Справа № 420/12507/25
01 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,
встановила:
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач ), у якому, просить зобов'язати Приморський відділ ДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Першої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси № В-16/303 від 24.10.2006 (реєстраційний номер обтяження № 4004336, зареєстроване 04.11.2006 року Шостою Одеською державною нотаріальною конторою) і вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 р. ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.07.2025 прийнято до провадження справу дану позовну заяву, залишити позовну заяву без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.
01.08.2025 р. судом зареєстровано від представника позивача клопотання про поновлення строку звернення до суду, вказуючи, що затримка із зверненням до суду обумовлена об'єктивними, непереборними обставинами, які не залежали від волевиявлення позивачки, а саме тривалою хворобою, підтвердженою документально, та необхідністю дотримання режиму самоізоляції у зв'язку з COVID-19. Крім того, фактичне дізнання про відмову у відкритті провадження у цивільній справі, яка унеможливила захист прав позивачки в межах іншої юрисдикції, відбулося лише 24.03.2025 шляхом ознайомлення з відповідною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, у цій справі позивач визнає, що він пропустив процесуальний строк звернення до суду із цим позовом. Проте наполягає, що це сталося через наявність поважних причин, які унеможливили своєчасність звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.
За положеннями частини 1 статті 123 КАС України, яка установлює, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Така правова позиція заснована на висновках Верховного Суду у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України. У цій справі суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №520/8938/23.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Предметом цього позову є зобов'язання Приморський відділ ДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Першої державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси № В-16/303 від 24.10.2006 (реєстраційний номер обтяження № 4004336, зареєстроване 04.11.2006 року Шостою Одеською державною нотаріальною конторою).
Підставою звернення є лист відповідача від 25.11.2024 р. № 188688 про відсутність матеріалів виконавчого провадження на підставі яких можливо виносилася постанова про накладення арешту, а також будь-яка інформація в Електронній системі.
Отже, позивачка дізналась про порушення своїх прав у листопаді 2024 р., а до суду звернулась з даним позовом 24.04.2025 р., тобто майже через п'ять місяців.
При цьому, суд враховує, що у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 р. було встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2025 по справі №522/5139/25-Е позивачу вже було відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за її аналогічним позовом до відповідача. При цьому, представник позивача стверджує, що зазначена постанова не була вручена позивачці, про наявність зазначеної ухвали останній стало відомо 24.03.2025 після її публікації у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В подальшому у період з 23.03.2025 по 22.04.2025 позивачка хворіла згідно Довідки лікаря терапевта Медичної групи компаній « ADONIS» від 29.07.2025 р.
Отже, представник позивача вказує, що хвороба позивачки у вказаний період, ускладнило процес її звернення до суду.
Разом з тим, суд вважає вказаний довід представника позивача непереконливим, оскільки в цій справі від імені позивача діє адвокат Шишлюк Вікторія Русланівна, договір з яким ОСОБА_1 уклала ще 11.05.2025 р., про що свідчить Ордер серії ВН № 1231593, виданий на підставі договору про надання правової ( правничої ) допомоги від 11.05.2025 без обмежень повноважень адвоката.
Крім того, частина друга статті 287 КАС України передбачає, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як зазначалось вище, позивачка дізналась про порушення своїх прав у листопаді 2024 р., при цьому ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2025 по справі №522/5139/25-Е позивачу було відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі, тобто первинно позивачка звернулась до суду у березні 2025 року, пропустивши тим самим десятиденний строк з дня, коли позивачк дізналася про порушення її прав .
Натомість, матеріали справи не містять доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду у період з листопада 2024 по березень 2025 року, що загалом складає більше двох місяців.
Отже суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не вбачаються дійсні (реальні) обставини непереборної сили, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду із даними вимогами, тому суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановляння ухвал.
Керуючись ст. ст. 121, 123, 169, 241, 243 КАС України,
ухвалила:
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Шишлюк Вікторії Русланівни у задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до 05.09.2025 року включно шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна