Справа № 420/28805/25
01 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 від 12.07.2025 щодо звільнення з військової служби за абзацом 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті та прийняти рішення за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.07.2025 щодо звільнення з військової служби за абзацом 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою суду від 26.08.2025 року провадження у справі відкрито.
29.08.2025 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, яка мотивована тим, що на даний час направлений для проходження військово-лікарської комісії до міста Харкова з метою визначення придатності до військової служби. В подальшому після проходження ВЛК ОСОБА_1 буде направлений для проходження військової служби до бойових частин у зону бойових дій з метою проходження військової служби в Збройних Силах України. Однак, згідно поданої позивачем позовної заяви, позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 у званні солдат 1 роти старший стрілець- оператор 3-го мотопіхотного спеціалізованого відділення 2 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1, мотопіхотної спеціалізованої роти, мотопіхотного спеціалізованого батальйону. 12.07.2025 року направив на адресу військової частини рапорт про звільнення з військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, який на день подання заяви не розглянуто. Вказує, що існує ризик направлення до бойових частин у зону бойових дій, його подальше проходження служби у Збройних Силах України не можливе до надання судом оцінки на предмет правомірності підстав його звільнення, оскільки в іншому разі при задоволенні позову, поновити порушенні права та інтереси заявника в іншій військовій частині буде істотно ускладнено.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих документів суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на такі обставини.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, вказаною правовою нормою установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 151 КАС України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведені у ст. 150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник припускає ймовірність відрядження його у зону ведення бойових дій для виконання бойових завдань у майбутньому. Суд вважає, що за відсутності наказів, зокрема про відрядження, відсутні реальні загрози ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду, а також відновленню порушених прав.
Варто зауважити, що заборона військовій частині де проходить службу позивач вчиняти будь-які дії щодо переміщення його по службі за відсутності рішень, дій чи бездіяльності, які є очевидно протиправними, може створити перешкоди діяльності такій військовій частині, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Таким чином, на переконання суду, позивачем не доведено, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин. Позиція позивача ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати, а можуть і не настати.
За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із відповідною заявою, належним чином умотивованою.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов