Справа № 420/22139/25
02 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіЮхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )про забезпечення позову, -
До Одеського окружного адміністративного суду 07 липня 2025 року надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, місце знаходження: 65042, м. Одеса, вул.. 7-а Пересипська, 6) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафів є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою від 30 липня 2025 року після усунення виявлених недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Через канцелярію суду 01.09.2025 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
- Зупинити стягнення на підставі постанов № 39 від 26.05.2025 р., № 40 від 26.05.2025 р., № 41 від 26.05.2025 р., № 42 від 26.05.2025 р Головного Управління Держспоживслужби в Одеській області в рамках виконавчих проваджень №78524177, №78529883, №78530109, №78530314;
На обґрунтування заяви представник зазначила, що Головне управління Держспоживслужби в Одеській області пред'явило оскаржувані в межах цієї справи постанови на загальну суму 102 000,00 грн. до виконання Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Наразі, державним виконавцем Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження: ВП №78524177 від 07.07.2025 року з примусового виконання вищезазначених постанов виданих Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області; ВП № 78529883 від 04.07.2025 року з примусового виконання вищезазначених постанов виданих Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області; ВП № 78530109 від 04.07.2025 року з примусового виконання вищезазначених постанов виданих Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області; ВП № 78530314 від 04.07.2025 року з примусового виконання вищезазначених постанов виданих Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області.
Таким чином, наразі державним виконавцем вживаються заходи із примусового стягнення коштів з позивача (як боржника) на користь відповідача (стягувача) на підставі оспорюваних виконавчих документів.
Також, представник зазначає, що в рамках виконавчих проваджень №78524177, №78529883, №78530109, №78530314 вчиняються виконавчі дії спрямовані на звернення стягнення на належні позивачу грошові кошти та майно.
У зв'язку з вищезазначеним існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов № 39 від 26.05.2025 р., № 40 від 26.05.2025 р., № 41 від 26.05.2025 р., № 42 від 26.05.2025 р Головного Управління Держспоживслужби в Одеській області.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень заявника, а тому ця заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву, додатки до заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.
Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом:зупинення стягнення на підставі постанов № 39 від 26.05.2025 р., № 40 від 26.05.2025 р., № 41 від 26.05.2025 р., № 42 від 26.05.2025 р Головного Управління Держспоживслужби в Одеській області в рамках виконавчих проваджень №78524177, №78529883, №78530109, №78530314.
У заяві про забезпечення позову представник зазначає, що в рамках виконавчих проваджень №78524177, №78529883, №78530109, №78530314 вчиняються виконавчі дії спрямовані на звернення стягнення на належні позивачу грошові кошти та майно.
Проте, суд зауважує, що належних доказів на підтвердження реальності вчинення державним виконавцем таких дій (арешт коштів, направлення вимоги до банку про безспірне списання тощо), про які стверджує представник позивача, до суду не надано.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять документального підтвердження вчинення дій державним виконавцем спрямованих на звернення стягнення на належні позивачу грошові кошти та майно.
Суд звертає увагу, що без ретельного і повного дослідження відповідних письмових доказів,що стосуються предмету спору неможливо очевидно встановити ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а зупинення дії рішення без наявності конкретних фактів існування реальної загрози щодо неможливості у подальшому виконати рішення суду є безпідставним застосуванням заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову не належить задоволенню.
Тому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко