Рішення від 02.09.2025 по справі 420/33393/24

Справа № 420/33393/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (далі - позивач, ПП «ГЕЛІОС-ВАН») до Одеської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000495/2 від 26.09.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000505/2 від 02.10.2024 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.09.2015 року між ПП "ГЕЛІОС-ВАН" та ARC INTERNATIONAL FRANCE укладено контракт № 09-15-148447. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ARC INTERNATIONAL FRANCE здійснила на адресу ПП "ГЕЛІОС-ВАН" поставку товару.

26.09.2024 року ПП «Геліос - Ван» було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію №24UA500500033108U1 для оформлення вантажу: «Товар № 1 Посуд столовий із зміцненого скла: Тарілки, салатники, блюда, форми для запікання, сервізи столові - 29118 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Набори блюд - 224 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Всього 29342 шт. Товар № 2 Посуд столовий скляний, механічного в иготовлення: Графіни - 480 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 3 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 2880 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 3 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 2880 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 4 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Стакани - 1152 шт. Товар № 5 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани - 3168 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 6 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Келихи - 7656 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Келихи - 2592 шт. Торгівельна марка "C&S". Всього 10248 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 7 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни - 468 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробником всіх товарів є "ARC FRANCE". Країною виробництва товарів 1 - 6 є Франція, товар № 7 виготовлений в Китаї.».

Також 02.10.2024 року позивачем було подано відповідача митну декларацію №24UA50050033768U2 для оформлення вантажу: «Товар № 1 Посуд столовий із зміцненого скла: Тарілки, салатники, блюда, сервізи столові - 42322 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Салатники - 1260 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Всього 43582 шт. Товар № 2 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 2304 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 3 Посуд столовий скляний: Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.10.2024 3 склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Стопки - 2520 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 4 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани - 1296 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 5 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення : Келихи - 1200 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Келихи - 7200 шт. Торгівельна марка "C&S". Келихи, набори келихів - 1512 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Товар № 6 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 1152 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробником всіх товарів є "ARC FRANCE". Країною виробництва товарів 1 - 5 є Франція, товар № 6 виготовлений в Арабських Еміратах.».

Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, відповідачем прийнято 26.09.2024 року рішення № UA500500/2024/000495/2 та 02.10.2024 року рішення № UA500500/2024/000505/2, якими за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Позивач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як вони не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваних рішеннях відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданих митних деклараціях, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ПП "ГЕЛІОС-ВАН" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 04.11.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/33393/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

20.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500033108U1 від 26.09.2024 року, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ПП «ГЕЛІОС-ВАН». Разом з митною декларацією позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Відповідач вказує, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

26.09.2024 року декларантом ПП "Геліос-ВАН" було надано прайс-лист виробника товару, виписку по рахунку, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632, договір про транспортно-експедиційне обслуговування, переклад 2 ст. інвойса та лист ПП "Геліос-ВАН" від 26.09.2024 №256 про надані документи та про те, що інші документи надати не має можливості. Аналізуючи подані спочатку та надані додатково документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митний орган приходить до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Зокрема: у наданому прайс листі міститься посилання на конкретного отримувача товару, що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку, виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 18.06.2024 не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів, відповідно до п2.2 договору про транспортно-експедиційне обслуговування вид, об'єм, строки та вартість перевезення визначаються у кожному випадку у заявках, яку не було надано до митного оформлення., у наданому перекладі 2 ст. інвойса зазначено що він був здійснений директором ПП "Геліос-ВАН", але не відомо чи може він робити дипломований переклад документів з іноземної мови. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500033108U1 від 26.09.2024 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач зазначає, що у відношенні товарів застосували резервний метод (метод 2 ґ). З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить: по товару № 1- 2,7853 дол.США/кг ваги нетто (МД від 01.03.2024 №UA100100/2024/25289, ніж заявлено декларантом 2,55 дол.США/кг; по товару №3- 3,1043 дол.США/кг ваги нетто (МД від 09.09.2024 №UA209230/2024/83122, ніж заявлено декларантом 2,4867 дол.США/кг; по товару №4- 4,2181 дол.США/кг ваги нетто (МД від 26.03.2024 №UA500500/2024/10381, ніж заявлено декларантом 4,03 дол.США/кг; по товару №5- 2,9812 дол.США/кг ваги нетто (МД від 23.03.2024 №UA209230/2024/26150, ніж заявлено декларантом 2,88 дол.США/кг.

На думку відповідача, у рішенні про коригування митної вартості UA500500/2024/000495/2 від 26.09.2024 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняте рішення про коригування митної вартості товару UA500500/2024/000495/2 від 26.09.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000998 від 26.09.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП «ГЕЛІОС ВАН».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000505/2 від 02.10.2024 року, в поданому відповідачем відзиві, заперечень або пояснень не міститься.

Також разом з відзивом від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 21.11.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.11.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у ній обставин, оскільки ПП "ГЕЛІОС-ВАН" надано всі документи, які підтверджують числові значення митної вартості товарів.

25.11.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь, в яких наполягає на правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ПП «ГЕЛІОС-ВАН» зареєстровано 25.01.2011 року як юридична особа, та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 37439444).

ПП «ГЕЛІОС-ВАН» веде господарську діяльність по таким видам економічної діяльності, як: 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.21 Електромонтажні роботи; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

07.09.2015 між компанією ARC INTERNETIONAL FRANCE (Продавець) та ПП «ГЕЛІОС ВАН» (Покупець) укладено контракт №09-15-148447 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, виготовлений Продавцем на своїх заводах та філіалах.

Відповідно до п.1.2 Контракту ціна, тип, кількість товару, умови передплати і оплати, термінами поставки визначаються сторонами для кожної партії товару і зазначаються у проформі.

Відповідно до п.2.1 контракту поставка товару здійснюється на умовах FСА м.Арк, Франція згідно ІНКОТЕРМС 2010. Пункт відправки - м.Арк (Франція), буде зазначений в інвойсі. Кінцевий пункт призначення товару є: м.Одеса або м.Іллічівськ, Україна.

Додатковою угодою від 01.10.2016 року внесені зміни до пп.1.1. Контракту, якими змінені назва та реквізити Продавця на ARC FRANCE.

Додатковою угодою від 01.11.2016 року внесені зміни до Контракту, якими внесені зміни до преамбули вказаного контракту.

Додатковою угодою від 17.11.2016 року внесені зміни до пп.10. Контракту, якими змінені банківські реквізити Покупця.

Додатковою угодою від 01.05.2018 року внесені зміни до Контракту, якими визначений необмежений термін дії вказаного контракту.

Додатковою угодою від 18.08.2022 року внесені зміни до пп.10. Контракту, якими змінені адреса та банківські реквізити Покупця.

Обставини справи по митній декларації № 24UA500500033108U1 від 26.09.2024 року.

17.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складена проформа №1104043316 на загальну суму 44269,12 EUR, умови оплати: 60% передоплата та 40% протягом 10 днів після прибуття товару.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №68 від 18.09.2024 року ПП «ГЕЛІОС-ВАН» здійснено передоплату у сумі 26561,47 EUR за Контрактом та проформою №1104043316.

20.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складені пакувальний лист №81492934.

20.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складений інвойс №7001675199 на загальну суму 44269,12 EUR, в якому зазначено умови поставки FCA, пакувальні листи №81492934.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500033108U1 від 26.09.2024 року, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ПП «ГЕЛІОС-ВАН», а саме:

«Товар 1. Посуд столовий із зміцненого скла:Тарілки, салатники, блюда, форми для запікання, сервізи столові - 29118 шт.Торгівельна марка "Luminarc".Набори блюд - 224 шт.Торгівельна марка "Arcoroc".Всього 29342 шт. Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 2. Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни - 480 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 3. Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла:Стакани - 2880 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

товар 4. Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Стакани - 1152 шт. Торгівельна марка "Arcoroc".Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 5. Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани - 3168 шт. Торгівельна марка "Arcoroc".Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 6. Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Келихи - 7656 шт. Торгівельна марка "Arcoroc".Келихи - 2592 шт. Торгівельна марка "C&S".Всього 10248 шт.Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 7. Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни - 468 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва CN.».

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: пакувальний лист № 81492934 від 20.09.2024; рахунок-фактуру (інвойс) № 7001675199 від 20.09.2024; рахунок-проформу (Рroformа invoice) № 1104043316 від 17.09.2024; CMR № 576126-01 від 20.09.2024; сертифікат про походження товару № 2024__09_20_11099841 від 20.09.2024; сертифікат про походження товару № 2024_09_20_11099834 від 20.09.2024; банківській платіжний документ, що стосується товару № 68 від 18.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 69 від 26.09.2024; довідку про транспортні витрати від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 26.09.24-1 від 26.09.2024; Контракт №09-15-148447 від 07.09.2015; додаткову угоду №4 від 01.10.2016; додаткову угоду №4/1 від 01.11.2016; додаткову угоду №5 від 17.11.2016; додаткову угоду №7 від 01.05.2018; додаткову угоду №9 від 18.08.2022; договір (контракт) про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері перевезень вантажів № 070723-1 від 07.07.2023; декларацію інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 7001675199 від 20.09.2024; копія митної декларації країни відправлення № MRN24FRD5620096228248 від 20.09.2024.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Крім того, повідомлено, що згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.

26.09.2024 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №256 з яким надав прейскурант (прайс-лист) виробника товарів № 2024/09-1 від 15.09.2024 року, виписку по рахунку № Б/н від 18.09.2024 року, Оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за період від 01.01.2024 року по 26.09.2024 року; переклад стор. 2 Інвойсу № 7001675199 від 20.09.2024 року, договір про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері перевезень вантажів № 180923-2 від 18.09.2023 року. Також в повідомленні позивачем вказано, що перелік наданих підприємством документів, підтверджуючих заявлену митну вартість є вичерпним, інші документи надати не має можливості.

26.09.2024 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000495/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить:по товару № 1- 2,7853 дол.США/кг ваги нетто (МД від 01.03.2024 №UA100100/2024/25289, ніж заявлено декларантом 2,55 дол.США/кг; по товару №3- 3,1043 дол.США/кг ваги нетто (МД від 09.09.2024 №UA209230/2024/83122, ніж заявлено декларантом 2,4867 дол.США/кг; по товару №4- 4,2181 дол.США/кг ваги нетто (МД від 26.03.2024 №UA500500/2024/10381, ніж заявлено декларантом 4,03 дол.США/кг; по товару №5- 2,9812 дол.США/кг ваги нетто (МД від 23.03.2024 №UA209230/2024/26150, ніж заявлено декларантом 2,88 дол.США/кг.

Так, у рішенні № UA500500/2024/000495/2 від 26.09.2024 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, і встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Інвойсом 7001675199 від 20.09.2024 передбачено що товар продається зі знижкою 1,5% але контрактом від 07.09.2015 №09-15-148447 не передбачено надання знижок на поставку товару.

3) в СМR № 576126-01 від 20.09.2024 зазначено перевізника PE Zabrotskyi O.V., але відсутні його печатки, а рахунок-фактура № 69 від 26.09.2024 та довідка про транспортні витрати № 26.09.24-1 від 26.09.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ФОП ОСОБА_1 ;

4) у наданій до митного оформлення копії митної декларації MRN24FRD5620096228248 від 20.09.24 країни відправлення (Франція) відсутнє посилання на CMR 576126-01 від 20.09.2024 та вона без перекладу на українську мову;

5) відповідно до банківського платіжного документа № 68 від 18.09.2024 сума передплати (26 561,47 дол США) не відповідає вартості товару за інвойсом 7001675199 від 20.09.2024 (44269,12 дол США).

Також у рішенні вказано, що 26.09.2024 декларантом ПП «ГЕЛІОС-ВАН» було надано прайс-лист виробника товару, виписку по рахунку, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632, договір про транспортно-експедиційне обслуговування, переклад 2 ст. інвойса та лист ПП «ГЕЛІОС-ВАН» від 26.09.2024 №256 про надані документи та про те, що інші документи надати не має можливості. Аналізуючи подані спочатку та надані додатково документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, фіскальний орган приходить до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Зокрема: у наданому прайс листі міститься посилання на конкретного отримувача товару що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку, виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 18.06.2024 не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів, відповідно до п. 2.2 договору про транспортно-експедиційне обслуговування вид, об'єм, строки та вартість перевезення визначаються у кожному випадку у заявках, яку не було надано до митного оформлення., у наданому перекладі 2 ст. інвойсу зазначено що він був здійснений директором ПП «ГЕЛІОС-ВАН», але не відомо чи може він робити дипломований переклад документів з іноземної мови.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 26.09.2024року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000998.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією №24UA500500033180U5 від 27.09.2024 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 29 765,62 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Обставини справи по митній декларації № №24UA50050033768U2 від 02.10.2024 року.

19.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складена проформа №1104043335 на загальну суму 39075,65 EUR, умови оплати: 60% передоплата та 40% протягом 10 днів після прибуття товару.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №70 від 19.09.2024 року ПП «ГЕЛІОС-ВАН» здійснено передоплату у сумі 23445,39 EUR за Контрактом та проформою №1104043335.

27.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складені пакувальний лист №81495444.

27.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складений інвойс №7001675844 на загальну суму 40943,26 EUR, в якому зазначено умови поставки FCA, пакувальний лист №81495444.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA50050033768U2 від 02.10.2024 року, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ПП «ГЕЛІОС-ВАН», а саме:

«Товар 1. 1. Посуд столовий із зміцненого скла: Тарілки, салатники, блюда, сервізи столові - 42322 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Торгівельна марка "Arcoroc". Салатники - 1260 шт. Всього 43582 шт. Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 2. Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 2304 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 3. Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Стопки - 2520 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE".Країна виробництва FR.

товар 4. Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани - 1296 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 5. Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення : Келихи - 1200 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Келихи - 7200 шт. Торгівельна марка "C&S". Келихи, набори келихів - 1512 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва FR.

Товар 6. Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 1152 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробник "ARC FRANCE". Країна виробництва AE.».

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: пакувальний лист №81495444 від 27.09.2024; рахунок-фактуру (інвойс) № 7001675844 від 27.09.2024; рахунок-проформу (Рroformа invoice) №1104043335 від 19.09.2024; CMR № 576212-01 від 27.09.2024; сертифікат про походження товару № 2024__09_27_11121378 від 27.09.2024; сертифікат про походження товару № 2024_09_20_11121398 від 27.09.2024; банківській платіжний документ, що стосується товару № 70 від 19.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 71 від 02.10.2024; довідку про транспортні витрати від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 02.10.24-1 від 02.10.2024; Контракт №09-15-148447 від 07.09.2015; додаткову угоду №4 від 01.10.2016; додаткову угоду №4/1 від 01.11.2016; додаткову угоду №5 від 17.11.2016; додаткову угоду №7 від 01.05.2018; додаткову угоду №9 від 18.08.2022; договір (контракт) про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері перевезень вантажів № 070723-1 від 07.07.2023; декларацію інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 7001675844 від 27.09.2024; копія митної декларації країни відправлення № MRN24FRD5620098994499 від 27.09.2024.

02.10.2024 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №259 з яким надав прейскурант (прайс-лист) виробника товарів № 2024/09-2 від 19.09.2024 року, виписку по рахунку № Б/н від 19.09.2024 року, Оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за період від 01.01.2024 року по 02.10.2024 року; переклад стор. 2 Інвойсу № 7001675844 від 27.09.2024 року, договір про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері перевезень вантажів № 18.12.23-2 від 18.12.2023 року. Також в повідомленні позивачем вказано, що перелік наданих підприємством документів, підтверджуючих заявлену митну вартість є вичерпним, інші документи надати не має можливості.

02.10.2024 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000505/2, яким скориговано митну вартість товару за другорядним методом - резервним.

Так, у рішенні № UA500500/2024/000505/2 від 02.10.2024 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, і встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Інвойсом 7001675844 від 27.09.2024 передбачено що товар продається зі знижкою 1,5%, але контрактом від 07.09.2015 №09-15-148447 не передбачено надання знижок на поставку товару;

3) в СМR № 576212-01 від 27.09.2024 зазначено перевізника «SVV TRANSLOGIST», проте рахунок-фактура № 71 від 02.10.2024 та довідка про транспортні витрати № 02.10.24-1 від 02.10.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ФОП ОСОБА_1 ;

4) у наданій до митного оформлення копії митної декларації MRN24FRD5620098994499 від 27.09.24 країни відправлення (Франція) відсутнє посилання на CMR № 576212-01 від 27.09.2024 та вона не має перекладу на українську мову;

5) відповідно до банківського платіжного документа № 70 від 19.09.2024 сума передплати (23 445,39 євро) не відповідає вартості товару за інвойсом 7001675844 від 27.09.2024 (40943,26 євро).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 02.10.2024 року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/0001016.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією №24UA500500033842U6 від 03.10.2024 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 124947,54 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п'ятого методів визначення митної вартості. Водночас, відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, зокрема митні декларації від 01.03.2024 №UA100100/2024/25289, від 09.09.2024 №UA209230/2024/83122, від 26.03.2024 №UA500500/2024/10381, від 23.03.2024 №UA209230/2024/26150.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статтей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та зазначення що рівень такої вартості у неї у максимально наближений час з урахуванням вагових характеристик є більшим), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів та визначення більшої митної вартості цих товарів за резервним методом.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Твердження контролюючого органу про те, що до митного органу не надано додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, суд вважає безпідставними, оскільки, як встановлено судом, поставка товару здійснюється на умовах FCA м. Арк, Франція відповідно до Правил Інкотермс 2010.

В свою чергу, Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів. в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) - термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

Відповідно до ст.А9 Правил Інкотермс 2010 щодо FCA продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.

Отже, з викладеного слідує, що за умовами поставки FCA обов'язок пакування, маркування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування, а також вартість тари, включено до вартості товару.

Крім того, слід зазначити, що у митних деклараціях у графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00».

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином, в даному випадку вартість тари, пакування, маркування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17, від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Щодо посилання на відповідача на те, що інвойсом 7001675199 від 20.09.2024, інвойсом 7001675844 від 27.09.2024 передбачено що товар продається зі знижкою 1,5% але контрактом від 07.09.2015 №09-15-148447 не передбачено надання знижок на поставку товару, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. ст. 189, 190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Цінова знижка - це умова договору, що визначає розмір зменшення базової ціни товару, вказаної у договорі. Загалом це частина ціни товару, яку підприємства можуть встановлювати з метою стимулювання та підвищення зацікавленості підприємств у придбанні їх продукції. Цінові знижки мають добровільний характер і не є обов'язковими, вони можуть надаватися у певному конкретному випадку.

Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у тому числі визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. При цьому Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язки сторін зовнішньоекономічного контракту зазначати у договорі відомості про знижку та обґрунтовувати їх розмір.

Пунктом 1.2. Контракту N09-15-148447 від 07.09.2015 визначено, що «ціна, тип, кількість товару, умови передоплати та оплати, терміни поставки визначаються Сторонам для кожної партії та вказуються у Проформі».

Відповідно до п. 3.4 вищевказаного Контракту ціна за одиницю товару встановлюється в інвойсі на кожне окреме постачання.

У поданому до митного оформлення разом з митними деклараціями інвойсах та проформах зазначена знижка у розмірі 1, 5% від суми товару. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки.

Як було зазначено Верховним Судом у постанові від 17 травня 2022 року по справі №814/1916/17, надання знижки покупцю є результатом комерційних переговорів, та не повинно обґрунтовуватись декларантом. В свою чергу, митною вартістю товару за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Стосовно зауважень митного органу щодо документації у сфері транспортних послуг, суд зазначає, що відповідно до Договору № 070723-1 від 07.07.2023 про транспортно експедиторське обслуговування укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Замовник (Позивач) доручає і надає для перевезення вантаж, а Експедитор зобов'язується здійснити організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному або внутрішньому сполученні.

Тобто, на виконання умов укладеного договору ФОП ОСОБА_1 організувала перевезення вантажу Позивача, шляхом залучення до цього перевезення PE Zabrotskyi O.V., SVV TRANSLOGIST.

Крім того, до митного оформлення було надано копію договору №180923-2 про транспортно експедиторське обслуговування від 18.09.2023 року, який укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 яким і було здійснено перевезення.

Також, до митного оформлення було надано копію договору про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері перевезень вантажів № 18.12.23-2 від 18.12.2023 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «СВВ ТРАНСЛОГІСТИК», яким і було здійснено перевезення.

Тобто, надані документи кореспондують між собою та надають вичерпну інформацію щодо такої складової митної вартості як вартість перевезення.

Стосовно доводів відповідача відносно того, що в митних деклараціях країни відправлення відсутнє посилання на CMR, суд вказує, що митна декларація країни відправлення є документом який складається та заповнюється за правилами та вимоги країни відправлення (Франції), позивач не має жодного впливу на її заповнення та складання.

Також суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином відсутність посилання на CMR в митних деклараціях країни відправлення впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

Що стосується доводів митного органу стосовно відсутності перекладу митної декларації на українську мову, то суд наголошує, що відповідно до положень Митного кодексу митна декларація країни відправлення є не основним документом який надається до митного оформлення, надається імпортером за його бажанням. При цьому переважна більшість відомостей які містяться в наданій експортній декларації викладені англійською загально прийнятою міжнародною мовою, що відповідно до положень ст. 254 МК України не передбачає обов'язкового перекладу документів під час митного оформлення.

Стосовно доводів відповідача, що відповідно до банківського платіжного документа № 68 від 18.09.2024 року сума передплати (26561,47 дол США) не відповідає вартості товару за інвойсом 7001675199 від 20.09.2024 року (44269,12 дол США); відповідно до банківського платіжного документа № 70 від 19.09.2024 року сума передплати (23445,39 євро) не відповідає вартості товару за інвойсом 7001675844 від 27.09.2024 року (40943,26 євро), суд зауважує наступне.

Пунктом 3.2 контракту від 07.09.2015 р. № 09-15-148447 передбачено, що Покупець здійснює передоплату на підставі Проформи та сплату після отримання товару. Розмір передоплати обговорюється сторонами по кожній поставці окремо.

Відповідно п.п.3.4., 3.5. Контракту №09-15-148447 ціна за одиницю товару встановлюється в інвойсі на кожну окрему поставку.

Загальна ціна товару, що поставляється, обраховується в тій самій валюті, що і ціна за одиницю товару і складається з загальної суми інвойсів.

Згідно наданих до митного оформлення проформи від 17.09.2024 року №1104043316 та інвойсу від 20.09.2024 року №7001675199 вартість товарів складає 44269,12 євро.

Відповідно до проформи від 17.09.2024 року №1104043316 сторонами узгоджено передплату у розмірі 60 %, що становить 26561,47 євро, і саме ця сума була сплачена за платіжною інструкцією №68 від 18.09.2024 року.

У графі 70 платіжної інструкції №68 від 18.09.2024 року зазначено, що оплата здійснена відповідно до контракту та проформи №1104043316 від 17.09.2024 року.

Отже, ПП "ГЕЛІОС-ВАН" сплачено передоплату у відповідності до умов контракту та проформи.

Також суду зазначає, що згідно наданої до митного оформлення проформи від 19.09.2024 року №1104043335 вартість товарів складає 39075,65 євро. Відповідно до запланованої поставки вага товару складала 18485,396 кг (нетто) (21503,583 кг (брутто)).

Відповідно до проформи від 19.09.2024 року №1104043335 сторонами узгоджено передплату у розмірі 60 %, що становить 23445,39 євро, і саме ця сума була сплачена за платіжною інструкцією №70 від 19.09.2024 року.

У графі 70 платіжної інструкції №70 від 19.09.2024 року зазначено, що оплата здійснена відповідно до контракту та проформи №1104043335 від 19.09.2024 року.

27.09.2024 року Продавцем ARC FRANCE складений інвойс №7001675844 на загальну суму 40943,26 євро. Вага товару згідно інвойсу №7001675844 відь27.09.2025 року складала 18774,932 кг (нетто) (21854,941 кг (брутто)).

Інвойс складений після завантаження товару (що також підтверджується CMR) вага завантаженого товару склала 21855 кг (брутто), тобто більше ніж попередньо визначено в проформі.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку зі збільшенням ваги товару 18485,396 кг (нетто) (21503,583 кг (брутто)) до 18774,932 кг (нетто) (21854,941 кг (брутто)), була збільшена його вартість і за фактом склала 40943,26 євро, яка вказана в інвойсі.

Згідно п.3 ч.2 ст.53 МК України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

В той же час, проформа-інвойс є документом, у якому визначений обов'язок продавця товарів поставити товар за обговореною ціною. Приписами чинного законодавства не передбачається, що ціна послуг (товарів) зазначена в проформі-інвойс є остаточною. При цьому, саме комерційний інвойс, який виписується одночасно із відвантаженням товару та надається покупцеві, використовується для митної декларації, та саме за комерційним інвойсом розраховується ПДВ та митні збори.

Тому визначена у проформі-інвойс №1104043335 від 19.09.2024 року вартість товару у розмірі 39075,65 євро є попередньою, 60% передплати від якої (23445,39 євро) було сплачено декларантом на користь контрагента згідно платіжної інструкції №70 від 19.09.2024 року. Вартість товару в 40943,26 євро, яка визначена інвойсом №7001675844 від 27.09.2024 року є остаточною.

Відповідно, сумніви митного органу щодо визначення митної вартості товару з цього приводу суд вважає необґрунтованими.

Суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 803/3649/15, від 27.04.2023 р. у справі № 820/3767/16.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21, від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).

Отже, дані твердження відповідача не впливають на визначення митної вартості товарів.

Відносно тверджень відповідача, що виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 18.06.2024 не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів, суд зазначає наступне.

Виписка з бухгалтерської документації (оборотно-сальдова відомість по рахунку 632) надана як додатковий документ на вимоги митного органу і містить в собі подробиці розрахунків між Продавцем та Покупцем (Імпортером) товару, що підтверджує наявність взаєморозрахунків, облік їх у бухгалтерському обліку та наявність грошового/товарного обороту.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Таким чином, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Таким чином, суб'єкту владних повноважень не достатньо лише вказати на те, що у нього виникли сумніви щодо митної вартості товару, а необхідно вказати конкретні обставини щодо розбіжностей у поданих документах, якими викликані таки сумніви.

Водночас, в оскаржуваному позивачем рішенні відповідача таких відомостей не наведено.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПП «ГЕЛІОС-ВАН» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000495/2 від 26.09.2024 року, № UA500500/2024/000505/2 від 02.10.2024 року, у зв'язку з чим вони належать до скасування.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору належить стягнути на його користь з відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, 7а, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 37439444) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000495/2 від 26.09.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000505/2 від 02.10.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, 7а, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 37439444) суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.09.2025 року.

Суддя Г. В. Лебедєва

Попередній документ

129903130

Наступний документ

129903132

Інформація про рішення:

№ рішення:	129903131
№ справи:	420/33393/24
Дата рішення:	02.09.2025
Дата публікації:	04.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (02.10.2025)
Дата надходження:	01.10.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів