02 вересня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1476/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
23.07.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 22.07.2025 позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 04.07.2025 № 124050006111 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ;
- призначити з 01.06.2025 пенсію у зв'язку з втратою годувальника, ОСОБА_2 , на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, яку нарахувати і виплачувати згідно довідки Старобільської районної ради від 01 лютого 2022 року № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки Старобільської районної ради від 01 лютого 2022 року № 3 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, у розмірі 70 % від заробітної плати;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму сплаченого мною судового збору у розмірі 1937,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є дружиною ОСОБА_2 який отримував пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".
Його право на отримання пенсії неодноразово було підтверджено у судовому порядку.
Зокрема рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі № 360/1593/21 позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 15 січня 2021 року № 909340180377 про відмову в переході з пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути його заяву про перехід на пенсію за іншим законом від 06 січня 2021 року, зареєстровану за № 39, зарахувавши до стажу його державної служби період військової служби з 10 листопада 1981 року по 26 травня 1983 року та роботу на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»: з 27 липня 1994 року по 10 квітня 1998 року на посаді голови Половинкинської сільської ради народних депутатів Старобільського району Луганської області, з 16 квітня 1998 року по 10 квітня 2006 року на посаді голови Старобільської районної ради, з 11 квітня 2006 року по 11 листопада 2010 року на посаді заступника голови Старобільської районної ради, з 12 листопада 2010 року по 01 травня 2016 року на посаді голови Старобільської районної ради (рішення набрало законної сили та наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Також рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі № 360/1039/24 позов ОСОБА_2 задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 05 квітня 2024 року № 909340180377 "Про відмову в перерахунку пенсії", яким відмовлено позивачу в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", з урахування довідок про складові заробітної плати № 2 та № 3, виданих Старобільською районною радою 01 лютого 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачу за його заявою від 18 лютого 2022 року, зареєстрованою 21 лютого 2022 року за № 986/К-1200-22, пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" з 21 лютого 2022 року, врахувавши для обчислення пенсії довідку Старобільської районної ради від 01 лютого 2022 року № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідку Старобільської районної ради від 01 лютого 2022 року № 3 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Зазначене рішення набрало також законної сили та наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином судами у справі № 360/1039/24 встановлено відповідність вимогам законодавства довідки Старобільської районної ради від 01 лютого 2022 року № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки Старобільської районної ради від 01 лютого 2022 року № 3 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Під час виконання рішення у справі № 360/1039/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з врахуванням вищевказаних довідок здійснено розрахунок середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_2 , який відповідно складає 39321,42 грн.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Половинкине (наразі - с. Толоківка) Старобільського району Луганської області.
З ОСОБА_2 позивач проживала разом у с. Половинкине (наразі - Толоківка) Старобільського району Луганської області, вул. Чкалова (наразі - Покровська) буд. 2, Україна.
На час смерті ОСОБА_2 , позивач отримувала пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15).
Разом з тим, розмір пенсії позивача є невеликим та фактично була на утриманні померлого годувальника - ОСОБА_2 та одержувала від померлого допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.
Після смерті ОСОБА_2 у червні 2025 року ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України щодо призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Звернення здійснювалось за допомогою порталу електронних послуг Пенсійного фонду України. В особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду України позивач дізналась, що її звернення надійшло на розгляд до Управління ПФУ в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області.
Форма звернення на зазначеному вєб порталі не передбачає право вибору видів пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Враховуючи обмеженість функціональних можливостей зазначеного сервісу на наступний день (27.06.2025) уточнювала свої вимоги (відповідні знімки екрану додаються) та направила відповідне звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, до якого територіально віднесено Управління ПФУ в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області.
При цьому зазначила, що ОСОБА_2 отримував пенсію на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, у зв'язку з цим просила призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
У подальшому в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду України я дізналась, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення від 04.07.2025 № 124050006111 про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з втратою годувальника, оскільки у заяві поданої засобами Веб Порталу значиться невірний вид звернення.
Крім того, звернення від 27.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в порушення змісту вимог та Закону України «Про звернення громадян» було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оскільки зазначене звернення підлягало розгляду спільно з моєю заявою від 26.06.2025.
Вважає бездіяльність відповідача протиправною.
Ухвалою Луганського адміністративного суду від 28.07.2025 позов залишено без руху.
Позивачем ухвалу суду виконано у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано докази.
Ухвалу суду від 04.08.2025 доставлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 04.08.2025 о 19:53.
Станом на 02.09.2025 відповідачем ухвалу суду не виконано. Причини не виконання або відсутності можливості виконання не повідомлено.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою та третьою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи
Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною восьмою статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами частини дев'ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
На підставі встановлених обставин, враховуючи наведені норми законодавства, з метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне повторно витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області докази визначені в ухвалі суду від 04.08.2025.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення пункту 3 частини другої статті 149 КАС України, якими визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
З огляду на викладене та керуючись статтями 9, 77, 80, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Повторно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом 7 (семи) днів з дати отримання даної ухвали надати суду, з урахуванням приписів статей 18, 44 КАС України:
- заяву позивача про призначення з 01.06.2025 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, ОСОБА_2 на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ;
- рішення за результатами розгляду заяви та копії всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.
Попередити відповідача про те, що у випадку невиконання ухвали суду до нього будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статті 149 КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Смішлива