02 вересня 2025 року справа № 340/1339/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати при звільненні грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, яку надають учаснику бойових дій, (далі - компенсація) за 2022-2023 роки.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача нарахувати і сплатити кошти.
У позові зазначив, що у 2022 році брав участь у бойових діях і потрапив у полон, а військова частина несвоєчасно надіслала документи для надання правового статусу «учасник бойових дій». Правовий статус визнали у 2024 році, тому відповідач безпідставно не виплатив компенсацію за 2022-2023 роки.
Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.19-22).
Зазначила, що ОСОБА_1 не набув у 2022-2023 роках права на відпустку, яку надають учасникам бойових дій, так як за ним визнали такий правовий статус у 2024 році.
06 березня 2025 року суд поновив строк звернення до суду і відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.12-15).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини з 20 серпня 2021 року по 06 листопада 2024 року (служба за контрактом) (а.с.7-10).
З 24 лютого по 13 квітня 2022 року брав участь в бойових діях (а.с.36, 40).
З 13 квітня 2022 року по 26 травня 2023 року перебував у полоні Російської Федерації (а.с.36).
Після звільнення з полону і до звільнення з військової служби проходив лікування (а.с.36).
Рішенням військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина 2) від 16 серпня 2024 року за позивачем визнано правовий статус «учасник бойових дій» (а.с.44).
Рішення прийняли на підставі довідки військової частини від 19 липня 2024 року (а.с.48).
19 серпня 2024 року ОСОБА_1 видали відповідне посвідчення (а.с.5, 44).
06 листопада 2024 року позивача звільнили з військової служби за станом здоров'я (а.с.7).
При звільненні виплатили компенсацію лише за 2024 рік (а.с.7).
Позов подано до суду 03 березня 2025 року (а.с.11).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, спір стосується питання проходження публічної (військової) служби.
Тому відноситься до компетенції адміністративного суду.
Приписами частини 1 статті 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) встановлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Вирішуючи спір, суд має відповісти на питання: коли позивачу мали надати і надали статус «учасник бойових дій»?; якщо між цими днями тривалий проміжок часу, то чому таке мало місце і хто причетний до цього?
Так, військова частина визнає участь ОСОБА_1 у бойових діях в період 24 лютого по 13 квітня 2022 року.
Приписами частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції на 13 квітня 2022 року) (далі - Закон 2) встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Приписами пункту 19 частини 1 статті 6 Закону 2 передбачено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Уряду України від 20 серпня 2014 року №413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі - Порядок).
Приписами пункту 6 Порядку (в редакції на 13 квітня 2022 року) визначено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 4 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Військова частина порушила 30-денний строк подання документів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, так як звернулася до військової частини 2 у липні 2024 року.
Якби відповідач своєчасно звернувся до відповідної комісії, то позивач у 2022 році набув би статусу учасника бойових дій і право на додаткову щорічну відпустку, яку встановлено приписами частини 1 статті 16-2 Закону, за 2022-2023 роки.
Водночас ОСОБА_1 не міг самостійно подати документи щодо надання згаданого статусу, так як з 13 квітня 2022 року по 26 травня 2023 року перебував у полоні, з дня звільнення з полону і до дня звільнення з військової служби за станом здоров'я лікувався, а військова частина склала довідку про участь у бойових діях лише у липні 2024 року.
Порушення державою (в особі військової частини) приписів Порядку не може позбавити права на додаткову щорічну відпустку.
Такий висновок слідує з розуміння принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), сутнісний зміст якого розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Приписами частини 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Варто пригадати і приписи частини 5 статті 17 Конституції України.
Цією нормою право визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Держава забезпечує соціальний захист військовослужбовців, а не обмежує його, допускаючи протиправну бездіяльність.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що на день звільнення з військової служби позивач набув право на додаткову щорічну відпустку, яку встановлено приписами частини 1 статті 16-2 Закону, і за 2022-2023 роки.
Приписами частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
Тому відповідач допустив протиправну бездіяльність, не виплативши при звільненні ОСОБА_1 зі служби компенсацію за 2022-2023 роки.
Отже, позов належить задовільнити.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.12-15).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки, які надають учаснику бойових дій, за 2022-2023 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані відпустки, які надають учаснику бойових дій, за 2022-2023 роки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ