про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5432/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 05.08.2025 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій 01.09.2025, в якій просить визнати дії відповідача неправомірними в частині не зарахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненому 07.12.2024 року згідно наказу №368 відповідно до підпункту «а» (за віком) - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі, пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у відставку до календарних вислуги років (19 років 11 місяців 02 дні) пільгових років, згідно чинного законодавства, за строкову службу в Афганістані, віддаленій та високогірній місцевості, службі в міліції, за участь в антитерористичної операції та участі у бойових діях по захисту України від агресії рф та зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з урахуванням пільгових років, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби» з 15.02.2018 року.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Позивач оскаржує протиправні дії пенсійного органу не зарахування при перерахунку пенсії, звільненому 07.12.2024 року з військової служби у відставку, до календарних вислуги років (19 років 11 місяців 02 дні) пільгових років, згідно чинного законодавства, за строкову службу в Афганістані, віддаленій та високогірній місцевості, службі в міліції, за участь в антитерористичної операції та участі у бойових діях по захисту України від агресії рф. Також позивач просить суд зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок пенсії з 15.02.2018 року.
У період з 11.08.2025 по 29.08.2025 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відтак, з огляду на викладене вище, суддя убачає, що відлік строку звернення із адміністративним позовом мав розпочатись з 08.12.2024. Однак з цим позовом, позивач звернувся до суду лише 05.08.2025 (через засоби поштового зв'язку), тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Разом з позовною заявою позивач надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, якому останній посилається на статтю 100 КАС України.
Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суддя повідомляє, що вказана позивачем стаття 100 КАС України має назву «Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів», тому взагалі не зрозумілим є посилання останнього на вказану норму у цьому клопотанні.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача що про порушення своїх прав позивач дізнався 01.08.2025 після отримання листа-відповіді від пенсійного органу, оскільки заяву-запит позивач подав до пенсійного органу вже із пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Отже, суддя вважає за необхідне повідомити позивача, що на виконання вимог вказаних вище норм, необхідно надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною заявою, додатково надавши документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
Також суддя наголошує, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 161, 169, 170 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК