Справа № 420/4428/25
02 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним на скасувати Акт проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2;
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 1531 від 11.12.2023 року про призначення спеціального розслідування з приводу загибелі солдата ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з приводу загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та встановити причино-наслідковий зв'язок загибелі, поранення (контузії, травми, каліцтва).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу надійшло сповіщення № 81 від 09.12.2023 року від військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, що старший оператор 1 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний 10.07.2023 року на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та СП 06.12.2023 року в тимчасовому розташуванні підрозділу поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області помер в наслідок самоушкодження пострілом з вогнепальної зброї.
Солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший оператор розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 є рідним братом ОСОБА_1 .
З спеціального розслідування стало відомо, що солдат ОСОБА_2 , 06.12.2023 близько 01 год. 40 хв. на ВП «ГАРПУН» поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області (під час виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №409/100/6/2974дек від 04.12.2023 року) отримав поранення несумісне з життям (підозра суїциду).
Позивач вважає, що наказ № 1531 від 11.12.2023 року та висновки вказаного акту службового розслідування є такими, що винесені без відповідних на те правових підстав та такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Ухвалою від 17.02.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено.
Визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Ухвалою від 05.03.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 18.03.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 06.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 12.05.2025 року поновлено строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Ухвалою від 17.06.2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1531від 11.12.2023 р «Про призначення спеціального розслідування» вичерпав свою дію з моменту призначення спеціального розслідування та створення комісії. Дії, вчинені комісією в процесі спеціального розслідування, та висновок, сформований комісією за результатами розслідування, позивач не оскаржила. Натомість звернулася до суду з позовом про оскарження складеного за результатами розслідування акту проведення спеціального розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 - форма НВ-2 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1531від 11.12.2023 р «Про призначення спеціального розслідування».
Відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним і скасування наказу про призначення службового розслідування не сприяє ефективному відновленню його прав у сфері публічно-правових відносин, оскільки зазначений наказ не створює жодних правових наслідків для позивача.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією, старший оператор розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
06.12.2023 року за вх. №26866 командиром 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 подано рапорт, яким здійснено доповідь про факт загибелі солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №409/100/6/2974дск від 04.12.2023 року.
Відповідно до поданого рапорту зазначено, що попередньо встановлено, що приблизно о 01:40 06.12.2023 року на ВП «ГАРПУН» поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області отримав поранення несумісне з життям (підозра суїциду) солдат ОСОБА_2 , старший оператор розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Військовослужбовець перебував у межах району відповідальності військової частини НОМЕР_1 . Військовослужбовець перебував у бронежилеті та шоломі, без ознак алкогольного сп'яніння.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023 року «Про призначення спеціального розслідування» у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №26866, на підставі рапорту командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 06.12.2023 року за вх.№26866, з метою уточнення причин та умов, що сприяли смерті (пораненню несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення наказано провести спеціальне розслідування за фактом смерті.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №129 від 27.01.2024 року «Про перепризначення виконавців спеціального розслідування» перепризначено виконавців спеціального розслідування за фактом смерті (поранення несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №188 від 03.02.2024 року «Про результати службового розслідування» відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023 року «Про призначення спеціального розслідування», наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.01.2024 року «Про перепризначення виконавців спеціального розслідування» комісією з 11.12.2023 року по 04.02.2024 року проведено спеціальне розслідування по факту смерті солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення обставин, які стали причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно 01:40 солдата ОСОБА_2 поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.
За результатами спеціального розслідування смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок навмисного завдання собі шкоди пострілом з ручної вогнепальної зброї у зоні військових дій.
Вказаним наказом спеціальне розслідування наказано вважати завершеним. Вважати смерть солдата ОСОБА_2 такою, що не пов'язана з виконанням ним обов'язку військової служби.
07.02.2024 року вх.№5346 командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 затверджено Акт проведення спеціального службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 . Форми НОМЕР_3 .
Вказаним актом встановлено наступне.
Випадок стався 06.12.2023 близько о 01:40 із старшим оператором розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 . 06.12.2023 близько 01:40 на ВП «ГАРПУН» поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області отримав поранення несумісне з життям (підозра суїциду)старший оператор розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 . 06.12.2023 під час виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №409/100/6/2974дск від 04.12.2023 року.
Відповідно до пояснення оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 , останній згідно бойового розпорядження командира 1 МБ за №609 від 04.12.2023 виконував бойове завдання на ВП «ГАРПУН» у період з 04.12.2023 року до 08.12.2023 разом зі старшим оператором відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 . 05.12.2023 приблизно о 13:00 розпочався мінометний обстріл, після чого почався стрілецький бій, під час якого солдат ПИСЬМЕННИЙ скоріш за все отримав контузію, бо після завершення бою жалівся, що дуже погано чує, але від евакуації відмовився, мотивувавши тим, що не лишить своїх побратимів. Разом з солдатом ОСОБА_6 вони удвох заступали на чергування на спостережному пункті (2 години чергування, 6 відпочинку). В перервах між чергуваннями солдат відпочивав у двомісній «льожці» - один, оскільки в наслідок дощів «льожка» протекла і удвох знаходитись там було неможливо. Мали заступати на чергування о 02:00 06.12.2023, але приблизно о 01:42 почув шум в окопі, виглянув на зовні і побачив солдата ОСОБА_9 , який повідомив, що спав у бліндажі і прокинувся від одиночного пострілу. Солдат ОСОБА_10 піднявся і побачив, що солдат ОСОБА_7 лежав на ліжку зі зброєю, солдат ОСОБА_10 підійшов до нього, але солдат ОСОБА_11 вже був без ознак життя, кров витікала з голови. Пострілу солдат ОСОБА_10 не чув, оскільки спав і знаходився на далекій відстані від події. Причини цієї події йому невідомі, конфліктів зі співслужбовцями у солдата ОСОБА_12 не було, поведінка була звичайною і солдат ОСОБА_10 дуже засмучений його загибеллю.
Відповідно до пояснень гранатометника 2-го механізованого відділення 2-і о механізованого взводу 1-ої механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_13 , останній згідно бойового розпорядження командира І механізованого батальйону №601 від 02.12.2023 року у період з 03.12.2023 по 08.12.2023 разом з гранатометником 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_14 та гранатометником 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роги 1-го механізованого батальйону солдатом ОСОБА_15 виконував бойове завдання па позиції ВПИ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 05.12.2023 року приблизно о 13:00 розпочався мінометний обстріл, після чого почався стрілецький бій, під час якого солдат ОСОБА_7 скоріш за все отримав контузію, бо після завершення бою жалівся, що дуже погано чує, але від евакуації відмовився. Разом з солдатом ОСОБА_14 вони удвох були на чергування на спостережному пункті. Приблизно о 01 годині 40 хв. разом з солдатом ОСОБА_14 почули глухий звук, схожий на постріл, після чого солдат ОСОБА_16 вибіг з бліндажу та повідомив, що спав у бліндажі і прокинувся від пострілу, озирнувся по сторонах і побачив солдата ОСОБА_12 , який лежав на ліжку без ознак життя і з голови витікала кров. Одразу зробили доповідь відповідальному на ПУ «РАНЧО». Причини та обставини цієї події солдату ОСОБА_17 невідомі, конфліктів зі співслужбовцями у солдата ОСОБА_12 не було, поведінка була звичайною і солдат ОСОБА_18 дуже засмучений його загибеллю.
До справи було відібрано пояснення гранатометника 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_9 . Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону №601 від 02.12.2023 року у період з 03.12.2023 року по 08.12.2023 разом з гранатометником 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону солдатом ОСОБА_19 та стрільцем-снайпером. 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_20 виконував бойове завдання на позиції ВП «ГАРПУН». 05.12.2023 приблизно о 13:00 розпочався мінометний обстріл, після чого почався стрілецький бій, під час якого солдат ОСОБА_7 скоріш за все отримав контузію, бо після завершення бою жалівся на головні болі, та поганий слух, але від евакуації відмовився. Солдат ОСОБА_10 приблизно о 01:00 прийшов з чергування та ліг відпочивати, солдат ОСОБА_7 не спав, оскільки сказав, що йому о 02:00 заступати на спостережний пункт. Солдат ОСОБА_21 ліг та повернувся до стіни, приблизно в 01:40 почув одиночний постріл, піднявся і побачив, що солдат ОСОБА_7 лежав на ліжку зі зброєю, підійшов до нього, але він вже був без ознак життя, кров витікала з голови. Солдат ОСОБА_10 вибіг на вулицю з бліндажа та повідомив іншим, щоб зробили доповідь черговому офіцеру на ПУ «Ранчо». Причини та обставини цієї' події солдату ОСОБА_22 невідомі, конфліктів зі співслужбовцями у солдата ОСОБА_12 не було, поведінка була звичайною.
До справи додано копію лікарського свідоцтва про смерть №503 від 07.12.2023 року, в якому зазначено причину смерті: «вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку. Навмисне самоушкодження пострілом з ручної вогнепальної зброї».
До справи додана копія висновка експерта №503 Слов'янського відділення судово-медичної експертизи від 07.12.2023 року, відповідно до якого виявлено при дослідженні трупа ОСОБА_23 вогнепальне кульове наскрізне поранення голови: вхідна вогнепальна рана підборіддя, рановий канал з ушкодженням язика, твердого піднебіння верхньої щелепи, оболонок та речовини головного мозку, переломами кісток склепіння та основи черепу. Вихідна вогнепальна рана лобної ділянки утворились при пострілі з ручної вогнепальної зброї, одиночним (компактним) снарядом (кулею), який володів високою кінетичною енергією та пробивною дією, можливо в зазначений у постанові термін, та відносно живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п.2.1); садно підборіддя праворуч утворилась від дії тупого предмету, можливо в зазначений у постанові термін, та відносно живих осіб, має ознаки легких тілесних ушкоджень, (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п.2.3).
Причина смерті: вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку. Навмисне самоушкодження пострілом з ручної вогнепальної зброї.
Смерть настала внаслідок навмисного завдання собі шкоди пострілом з ручної вогнепальної зброї у зоні військових дій на бойовій позиції.
Під час проведення службового розслідування було відібрано медичну характеристику солдата ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваного 14.08.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під медичним спостереженням медичної служби військової частини НОМЕР_1 знаходився з 01.02.2023 року по 06.12.2023 року. На диспансерному обліку не перебував. На обліку у психіатра та нарколога не знаходився. Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі графи II Розкладу хвороб відповідно до Наказу МОУ від 14.08.2008 року №402 визнаний придатним до військової служби. За час служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 за медичною допомогою не звертався. 06.12.2023 року перебуваючи на бойовій позиції, загинув внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення голови. Заключення: вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку.
На підставі вище встановлених фактів, в ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що старший оператор 1-го відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 помер в наслідок навмисного завдання собі шкоди пострілом з ручної вогнепальної зброї у зоні військових дій на бойовій позиції, що не підпадає під випадок, що визнається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Позивач, не погоджуючись з Актом проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2; наказом № 1531 від 11.12.2023 року про призначення спеціального розслідування з приводу загибелі солдата ОСОБА_2 , вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулась до суду з даним позовом.
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини стосуються питань, пов'язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч.4 ст.2 Закону №2232-ХІІ).
Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 №332 (далі Інструкція №332).
Відповідно до п. 2. Розділу ІІ Інструкції №332, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Так, на виконання вказаних вимог Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023 року «Про призначення спеціального розслідування» у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №26866, на підставі рапорту командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 06.12.2023 року за вх.№26866, з метою уточнення причин та умов, що сприяли смерті (пораненню несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльності, можливо, стали причиною вчинення правопорушення наказано провести спеціальне розслідування за фактом смерті сприяли смерті (пораненню несумісного з життям), старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльності, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.
Враховуючи факт загибелі військовослужбовця, під час перебування на військовій службі, з метою з'ясування обставин, підтвердження чи спростування факту загибелі солдата ОСОБА_2 , причин та обставин того, що відбулося з військовослужбовцем, командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про призначення спеціального розслідування
Таким чином, враховуючи, що метою спеціального розслідування було уточнення причин та обставин загибелі військовослужбовця під час несення військової служби, тому відповідач правомірно призначив та провів спеціальне розслідування, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1531 від 11.12.2023 року «Про призначення спеціального розслідування».
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним на скасування Акту проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.8 розділу ІІ Інструкції №332 комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана, зокрема: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події.
Згідно з п.9 Інструкції №332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
За приписами п.11 обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби: перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку; використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею; навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю; самовільне залишення військовослужбовцем місця служби; природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Таким чином, у будь-якому випадку комісія складає акт за формою НВ-2. Акт за формою НВ-3 складається у разі якщо нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби.
Судом встановлено, що за фактом гибелі старшого оператора розрахунку взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 складений акт за формою НВ-2. Комісією акт за формою НВ-3 не складався, оскільки вона дійшла висновку, що факт смерті солдата ОСОБА_2 не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, оскільки комісія дійшла висновку про самогубство ОСОБА_2 , що у відповідності до п.11 розділу ІІ Інструкції №332 серед обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, передбачено, зокрема, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Отже за приписами Інструкції факт смерті військовослужбовця не визнається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у разі підтвердження вчинення військовослужбовцем самогубства висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Так судом встановлено, що відповідно до висновку судово-медичного експерта причиною смерті ОСОБА_2 стало вогнепальне кульове наскрізне поранення голови. Розтрощення головного мозку. Навмисне самоушкодження пострілом з ручної вогнепальної зброї.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне кульове наскрізне поранення голови: вхідна вогнепальна рана підборіддя, рановий канал з ушкодженням язика, твердого піднебіння верхньої щелепи, оболонок та речовини головного мозку, переломами кісток склепіння та основи черепу, вихідна вогнепальна рана лобної ділянки утворились при постілі з ручної вогнепальної зброї, одиночним (компактним) снарядом (кулею), який володів високою кінетичною енергією та пробивною дією, можливо в зазначений у постанові термін, та відносно живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п.2.1); садно підборіддя праворуч утворилась від дії тупого предмету, можливо в зазначений у постанові термін, та відносно живих осіб, має ознаки легких тілесних ушкоджень, (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п.2.3).
При цьому, доказів оскарження висновку судово-медичної експертизи позивачем не надано та судом не встановлено.
Отже, вказані умови за матеріалами справи дослідженими судом наявні, а саме підтверджено вчинення військовослужбовцем самогубства висновками судово-медичної експертизи.
Окрім обов'язків комісії, визначених п.8 розділу ІІ Інструкції №332, відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції №332 члени комісії зі спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення (опитування) військовослужбовців і працівників військової частини та свідків події.
Так, судом встановлено, що під час проведення спеціального розслідування комісією були опитані свідки, а саме військовослужбовці, які перебували разом з ОСОБА_2 під час несення ними служби.
Судом встановлено, що комісією опитано свідків події, що мала місце 06.12.2023 близько 01:40 на ВП «ГАРПУН» поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області.
Солдат ОСОБА_10 за фактом події повідомив, що приблизно о 01:00 прийшов з чергування та ліг відпочивати, солдат ОСОБА_7 не спав, оскільки сказав, що йому о 02:00 заступати на спостережний пункт. Солдат ОСОБА_10 ліг та повернувся до стіни, приблизно в 01:40 почув одиночний постріл, піднявся і побачив, що солдат ОСОБА_7 лежав на ліжку зі зброєю, підійшов до нього, але він вже був без ознак життя, кров витікала з голови.
Акт службового розслідування від 07.02.2024 року містить відомості про проведення допитів свідків події, які могли підтвердити факт вчинення солдатом ОСОБА_2 самогубства.
Отже, висновки комісії суд вважає обґрунтованими, оскільки в акті розслідування комісія на підставі зібраних доказів та показань свідків встановила обставини, які підтверджували факт самогубства та мотиви, які могли призвести до такого самогубства.
Крім того, згідно з п.17 розділу ІІ Інструкції №332, у разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Судом встановлено, що дії, вчиненні комісією в процесі спеціального розслідування, та висновок, сформований комісією за результатами розслідування, позивач не оскаржила.
Враховуючи встановлені у справі обставини та вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного акту спеціального розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 . Форми НВ-2 вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для його скасування.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні основних вимог щодо визнання протиправним на скасування Акту проведення спеціального розслідування за фактом смерті Форма НВ-2; визнання протиправним та скасування Наказу № 1531 від 11.12.2023 року «Про призначення спеціального розслідування» з приводу загибелі солдата ОСОБА_2 , то похідні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування з приводу загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та встановити причино-наслідковий зв'язок загибелі, поранення (контузії, травми, каліцтва) задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.
.