справа№ 380/16120/25
з питань сплати судового збору
01 вересня 2025 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
фізична особа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пред'явила позов до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 27.05.2025 №0012071-1305-1301.
Разом із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору, яка мотивована відсутністю доходів, оскільки є малозабезпеченою особою, особою з інвалідністю 3 групи і потребує постійного лікування не працює, не отримує соціальних виплат, проживає тільки на мінімальну пенсію по інвалідності. На підтвердження цих обставин додає довідки про доходи за 2024-2025 роки, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №388911 та довідку про те, що не отримує допомоги та компенсації.
Вирішуючи заяву про звільнення від сплати судового збору, суддя враховує таке.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 133 Кодексу адміністративного суду України, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За приписами ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
З огляду на викладене суддя виснувала, що надані ОСОБА_1 документи є достатніми для підтвердження скрутного майнового стану і відповідно є підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Європейський Суду з прав людини у рішеннях у справах: Креуз проти Польщі, зазначив про непропорційне обмеження доступу особи до суду в разі накладення на останню значних судових зборів; Жоффр де ля Прадель проти Франції, у якому зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух, разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
З урахуванням наведеного та з метою забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору та правом позивачки на звернення до суду з адміністративним позовом, суддя виснувала, що клопотання (заява) про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці з 21.08.2025 до 30.08.2025, питання про звільнення від сплати судового збору вирішується у перший робочий день після виходу з відпустки.
Керуючись ст. 133, 243, 248, 250, 256 КАС України, суддя
1. Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна