02 вересня 2025 р. № 400/3078/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2024 №143350002032, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 2) про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 143350002032 від 05.12.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком з дати звернення - 28.11.2024 року, зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.01.1976 року, період роботи з 25.05.1990 по 18.04.1995 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-418-04/02, період роботи з 15.06.2000 по 15.12.2000 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-419-04/02.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком . Пенсійним органом було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії та повідомлено позивача про те, що до загального трудового стажу не було зараховано період роботи, оскільки на титульній сторінці трудової книжки не читається печатка.
Відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу відповідні періоди роботи. Зазначає, що в трудовій книжці наявні записи про періоди роботи, що дає право на зарахування його до страхового стажу. Позивачка вважає таке рішення органу пенсійного фонду протиправним, тому й звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 04.04.2025року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін у порядку ст.262 КАС України.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 05.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення № 143350002032, яким пораховано страховий стаж 3 роки 9 місяців 50 днів, та до страхового стажу не враховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.01.1976 року, оскільки на титульній сторінці не читаются печатка, період роботи з 25.05.1990 по 18.04.1995 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-418- 04/02, оскільки в довідці зазначено посилання на книгу наказів за 1989 рік, період роботи з 15.06.2000 по 15.12.2000 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-419- 04/02, оскільки в довідці зазначено посилання на книгу наказів за 1989 рік, та дата звільнення не відповідає даті наказу на звільнення (05.03.2000)., страховий стаж особи становить 3 роки 9 місяців 50 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
За наслідками розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 05.12.2024 року №143350002032 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Врахований страховий стаж ОСОБА_1 склав 3 роки 09 місяців 50днів. До страхового стажу не враховано періоди роботи -періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.01.1976 року, оскільки на титульній сторінці не читаются печатка, період роботи з 25.05.1990 по 18.04.1995 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-418- 04/02, оскільки в довідці зазначено посилання на книгу наказів за 1989 рік, період роботи з 15.06.2000 по 15.12.2000 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-419- 04/02, оскільки в довідці зазначено посилання на книгу наказів за 1989 рік, та дата звільнення не відповідає даті наказу на звільнення (05.03.2000).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів
для догляду за непрацездатними.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1058- ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 - IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058- ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових
відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата всолідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, якуотримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Закономпенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи дляпризначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страховогостажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крімвипадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійномустрахуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніжмінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону заданими, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним
документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Приписами пункту 1.1.Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівниківзатвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України таМіністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (далі-Інструкції № 58) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 Інструкції № 58 при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Згідно п.п.2.2 пункту 2 Інструкції №58, заповнення трудової книжки впершепроводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневогостроку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо- кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Зміни записів в трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, про зміну прізвища,імені, по батькові тощо) з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, попереднє прізвище чи ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані.
Посилання на відповідні документи записуються на внутрішньому боці обкладинки і засвідчуються підписом керівника чи печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 25.04.2019 року, у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача відкрита у 1976 році, та відбиток печатки за давності міг втратити колір, на розвороті наявний інший відбиток печатки про підтвердження перекладу на українську мову, тому взяття під сумнів органом ПФУ стражу, що підтверджується цією трудовою книжкою є протиправним.
Позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться всі відповідні записи про спірний період роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.11.2020 у справі № 677/831/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, трудовою книжкою підтверджено період роботи позивача з 01.09.1981 року по 16.01.2000рр.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаних періодів роботи позивача відповідачами суду не надано.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання рішення від 05.12.2024 року протиправним та вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу не зарахований період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що рішення про відмову в призначенні пенсії, яким позивачу також відмовлено у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів, винесено ГУ ПФУ в Чернігівській області, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУ ПФУ в Чернігівській області.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008 код ЄДРПОУ 13844159, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №143350002032 від 05.12.2024 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за віком з дати звернення - 28.11.2024 року, зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.01.1976 року, період роботи з 25.05.1990 по 18.04.1995 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-418-04/02, період роботи з 15.06.2000 по 15.12.2000 згідно з довідкою від 31.08.2022 № 1-419-04/02.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83 А, м. Чернігів,14005 код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник