Справа № 815/6667/17
01 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 за вхід. №75865/25 від 28.07.2025 року про накладення штрафу та встановлення нового строку для подання звіту,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №815/6667/17 за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень про проведення службового розслідування та припинення повноважень виконуючого обов'язки керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради, стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди.
28.07.2025 року до суду за вхід. №75865/25 надійшла заява ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України, в якій заявник просить:
- накласти на керівника Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_3 за неподання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина з якого стягнути на користь позивача;
- постановити ухвалу про встановлення нового строку Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для подання звіту про виконання судового рішення.
Розглянувши вказану заяву суд приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Постановою від 19 червня 2018 року Одеського апеляційного адміністративного суду позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Затоківського селищного голови №68-к від 07 грудня 2017 року «Про припинення повноважень виконуючого обов'язки керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради».
Визнано протиправним та скасоване рішення тимчасової дисциплінарної комісії від 13 грудня 2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на виконуючого обов'язки керуючого справами виконавчого комітету Затоківської селищної ради».
Поновлено ОСОБА_1 на службі в Затоківській селищній раді Білгород- Дністровської міської ради Одеської області на посаді виконуючого обов'язки керуючого справами виконавчого комітету з 15 грудня 2017 року.
Стягнуто із Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 грудня 2017 року по 19 червня 2018 року в сумі 58582,50 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 50 копійок) грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та зборів.
В частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 10076,16 гривень допущено негайне виконання рішення суду.
05.07.2018 року Одеським окружний адміністративним судом були видані виконавчі листи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі №815/6667/17 заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року шляхом зобов'язання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області подати до суду звіт про виконання рішення суду по справі № 815/6667/17 у місячний строк з дня набрання законної сили ухвалою суду.
Ухвалою суду від 13.03.2024 року задоволено заяву головного державного виконавця Щеглової Є.В. за вхід. №9337/24 від 05.03.2024 року та замінено сторону боржника у виконавчому провадженні №56852779 з примусового виконання виконавчого листа №815/6667/17 з Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради на Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.
Ухвалою суду від 15.04.2024 року, з урахуванням заміни сторони боржника на його правонаступника, встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, код ЄДРПОУ 04527307) подати до суду у місячний строк звіт про виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №815/6667/17 з дня набрання законної сили ухвалою суду.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 за вхід. №19959/25 від 04.03.2025 року. Встановлено Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №815/6667/17.
В іншій частині заяви - відмовлено.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року прийнято звіт Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №420/6667/17.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025р. про прийняття звіту Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про виконання судового рішення залишено без змін.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як встановлено чч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в п. 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене ст.6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п.84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява №6318/03; п.43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява №60750/00; п.п.46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 10.2009, заява №40450/04; п.64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява №30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №6-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Суд зазначає, що джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.65 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, рішення суду про поновлення особи на роботі уважається виконаним з моменту прийняття уповноваженим органом чи особою наказу або розпорядження про поновлення незаконно звільненого працівника.
При цьому, суд зазначає, що незаконно звільнений працівник поновлюється саме на посаді, зазначеній в рішенні суду.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Як встановлено судом, Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області подано до суду копію розпорядження сільського голови Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за №38-к від 6.09.2024р. «Про поновлення на службі ОСОБА_1 », яким поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки керуючого справами виконавчого комітету з 15.12.2017 в Затоківській селищній раді Білгород-Дністровського району Одеської області, та копію листа УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області, копію меморіального ордеру за №1 від 24.07.2018р. на підтвердження виплати суми в розмірі 58 582,5грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та зборів.
Враховуючи вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку, що видання сільським головою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області розпорядження за №38-к від 6.09.2024р. «Про поновлення на службі ОСОБА_1 » - є фактичним виконанням судового рішення по справі №815/6667/17 в частині поновлення позивача на роботі.
Крім того, в матеріалах справи на підтвердження факту виконання рішення у даній справі Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області подано копії: листів-запрошення від 10.09.2024р., повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту від 10.09.2024р., особової картки працівника, акту за №ПД/ОД/25830/110 від 18.12.2024р., акту службового розслідування від 23.09.2024р., акту про відсутність працівника на робочому місці від 10.09.2024р. за №122.
З копії акту за №ПД/ОД/25830/110 від 18.12.2024р. судом встановлено, що позивач відмовився надати Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області трудову книжку для внесення відповідного запису.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 , як особа, на користь якої ухвалено судове рішення, зобов'язаний проявляти активні дії, спрямовані на забезпечення виконання такого рішення, а не перешкоджати його виконанню.
У свою чергу нез'явлення до роботодавця, ненадання трудової книжки для внесення запису про поновлення, всупереч неодноразовими вимогами про обов'язковість таких дій Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, розцінюється як небажання самого позивача сприяти виконанню рішення суду, яке набрало законної сили.
Разом з цим, свою незгоду з виконанням судового рішення у запропонований Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області спосіб позивач аргументує тим, що оскільки Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області є правонаступником, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024р., його мають поновити на службі в Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області на посаді виконуючого обов'язки керуючого справами виконавчого комітету з 15.12.2017р..
Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у своїй Постанові від 21.08.2025 року зазначила наступне.
«Верховний Суд України в постанові від 16 жовтня 2012р. у справі №21-267а12 дійшов висновку, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
У постанові від 12 травня 2022р. у справі №140/13530/20 Верховний Суд вказав, що повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією відповідача і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень державного органу.
Окрім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради не припинена та перебуває в процесі припинення.
Отже, позивача було поновлено на посаді, зазначеній в резолютивній частині рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018р. по справі №815/6667/17 та, відповідно, у виконавчому листі, виданого на підставі вказаного рішення.
Таким чином, доводи апелянта в цій частині є помилковими.
З огляду на викладене, вищенаведені обставини в своїй сукупності дають підстави стверджувати, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для прийняття звіту Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018р. по справі №420/6667/17.»
З огляду на вказані обставини, судом приходить до висновку про відсутність підстав для накладення штрафу.
Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 за вхід. №75865/25 від 28.07.2025 року про накладення штрафу та встановлення нового строку для подання звіту - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА