Справа № 420/24508/25
про забезпечення позову
02 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» про забезпечення позову у справі № 420/24508/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» 22.07.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин №48 від 29.05.2025 року;
визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та №53 від 30.06.2025 року;
стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, буд. 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» ( КОД ЄДРПОУ 45745772, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-Е, корп. 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.;
стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, буд. 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» ( КОД ЄДРПОУ 45745772, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-Е, корп. 1) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.08.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача Діденко Катериною Віталіївною подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована канцелярією суду 29.08.2025, в якій представник позивача просить суд:
зупинити стягнення на виконання постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми №53 від 30.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за якою 26.08.2025 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калашніковим М.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 78947571, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/24508/25.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказав, що 27.08.2025 позивачу стало відомо про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих банківських рахунках.
Звернувшись до Державної виконавчої служби, Позивач дізнався, що вищевказані арешти накладено у рамках виконавчого провадження № 78947571, відкритого відповідно до постанови державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашніковим М.Р. від 26.08.2025.
Підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми №53 від 30.06.2025. Постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашніковим М.Р. від 26.08.2025 накладено арешт на грошові кошти/ електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що належать ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ».
Оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення №53 від 30.06.2025, на підставі якої державним виконавцем здійснюється стягнення, є предметом оскарження у даній справі, сторона заявника звертається до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду вказаної справи по суті.
Враховуючи те, що наразі державним виконавцем здійснюється примусове виконання оскаржуваної постанови та в рамках виконавчого провадження № 78947571 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ», тому невжиття вказаного заходу забезпечення позову, в разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, може ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача, оскільки вимагатиме від нього вжиття відповідних заходів щодо повернення стягнутих грошових коштів в рамках примусового виконання оскаржуваної постанови.
Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 КАС України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Приймаючи рішення з питання вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доводів та обґрунтувань відповідної заяви, а також враховуючи зміст позовних вимог.
З аналізу матеріалів адміністративного позову та заяви про його забезпечення, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд зазначає, що особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу I КАС України.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Положенням пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.
Судом встановлено, що в межах вказаної справи судом вирішується питання в тому числі щодо визнати правомірності постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми №53 від 30.06.2025 року.
Так, вказаною постановою відповідно до приписів статей 65, 66 Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» на ТОВ «ЛОРЕМ ІСПУМ» накладено штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Згідно положень ч. 17 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду.
Відповідно до ч. 22 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному порядку, набирає законної сили через один місяць з дня прийняття рішення, зазначеного у частині двадцятій цієї статті, крім рішення про скасування постанови і закриття справи, яке набирає законної сили з моменту його проголошення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Положеннями ч. 23 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» визначено, що штраф підлягає сплаті протягом п'ятнадцяти днів після набрання законної сили постановою про накладення штрафу. Сплата штрафу не звільняє особу, щодо якої винесено постанову у справі, від обов'язку усунення допущеного правопорушення, а також від обов'язку відшкодування пов'язаної з ним шкоди (завданих збитків).
Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суми штрафів зараховуються до державного бюджету (ч. 24 ст. 66 Закону).
Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою про оскарження постанови про накладення штрафу №53 від 30.06.2025 року 22.07.2025, тобто в межах місячного строку на її оскарження.
У той же час, головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Калашніковим М.Р. 26.08.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78947571 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 80000 гривень на підставі постанова № 53 виданої 30.06.2025.
Постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашніковим М.Р. від 26.08.2025 накладено арешт на грошові кошти/ електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що належать ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 88369 гривня (UAH).
Приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Натомість відповідно до п. 2 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 1статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Також, судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У той же час, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
На переконання суду, позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову наведено достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.
З урахування вказаних обставин, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на виконання постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми №53 від 30.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за якою 26.08.2025 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калашніковим М.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 78947571, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/24508/25.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заявлених представником позивача заходів забезпечення позову, а тому подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256, 293 КАС України, суд,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» про забезпечення позову у справі № 420/24508/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису- задовольнити.
Зупинити стягнення на виконання постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми №53 від 30.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за якою 26.08.2025 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калашніковим М.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 78947571, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/24508/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН