про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду
01 вересня 2025 рокусправа № 380/17507/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_1 щодо виконання абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» в частині, що стосується проведення перерахунку його пенсії, а саме неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони України;
- зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його у п'ятиденний строк Міністерству оборони України.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною 1 ст.25 КАС України (підсудність справ за вибором позивача) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.26 КАС України (підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача) визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Аналізуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що для листування, отримання кореспонденції тощо особа може вказувати будь-яку адресу, але для визначення територіальної підсудності справи має значення саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, місце перебування (іноземці, особи без громадянства, внутрішньо переміщенні особи) та місце знаходження (юридична адреса) юридичної особи.
В іншому випадку буде порушено принцип територіальності розгляду справи.
Отже, що для цілей визначення територіальної підсудності цієї справи до уваги необхідно брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, місцем реєстрації Пенсійного фонду України є: вул. Бастіонна,9, м. Київ, 01601.
Крім цього, як слідує з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
З довідки про реєстрацію місця проживання особи слідує, що за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адерсою: АДРЕСА_1 (військова частина).
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» встановлений механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (п.1).
У додатку 1 до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад міститься форма довідки про декларування/реєстрацію місця проживання осіб.
З метою дотримання правової визначеності у питанні територіальної підсудності, основоположним для визначенням є саме зареєстроване місце проживання, а не фактичне, і це правило стосується й ВПО, на чому наголошує у своєму правовому висновку Об'єднана палата КЦС в складі ВС у постанові від 24.06.2024 року у справі 554/7669/21.
Згідно з правовим висновком, викладеним Об'єднаною палатою КЦС в складі ВС, у пункті 4 вказаного вище Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою.
У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення частини 1 статті 25 КАС України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється за вибором позивача адміністративним судом з урахуванням зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах КАС України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Суд бере до уваги означений правовий висновок Верховного Суду з питань дотримання процесуального закону, оскільки принцип визначення територіальної підсудності в ЦПК та КАС України, в контексті процесуального закону в частині обов'язковості застосування саме зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження), є ідентичним.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази реєстрації позивачем місця проживання у Львівській області.
Водночас, в силу вищенаведених висновків Верховного Суду, фактичне місце проживання позивача згідно з актом від 05.08.2025 офісу агломерації та розвитку громади Львівської міської ради в даному випадку не має правового значення для визначення територіальної підсудності цієї справи.
Отже, вирішення спору за зареєстрованим місцем проживання позивача та за місцезнаходженням відповідача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ (Київський окружний адміністративний суд). За таких обставин дана справа не підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним застосувати по даній справі територіальну підсудність за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача і місцезнаходженням відповідача, та передати справу до Київського окружного адміністративного суду.
Висновок суду не порушує права позивача, враховуючи також знаходження його представника у місті Києві, що буде сприяти своєчасному розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 19,25,26,29, 248 КАС України, суддя,-
адміністративну справу №380/17507/25 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії передати на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна