Справа № 420/25685/25
02 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411571, місце знаходження: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 04 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Через канцелярію суду 01.09.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити дію індивідуального акта, яким є звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2025 року № Е2366346 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 09.06.2025 року за № 16965 у відділі поліції N° 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції N° 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- заборонити поліцейським, військовослужбовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будь-яким іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме затримувати / доставляти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2025 року № Е2366346 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 09.06.2025 року за № 16965 у відділі поліції № 2 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій, - до моменту розгляду судом цієї справи та винесення остаточного судового рішення, яке вступить у законну силу;
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що необхідність забезпечення позову полягає у тому, що існує обґрунтована можливість його затримання та доставлення до ТЦК, після чого захист/поновлення прав буде вже неможливим, адже подія вже відбудеться; «розшук ТЦК» без доказів правопорушення/доказів притягнення до відповідальності є протиправним, окрім того сплили строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову полягає в тому, що такий індивідуальний акт (звернення Відповідача №1 до Відповідача № 2) передує можливому порушенню прав позивача, зокрема надає право працівникам поліції затримати та доставити до ТЦК для складання протоколу, доказів правопорушення по якому досі не встановлено,а також, такий вид забезпечення позову унеможливить дії ТЦК і працівників поліції щодо затримання позивача з вказаних підстав поки справа не буде розглянута судом.
Застосування обох видів забезпечення позову виключить різне трактування рішення суду та забезпечить якнайкраще забезпечення прав і свобод позивача під час розгляду справи, водночас відмова у забезпеченні позову може призвести до можливості протиправного, тимчасового позбавлення волі (адміністративного затримання) за відсутності для цього жодних підстав та доказів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень заявника, а тому ця заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву, додатки до заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.
Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом:зупинення дії індивідуального акта, яким є звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2025 року № Е2366346 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;заборони поліцейським, військовослужбовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будь-яким іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме затримувати / доставляти ОСОБА_1 на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2025 року № Е2366346 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій, - до моменту розгляду судом цієї справи та винесення остаточного судового рішення, яке вступить у законну силу.
Водночас суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають бути в межах позовних вимог, стосуватись предмету спору.
Позивачем заявлені позовні вимоги щодо визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо направлення повідомлення про притягнення позивача до відповідальності, оголошення його у розшук та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістівінформації про вчинення позивачем злочину протиправними та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії направлені на виключення позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про вчинення позивачем злочину.
У заяві про забезпечення позову представник наводить свої побоювання стосовно можливого призову позивача та доставлення позивача до ТЦК та СП для притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження щодо здійснення відповідачем чи іншими особами подальших дій щодо подальшої мобілізації заявника.
Суду не надано докази, що відповідачами чи іншими особами вчиняються активні заходи по відношенню до позивача, які полягають у зарахуванні останнього до особового складу військової частини та факту існування реальної загрози вжиття заходів, спрямованих на проходження заявником військової служби під час мобілізації, позивачем також не надано.
Суд звертає увагу, що без ретельного і повного дослідження відповідних письмових доказів, що стосуються предмету спору неможливо очевидно встановити ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а зупинення дії рішення та заборона вчиняти певні дії як відповідача так й інших осіб без наявності конкретних фактів існування реальної загрози щодо неможливості у подальшому виконати рішення суду є безпідставним застосуванням заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову не належить задоволенню.
Тому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко