Справа № 420/4908/25
01 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі № 420/4908/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/4908/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року у справі № 420/4908/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2024 року № ЮО77734, виданої станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2023 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2024 року № ЮО77734, виданої станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
20.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі № 420/4908/25.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленомустаттями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1 ) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Таким чином вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Тобто у разі якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду, в порядку статті 383 КАС України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
У свою чергу як визначено в статті 1 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог статті 2 Закону № 3674-VI, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому подана, в порядку статті 383 КАС України, вищезазначена заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону № 3674-VI вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
Суд зазначає, що підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із виконанням судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.
У відповідності до статті 7 Закону України від19.11.2024№4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом № 3674-VI.
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача, закріплених у статті 5 Закону № 3674-VI, пільг останній не надав.
Втім позивачем, в порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 383 КАС України, документа про сплату судового збору не надано.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18 та у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №0240/2226/18-а.
Також як вже було зазначено судом, пунктом 7 та8 частини 2 статті 383 КАС України встановлено, що у такій заяві зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.
Однак, дану вимогу заявником не дотримано.
Вказане не є формальною вимогою, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
При аналізі та застосуванні пункту 7 та 8 частини другої статті 383 КАС України судом врахована правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Таким чином враховуючи те, що подана, в порядку статті 383 КАС України, заява не відповідає вимогам, визначеним частиною 2 статті 383 КАС України, то остання підлягає поверненню з огляду на приписи на підставі абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України.
В період з 01.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Лебедєва Г.В. перебувала у відпустці, у зв'язку з цим, ухвалу постановлено після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі № 420/4908/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Г.В. Лебедєва