Справа № 540/4501/21
01 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Харченко Ю. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника заявника ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено. визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки державного підприємства "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області" від 14.05.2021 № 33/42-К-38 о/п; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі оновленої довідки державного підприємства "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області" від 14.05.2021 № 33/42-К-38 о/п, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 01.12.2019 року з урахуванням виплачених сум.
27.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника заявника Кияшко Олександра Олександровича (вхід. № АВ/420/94/25), в якій просить суд задовольнити заяву та змінити спосіб та порядок виконання Рішення Херсонського окружного адміністративного у справі № 540/4501/21 від 27.10.2021 року щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.02.2022 року нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії на підставі оновленої довідки державного підприємства "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області" від 14.05.2021 № 33/42-К-38 о/п, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 01.12.2019 року з урахуванням виплачених сум на стягнення з Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6, м.Херсон,73005, ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованості з виплати за період з 01 грудня 2019 року по 31.01.2022 рік в розмірі нарахованої суми -200155,50 грн. та винести відповідну ухвалу.
Вказана заява обґрунтована наступним:
Рішення набуло чинності 27.11.2021 року. 20.12.2021 року ВПВР УЗПВР у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ПМУЮ МЮ (м. Одеса) відкрито ВП № 67947985 та до теперішнього часу рішення в частині виплати суми заборгованості не виконанні, крім того розмір пенсії незаконно обмежений максимальним розміром пенсії 10 розмірами. Згідно розрахунку боргу Боржник зазначив, що 01 грудня 2019 року по 31.01.2022 рік сума боргу складає 200155,50 грн. 15.08.2025 року Стягувач в котре звернувся до Боржника щодо пояснення причин тривалого невиконання рішення суду та надати розрахунок суми заборгованості станом на серпень 2025 року, але боржник відмови у наданні інформації та зазначив що на початку вересня ПФУ ухвалить нову постанову якою буде припинено будь-які виплати до закінчення військового стану та на які до закінчення військового стану не будь виділятися кошти КМУ, що є фактично не можливим отримати виконання рішення в частині виплати суми заборгованості яка виникла саме з вини Держави в особі службових осіб ПФУ, та є дискримінаційним до даної категорії осіб по відношенню підняття заробітних плат депутатам ВРУ, міністрам та іншим службовим особам доказом якого є відповідні статі ЗУ «Про Державний Бюджет України на відповідний рік ( з 2022 по 2025 роки -ст.7), а тому навмисне не виділення коштів та не погашення боргу є порушенням майнового права Стягувача. На даний час станом на 23.08.2025 рік зазначених коштів також КМУ не виділено та з боку Боржника борг не погашається що є підтвердження порушення гарантій Державою наданою ч.5 ст.17, 56 та ст. 129-1 Конституції України та робить фактично не можливістю їх погашення та виконання рішення суду, що є порушенням також ст.370 КАСУ, ч.2 та 7 ст. 13 ЗУ №1402-VIII та протирічить правовим висновкам рішень КСУ щодо принципу правової визначеності, ілюзорності рішення, судового контролю, як обов'язок Держави за виконанням рішення суду, свавілля та його припинення, порушення майнового права та того що ЗУ «Про Державний бюджет України», Бюджетний Кодекс України не може вносити зміни та зупиняти норми закону та Конституції України, а жодний встановлений Порядок Боржника щодо такого погашення не може зупиняти дію рішення в часі та тривалий час не виконувати таке рішення суду (ч.2 та 7 ст.13 ЗУ №1402-VIII, ст.3, ч.2 ст.6, ст.9 ст.129-1, п.6 ст.92 Конституції України).
Розглянувши заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 540/4501/21 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.
Порядок виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, суд звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
Водночас, зміст поданої заяви та її прохальна частина вказує не на зміну способу та порядку виконання судового рішення, а прийняття нового із зазначенням конкретної суми стягнення, що при цьому, не було предметом дослідження судом під час прийняття рішення у даній справі.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як зазначено судом вище, зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду та дані виконавчого листа, конкретне визначення суми коштів до виплати позивачеві не було предметом спору.
Початковий період для дій, щодо виплати визначений, а кінцевий на момент розгляду справи - ні, що унеможливлювало здійснення розрахунку.
Подаючи до суду заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, шляхом стягнення з боржника на користь стягувача коштів в сумі - 200155,50 грн, заявник фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення від 27 жовтня 2021 року, та, як наслідок, змінити рішення суду по суті та спосіб захисту, що не є можливим, оскільки суперечитиме положенням чинного процесуального законодавства.
Окім того, у зв'язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України.
При цьому, частиною 1 статті 3 Закону України “Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно із пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Таким чином, у будь-якому випадку виконання рішень суду, щодо виплат з державного бюджету виконується у порядку черговості, у тому числі відносно виконання рішень зобов'язального характеру, щодо виплат з бюджету, які повинен здійснити боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
У постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 зазначено наступне: “Колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках».
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду, у тому числі, у даній справі № 540/4501/21 залежить від наявності відповідного бюджетного фінансування, зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, позаяк така процесуальна дія у жодному разі не вплине на більш скоріше фінансування державою витрат по виплаті заборгованості пенсії, у тому числі, відносно позивача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви представника заявника ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 540/4501/21, в порядку ст. 378 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 378 КАС України суд, -
У задоволенні заяви представника заявника Кияшко Олександра Олександровича про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.