справа №160/13331/25
з питань залишення позову без розгляду
02 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 21 травня 2022 року по 25 травня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 21 травня 2022 року по 25 травня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою судді від 24 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. У цій справі, на думку відповідача, застосовним є місячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України для спорів, пов'язаних з проходженням публічної служби, який обчислюється з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав. Позивачу було відомо про такі порушення не пізніше 25.05.2022 - дати його виключення зі списків особового складу Відповідача згідно з наказом від 25.05.2022 № 131. Водночас позов подано лише 08.05.2025, тобто з майже трирічним пропуском встановленого строку. Навіть якщо припустити застосування строку, визначеного трудовим законодавством, зокрема ч. 2 ст. 233 КЗпП України (тримісячний строк звернення до суду з питань виплати належних сум при звільненні), Позивач також пропустив його більш ніж на два роки, оскільки виключення зі списків відбулося 25.05.2022. Таким чином, Позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим Відповідач просить залишити позов без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Так, структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на військовій службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Водночас такі строки встановлені КЗпП України, а саме частиною другою статті 233 цього Кодексу (у редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року), відповідно до якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отож, починаючи з 19 липня 2022 року, з дати набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, законодавець установив тримісячний строк звернення з позовом до суду у справах про стягнення належної працівнику при звільненні заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців).
Судом встановлено, що позивач був звільнений наказом від 25.05.2022 № 131. Водночас, зазначений тримісячний строк почав обчислюватися не з дати видання наказу про звільнення, а з моменту, коли позивачу стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав, зокрема -після отримання ним підтверджуючих документів про невиплату належного грошового забезпечення.
Позивач Листом від 11.11.2024 №6-47 отримав відмову стосовно перерахунку і виплати грошового забезпечення починаючи з 19.03.2022 по 25.05.2022 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начального складу та деяких інших осіб».
Таким чином, строк звернення з позовом у цій справі не є пропущеним, а тому підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з цієї підстави не вбачається.
Тож доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення з цим позовом до суду є помилковими, тому суд їх відхиляє.
Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брильовський Р.М.