Справа № 420/7724/25
01 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 10.02.2025 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічних додаткових відпусток, одноразової допомоги при звільненні без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та розрахункової величини 2684,00 грн. у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 30.01.2020 року по 10.02.2025 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічних додаткових відпусток, одноразової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року - 2102 гривні 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року - 2270 гривень 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривні 00 копійок, розрахункової величини 2684 гривні 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд ухвалою суду від 11.04.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребував в порядку ст. 80 КАС України у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 :
докази проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копії наказів про зарахування на військову службу, про виключення зі списків особового складу, тощо);
інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням усіх його складових) включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості військової служби, щомісячну премію, інші надбавки та доплати, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2025 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічних додаткових відпусток, одноразову допомогу при звільненні, за період з 30.01.2020 року по 10.02.2025 року, із обов'язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 11.04.2025, ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження від 11.04.2025 по справі №420/7724/25 надіслано Військовій частині НОМЕР_1 до електронного кабінету.
У зв'язку з відсутністю поданого відзиву на позовну заяву, суд направив запит по справі від 07.08.2025 до Генерального штабу Збройних Сил України з метою вжиття заходів щодо надання відповідачем відзиву та доказів по справі.
25 серпня 2025 року представник відповідача надав до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву разом з відзивом та витребуваними судом доказами.
У зазначеному клопотанні представник відповідача просить суд продовжити строк для подання відзиву, з огляду на те, що, відповідно до бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 , Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.04.2023 № 154/132/98/1268, військова частина НОМЕР_1 на даний час перебуває в складі Збройних Сил України та переведена на воєнний стан, здійснює комплекс заходів щодо відсічі, та стримування військової агресії російської федерації проти України.
Вирішуючи заяву позивача про продовження процесуального строку для подання відзиву, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну таким норму, яка підлягає застосуванню.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.19 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.19 у справі № 487/10128/14-ц).
Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.23 у справі №600/2019/21-а.
Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.
Суд також зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст.2 та ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20).
Суд враховує, що в Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У подальшому Указами Президента України правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Враховуючи перебування особового складу Військової частини НОМЕР_1 у складі Збройних Сил України у період воєнного стану із безпосереднім задіянням у виконанні завдань з протидії збройній агресії Російської Федерації, про що зазначено у відповідному клопотанні, суд вважає, що наявні об'єктивні причини, які унеможливлюють неухильне дотримання відповідачем строку подання заяв по суті справи.
Не допускаючи прояву надмірного формалізму, що перешкоджає реалізації принципу рівності та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування обставин справи, та ставить під сумнів саму суть правосуддя, суд доходить висновку про поважність причин пропуску відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим строк подання відзиву відповідачем підлягає продовженню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного та обґрунтованого розгляду справи необхідно продовжити Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив.
Керуючись ст. 8, 9, 121, 163, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву - задовольнити частково.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив від 25.08.2025.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО