про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 рокусправа № 380/17551/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 08.10.2022 №1753 «Про результати службового розслідування» про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді «СУВОРОЇ ДОГАНИ» за неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення вимог статей 11, 13, 49 та 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та на підставі пунктів «в» статті 48 та статей 1 та 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування на підставі рапорту ОСОБА_1 від 02.09.2022 з урахуванням висновків суду;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву командиру Військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2023 про ознайомлення ОСОБА_1 з актом службового розслідування та надіслати завірені копії за адресою заявника, надати ОСОБА_1 витяг з наказу про завершення службового розслідування та надіслати завірені копії на адресу заявника, надсилати на адресу заявника довідку про обставини травми;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути скаргу командиру Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 про залишення без розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.04.2023;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву командиру Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 про ознайомлення ОСОБА_1 з актом службового розслідування та надіслати завірені копії за адресою заявника, надати ОСОБА_1 витягу з наказу про завершення службового розслідування та надіслати завірені копії на адресу заявника, надсилати на адресу заявника довідку про обставини травми, отриманої 22.06.2022 ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 - Довідку про обставини травми (поранення, контузію, каліцтво) 22.06.2022 року, пов?язаної із захистом Батьківщини, внаслідок виконання бойового розпорядження в районі населеного пункту Борогодичне, Донецької області.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 94, 160, 161 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 та 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У цьому контексті під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем ще 08.10.2022.
Про його наявність позивачу було відомо, адже такий фігурував у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №380/16837/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, яке було надіслано позивачу ще 10.01.2024, в його електронний кабінет та того ж дня опубліковано в ЄДРСР.
Пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального Штабу Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40, визначено, що у Збройних Силах України створюються такі види документів: наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток, обхідний лист та інші документи, розроблені в установленому порядку.
Рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ (пункт 3.11.6. Інструкції).
Отже, на розгляд заяви командиру Військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2023, скарги командиру Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 про залишення без розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.04.2023, заяви командиру Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 позивач міг розраховувати протягом 30 календарних днів з дати вручення таких.
Водночас, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 27.08.2025, тобто більше ніж через 2 роки 10 місяців після прийняття оскаржуваного наказу, а також більше ніж через рік після звернення до командира Військової частини НОМЕР_1 , тобто зі значним пропуском місячного строку звернення, встановленого Законом у даній категорії справ.
У зв'язку з чим суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Вказівка ж закону на день, коли особа повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Вказане зазначено у згаданій вище постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №813/3756/17. У цьому ж контексті необхідно покликатися на позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16, яка знайшла своє відображення й в актуальній практиці Верховного Суду (наприклад у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, Касаційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №826/4464/17, Касаційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №913/344/20), за якою порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо й заявник повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше.
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі №9901/127/21, де зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Під час розгляду питання про поновлення строку на звернення до суду слід надати оцінку всім обставинам. Зокрема, під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; чи могли і яким чином певні фактори завадили вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку, які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду.
З огляду на вищенаведене, посилання позивача лише на неможливість звернення до суду, у зв'язку з тим, що він проходить військову службу, не може бути визнано поважною причиною, оскільки не містить відомостей про те, що позивач виконував бойові завдання у зоні бойових дій та про те, що особисто не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходився у зоні бойових дій.
Сам факт військової служби, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із перебуванням на службі, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №260/651/24, які враховуються судом у даній справі.
Також у постановах від 08.07.2025 у справі № 440/10214/24, від 25.03.2025 у справі №440/10223/24, від 25.03.2025 у справі №440/10271/24, від 13.05.2025 у справі №440/10226/24, від 16.06.2025 у справі № 440/10211/24 Верховний Суд врахував, що позивач не надав жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв'язку з проходженням військової служби та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо).
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Так, в матеріалах даної справи наявні лише копія довідки про те що позивач перебуває на військовій службі за контрактом у Військовій частині НОМЕР_3 та довідки про проходження служби, згідно з якою підполковник ОСОБА_1 :
- з 03.07.2024 по теперішній час займає посаду старшого офіцера відділу планування психологічної підтримки персоналу центру психологічної підтримки персоналу Об'єднаного штабу військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 );
- з 06.11.2023 по 03.07.2024 посаду старшого офіцера відділу внутрішніх комунікацій та інформаційного супроводу військ (сил) центру морально-психологічного забезпечення Об'єднаного штабу військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 );
- з 23.09.2022 по 06.11.2023 посаду офіцера відділу організації морально-психологічного забезпечення центру морально-психологічного забезпечення Об'єднаного штабу військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 );
- з 19.08.2022 по 23.09.2022 посаду офіцера відділу організації захисту цивільного населення центру цивільно-військового співробітництва Об'єднаного штабу військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ).
Таким чином, надані позивачем документи не підтверджують твердження позивача про виконання ним після виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 (19.08.2022) бойових завдань, ведення бойових дій, тощо.
Також колегія суддів Верховного Суду у згаданих вище постановах погодилася з висновком судів попередніх інстанцій, що факт проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Режим воєнного стану продовжував діяти на території України і станом на дату звернення до суду, а позивач до цього часу проходить військову службу у Збройних Силах України, однак, це жодним чином не завадило позивачу звернутися до суду з цим позовом.
З даного приводу доцільно звернути увагу на те, що позивачем ініційовано й інші судові спори у Львівському окружному адміністративному суді, зокрема справу №380/16837/23, про яку останній згадує у позові.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, не надавши при цьому доказів наявності поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна