів, акти про відсутність на робочому місці тощо та відповідач не обґрунтовує виплату позивачу повного грошового забезпечення у цей період якщо вважає, що позивач був відсутній на службі.
Таким чином, позивача вважає, що з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно він набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, у розмірі 30 000,00 грн, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка». При цьому, безпідставними є доводи відповідача про те, що за відсутності наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у нього на таку винагороду.
20.01.2025 року до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в яких позивач просить суд відмовити у задоволені клопотання державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про залишення позову № 420/40582/24 без розгляду та наполягає на тому, що до правовідносин у цій справі застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
21.01.2025року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 420/40582/24 доказів: копію наказу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.02.2022; копію наказу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 22.04.2022; копію нотаріально посвідчених пояснень ОСОБА_2 .
Ухвалою від 13.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі та станом на 24.02.2022 року обіймав посаду старшого інспектора (з кінології) відділу охорони ДУ «Херсонський слідчий ізолятор».
Місце знаходження державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» - м. Херсон, вул. Перекопська, 10.
Відповідно до наказу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.02.2022 № 44/ОД-22 у період з 24.02.2022 року запроваджено режим особливих умов терміном на 30 діб в установах виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей, на період якого переведено персонал на посилений варіант несення служби. Цим же наказом зобов'язано начальників установ виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей: організувати проведення заходів в обсязі, передбаченому розділом ХІІ Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2016 № 30/5-ДСК; відповідно до абз. 5 п. 2 розділу ХХІІІ Правил, розробити спеціальний план для підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань; відповідно до п. 7 розділу ХХХІV Правил на період особливих умов припинити відвідування установ представниками засобів масової інформації; відповідно до п. 1 розділу ХХІV на період режиму особливих умов, у разі потреби, відмінити побачення засуджених про що, інформувати засуджених та зацікавлених осіб, шляхом розміщення інформації на інформаційних стендах та веб-ресурсах.
Наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.04.2022 року № 164ВС у період з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 року продовжено режим особливих умов терміном на 30 діб в установах виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей. Цим же наказом покладено зобов'язання на начальників установ центрального та південного регіонів виконання заходів, передбачених наказом Департаменту від 23.02.2022 року № 44/ОД-22 «Щодо запровадження режиму особливих умов в установах виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей», здійснювати у повному обсязі, та вирішено продовжити несення служби персоналом в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах центрального та південного регіонів за посиленим варіантом несення служби на строк дії воєнного стану в Україні. У період з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 запроваджено особливий режим терміном 30 діб у державних установах «Чернігівський слідчий ізолятор», «Київський слідчий ізолятор», «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)», «Одеський слідчий ізолятор», «Кропивницький слідчий ізолятор», «Миколаївський слідчий ізолятор» та «Херсонський слідчий ізолятор».
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 територія Херсонської міської територіальної громади на якій розташована державна установа «Херсонський слідчий ізолятор», з 01.03.2022 року до 11.11.2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації.
Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 року №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території», в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» з 14.05.2022 року оголошено простій та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами установи.
Наказом в.о. начальника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 28.12.2022 року №81/ос позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.
З довідки від 27.02.2023 року № 24/9.1-9/ВС, виданої державною установою «Херсонський слідчий ізолятор», вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано та виплачено:
- за лютий 2022 року: посадовий оклад - 4230,00 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 17/ОС-пр від 04.03.2022 року, 150%) - 6345,00 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 169,20 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 11/ОС-пр від 15.02.2022 року, 30%) - 2506,50 грн;
- за березень 2022 року: посадовий оклад - 4230,00 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 28/ОС-пр від 08.04.2022 року, 150%) - 6345,00 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 212,71 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 11/ОС-пр від 15.02.2022 року, 30%) - 2506,50 грн;
- за квітень 2022 року: посадовий оклад - 4230,00 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 35/ОС-пр від 04.05.2022 року, 280%) - 11844,00 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 261,86 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 11/ОС-пр від 15.02.2022 року, 30%) - 2506,50 грн;
- за травень 2022 року (по 13.05.2022 року включно): посадовий оклад - 1773,87 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 59/ОС-пр від 24.08.2022 року, 420%) - 7450,25 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 86,52 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 34/ОС-пр від 04.05.2022 року, 50%) - 1751,85 грн;
- з 14.05.2022 року по листопад 2022 року (включно) позивачу нараховувалося лише 2/3 посадового окладу за час простою (наказ № 36/ОС-пр від 13.05.2023 року).
Позивачу у період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позивач вказує, що він має право на нарахування вказаної доплати, а тому вважає бездіяльністю державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України Про Державну кримінально-виконавчу службу України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п'ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі державні органи).
Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі постанова № 168).
Пунктом 1 цієї постанови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 року № 350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
Згідно з пунктом 2 вищевказаної постанови вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів(начальників).
Суд встановив, що позивач у період з 24.02.2022 року по 28.12.2022 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі посаді старшого інспектора (з кінології) відділу охорони ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», з 14.05.2022 року перебував у простої згідно наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 року №1951/5.
Державна установа «Херсонський слідчий ізолятор», в якій працював позивач розташована на території Херсонської міської територіальної громади, яка до 11.11.2022 року входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.01.2023 року).
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «Підтримка» Херсонська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Як вказано вище, в п. 1 Постанови №168 в редакції від 24.03.2022 року встановлено додаткову щомісячну винагороду особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби у розмірі 30 000,00 грн.
Лише 01.07.2022 року постановою Кабінету Міністрів України № 754 внесено зміни до п.1 Постанови № 168, зокрема, в абз. 1 після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 року № 754, відповідно до п. 2 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується 01.06.2022 року.
Таким чином, у період з 24.02.2022 року по 14.05.2022 року позивач мав підстави для отримання додаткової місячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалась допомога у рамках Програми «єПідтримка».
За позицією відповідача, позивачем не надано доказів виконання своїх посадових обов'язків (несення служби у вигляді чергувань, нарядів тощо) за місцем служби у період окупації території Херсонської області, відомостей про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не підтверджене перебування безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, а факт отримання позивачем щомісячного грошового забезпечення не є підставою набуття права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.
Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22 сформовано висновок щодо застосування пункту 1 Постанови №168 в аспекті аналогічних доводів скаржника, яку надалі підтримано Верховним Судом в інших справах за подібних обставин, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 200/297/23, від 25.01.2024 у справі № 520/8343/22, від 21.03.2024 у справі № 160/12980/22, від 28.03.2024 у справі № 480/1364/23, від 25.04.2024 у справі № 160/10532/22, від 25.07.2024 у справі № 400/1895/23, від 24.10.2024 року у справі № 200/5154/22, від 29.10.2024 року у справі № 160/4039/23 та від 31.10.2024 року у справі № 200/4975/22.
У постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22, де позивач - підполковник внутрішньої служби, який обіймав посаду начальника Чечелівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області - оскаржував бездіяльність ДУ «Центр пробації» щодо ненарахування і невиплати йому винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Верховний Суд вже надав оцінку схожим доводам, який уважав, що право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови № 168, мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме «несуть службу» в органах та установах зазначеної Служби.
Відповідаючи на такі аргументи, Верховний Суд у пунктах 41-43 постанови від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22 зазначив, що у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання, проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова № 168 (у редакції від 22.03.2022) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
У справі № 160/12980/22 Верховний Суд відхилив аргументи ДУ «Центр пробації» щодо відмінності терміну «несення служби» від «проходження служби», які були обґрунтовані посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІІ Порядку № 925/5, оскільки розділ ІІІ під назвою «Компенсаційні виплати» містить лише 2 глави, в яких відсутнє поняття «несення служби».
Верховний Суд зазначив, що таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 «Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу» розділу ІІ «Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу» Порядку № 925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що позивачем не надано суду жодного наказу командира (начальника) щодо несення служби, жодного графіку наряду чергування, жодної облікової форми часу несення служби, оскільки вказані документи формуються та ведуться саме відповідачем, як роботодавцем.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, обов'язок доказування покладено на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, однак останнім до суду доказів не виконання посадових обов'язків позивача в спірний період, зокрема, що відповідачем вживались заходи для з'ясування обставин відсутності позивача на робочому місці, в яких документах відображено фіксування прогулів, акти про відсутність на робочому місці тощо.
Крім того, суд зауважує, що з довідки від 27.02.2023 року № 24/9.1-9/ВС, виданої державною установою «Херсонський слідчий ізолятор», вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано та виплачено:
- за лютий 2022 року: посадовий оклад - 4230,00 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 17/ОС-пр від 04.03.2022 року, 150%) - 6345,00 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 169,20 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 11/ОС-пр від 15.02.2022 року, 30%) - 2506,50 грн;
- за березень 2022 року: посадовий оклад - 4230,00 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 28/ОС-пр від 08.04.2022 року, 150%) - 6345,00 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 212,71 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 11/ОС-пр від 15.02.2022 року, 30%) - 2506,50 грн;
- за квітень 2022 року: посадовий оклад - 4230,00 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 35/ОС-пр від 04.05.2022 року, 280%) - 11844,00 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 261,86 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 11/ОС-пр від 15.02.2022 року, 30%) - 2506,50 грн;
- за травень 2022 року (по 13.05.2022 року включно): посадовий оклад - 1773,87 грн; премія за результати оперативно-службової діяльності (наказ № 59/ОС-пр від 24.08.2022 року, 420%) - 7450,25 грн; премія за виконання обов'язків в нічний час - 86,52 грн; надбавка за особливості проходження служби (наказ № 34/ОС-пр від 04.05.2022 року, 50%) - 1751,85 грн;
- з 14.05.2022 року по листопад 2022 року (включно) позивачу нараховувалося лише 2/3 посадового окладу за час простою (наказ № 36/ОС-пр від 13.05.2023 року).
З наведеного вбачається, що позивачу за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року на підставі наказів виплачувалася премія за результати оперативно-службової діяльності та премія за виконання обов'язків в нічний час.
При цьому, відповідачем не обґрунтовано підстави для встановлення позивачу премій за результати оперативно-службової діяльності та за виконання обов'язків в нічний час, якщо він вважає що позивач був відсутній на місці служби.
Також безпідставними є доводи відповідача про те, що за відсутності наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові № 200/297/23 від 18.01.2024.
Отже, застосовуючи сформований у подібних правовідносинах Верховним Судом підхід щодо застосування положень пункту 1 Постанови № 168, суд уважає, що на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, зокрема, позивачу, який ніс службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», що розташовувалась на території м.Херсон, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення у період з 24.02.2022 по 13.05.2022 року (до введення простою) включно за несення служби в органах і установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Таким чином, суд доходить висновку, що бездіяльність державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року є протиправною.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року та зобов'язання державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» (вул. Перекопська, 10, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 08564707) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року.
Зобов'язати державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.09.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва