Іменем України
02 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1381/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07.07.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), (з урахуванням уточненої позовної заяви) в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01 лютого 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Здійснивши перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 № 360/1676/24 у травні 2025 року (що вбачається з листа відповідача від 27.06.2025, копія якого долучена до позовної заяви) відповідач з 01 лютого 2022 року здійснює виплату пенсії з обмеженням її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Вважає такі дії відповідача протиправними.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 позов залишено без руху.
Позивачем ухвалу суду виконано у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в тому числі в службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 22.11.2018 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, по лінії Служби безпеки України.
З пенсійної справи № 1202010628 - СБУ ОСОБА_1 вбачається, що розмір пенсії позивача обчислено із розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24, що набрало законної сили 22.04.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновлених довідок 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/272 та № 20/273;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2022 та з 01.02.2023, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/272 та № 20/273, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вважає, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24 зобов'язання щодо виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром судом на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не покладалось. Грошове забезпечення за довідкою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/272 усього складає 36691,20 грн.
Грошове забезпечення за довідкою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/273 усього складає 44259,20 грн.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24 Головне управління у травні 2025 року здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2022 та з 01.02.2023, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/272 та № 20/273, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної систем» від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, а саме: визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01.07.2021 - 1854,00 грн, з 01.12.2021 - 1934,00 грн.
Законом України “Про Державний бюджет на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01.07.2022 - 2027,00 грн, з 01.12.2022 - 2093,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01.01.2024 - 2361,00 грн (пунктом 8 Прикінцевих положень цього Закону установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій, який здійснюється з урахуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01.01.2025 - 2361,00 грн.
Отже, з урахуванням вимог Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законів України «Про Державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік», «Про Державний бюджет на 2024 рік» та «Про Державний бюджет на 2025 рік» максимальний розмір пенсії:
з 01.12.2021 (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 19340,00 грн,
з 01.07.2022 (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 20270,00 грн
з 01.12.2022 (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 20930,00 грн,
з 01.03.2024 (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 23610,00 грн;
з 01.03.2025 (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 23610,00 грн.
Відповідно до перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1202010628 - СБУ ОСОБА_1 після проведеного на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24 перерахунку пенсії, враховуючи встановлений прожитковий мінімум особам, які втратили працездатність, розмір пенсії до виплати відповідає максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства та склав:
- з 01.02.2022 по 30.06.2022- 19340,00 грн. При цьому підсумок пенсії з надбавками без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022 складав 26207,34 грн;
- з 01.07.2022 по - 30.11.2022 - 20270,00 грн (підсумок пенсії з надбавками без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 по 31.01.2023 - 26207,34 грн);
- з 01.12.2022 по 29.02.2024 - 23610,00 грн (підсумок пенсії з надбавками без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 по 29.02.2024 - 31544,69 грн;
- з 01.03.2024 та по сьогодні - 23610,00 грн. При цьому слід зазначити, що підсумок пенсії з надбавками з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», складав 33111,69 грн, та з 01.03.2025 із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» складає 34611,69 грн).
За період з 01.02.2022 по 31.05.2025, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24 нараховано доплату до пенсії у сумі 166307,66 грн.
Зазначену доплату обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
У червні 2025 року, з урахуванням максимального розміру пенсії, позивачу виплачено пенсію у розмірі 23610,00 грн.
Після виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1676/24, враховуючи встановлений прожитковий мінімум особам, які втратили працездатність, розмір пенсійної виплати з 01.06.2025 відповідає максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства та складає 23610,00 (підсумок пенсії з надбавками без обмеження максимальним розміром з 01.06.2025 складає 34611,69 грн).
Наголошуємо, що зобов'язань щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування норм статті 43 Закону № 2262 на Головне управління рішенням у справі № 360/1676/24 покладалось, а отже розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 визначено в межах зобов'язань, покладених на Головне управління рішенням у справі № 360/1676/24 та відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом із цим, зазначаємо, що при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 не застосовувалися обмежуючі коефіцієнти, передбачені нормами постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Головне управління вважає, що діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24 в межах зобов'язань, покладених на Головне управління цим судовим рішенням.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Служби безпеки України.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/272 та № 20/273, з урахуванням раніше виплачених сум.
Представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати копії протоколів призначення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а також надати інформацію, чи застосовується під час виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження її розміру (зокрема, 10 прожитковими мінімумами та/або обмежувальними коефіцієнтами відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2025), якщо так з якого часу.
Листом від 27.06.2025 № 1200-0204-8/16369 повідомив позивача, що відповідно до статті 43 Закону 2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 360/1676/24 (набрало законної сили 22.04.2025), яким було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 09.12.2024 № 20/272 та № 20/273, з урахуванням раніше виплачених сум, в травні 2025 року Головним управлінням здійснено відповідний перерахунок пенсії.
Зобов'язань щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування норм статті 43 Закону 2262 на Головне управління рішенням у справі № 360/1676/24 покладено не було, а отже розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 визначено в межах зобов'язань, покладених на Головне управління рішенням у справі № 360/1676/24 та відповідно до вимог чинного законодавства.
При обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 не застосовувалися обмежуючі коєфіцієнти, передбачені нормами постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1202010628 за Дорученням № Д 1202010628/7 Пенсіонер: ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року до травня 2025 року підлягало виплаті: 19340,00 грн (лютий - червень 2022 року), 20270,00 грн (липень - листопад 2022 року), 20930,00 грн (грудень 2022 року - лютий 2024 року), 23610,00 грн (березень 2024 року - травень 2025 року).
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.02.2022 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 26207,34 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 19340,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.03.2022 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 26207,34 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 19340,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.02.2023 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 31544,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 20930,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.03.2023 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 31544,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 20930,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.03.2024 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 33111,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.03.2025 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 34611,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років 01.07.2025 по пенсійній справі 1202010628 підсумок пенсії (з надбавками): 34611,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн.
Згідно протоколу перерахунку за пенсійною справою № 1202010628 - СБУ Пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована з: 01 червня 2025 року - підсумок пенсії (з надбавками): 34611,69 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн, підстава: рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"(далі - Закон № 2262-XII).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закон № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
08.07.2011 прийнято Закон України № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-VI), частиною другою якого було визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України", «Про Національний банк України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про дипломатичну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про судову експертизу", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «Про наукову і науково-технічну діяльність", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення", «Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом № 3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частину 5, яка із врахуванням змін, внесених Законом № 1080-VIII від 12.04.2016є частиною 7, викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність"» (підпункт 8 пункту 6 розділу II).
В подальшому, із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII вказану частину статті 43 Закону № 2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
У рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 за результатами розгляду справи № 1-38/2016 ( рішення № 7-рп/2016) зазначено, що Суд:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України в цьому рішенні зазначив, що оспорюваними положеннями Закону № 2262-ХІІтимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).
Конституційний Суд України вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІII (далі Закон №1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ є нечинною.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який згідно Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
На переконання суду, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІв цілому визнано неконституційним з 20.12.2016, що означає, що з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ, а отже, зміни внесені Законом від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до Закону № 2262-ХІІ, максимальним розміром.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, від 09.02.2021 у справі № 640/2500/18, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20, від 11.07.2022 у справі № 620/613/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 22.02.2023 у справі № 640/15422/19 та від 29.06.2023 у справі № 580/6094/21.
На підставі наведеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що згідно зі статтею 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсій, призначених згідно Закону № 2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-IX від 02.12.2021установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-ІХ від 03.11.2022 установлено у 2023 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 установлено у 2024 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361,00 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 установлено у 2025 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361,00 гривні.
З матеріалів справи, а саме з розрахунку пенсії з урахуванням перерахунку за рішенням суду, поданого до суду 04.08.2025, встановлено, що на виконання рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії та з лютого 2022 року виплачено пенсію в розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, що свідчить про обмеження максимального розміру пенсії відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
З наведеного слідує, що відповідачем обмежено розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з лютого 2022 року, що не заперечується останнім.
Тобто, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність починаючи з лютого 2022 року.
Із матеріалів справи слідує, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ з 22.11.2018 (після ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016), отже дія вказаних положень Закону № 3668-VI щодо визначення максимального розміру пенсії не застосовується до пенсії позивача.
За приписами статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На час спірних правовідносин спеціальний Закон № 2262-ХІІ не передбачає обмежень пенсії, призначених згідно цього закону, максимальним розміром.
Закон №2262-XII є спеціальним у спірних правовідносинах, а тому саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суд зауважує, що положення статті 2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Разом з цим, застосування положень Закону № 3668-VI щодо військовослужбовців заперечує наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
На переконання суду, невизнання в окремому порядку неконституційним допоміжного (доповнюючого) Закону № 3668-VI не змінює правового регулювання спірних правовідносин.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що відповідач, не приймаючи обґрунтованого рішення, проте листом відмовив позивачу у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Також на користь зазначеного висновку суду апеляційної інстанції свідчить стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, в рішенні ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (за заявою № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Отже, відповідачем протиправно обмежено максимальним розміром належну позивачу пенсію.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом, тільки з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 6 КАС України).
З урахуванням викладеного, враховуючи характер спірних правовідносин та обізнаності відповідача про застосування відсоткового значення розміру пенсії, яке раніше визнавалось судом незаконним, належним способом захисту порушеного права в цьому випадку є:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2022;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, з 01.02.2022.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов слід задовольнити повністю.
Позивач відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат, тому підстави для прийняття рішення про розподіл судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України (93404 Луганська обл., м. Сєвєродонецьк вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2022;
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, з 01.02.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива