з питань забезпечення позову
02 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5635/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської міської ради Кіровоградської області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення шістдесят дев'ятої сесії восьмого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22 липня 2025 року №2953;
- зобов'язати Світловодську міську раду Кіровоградської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 31,3233 га для сінокосіння та випасання худоби, що розташована на території Світловодської міської ради Кіровоградської області, кадастровий номер 3525280700:02:000:9045.
20.08.2022 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
25.08.2025 ухвалою суду відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
01.09.2025 позивач повторно подав суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення сесії Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22.07.2025 №2950 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045.
Заява обгрунтована тим, що позивач має «легітимні очікування» одержати в користування земельну ділянку на території Світловодської міської територіальної громади з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045, адже самостійно віднайшов цю вільну земельну ділянку та звернувся у встановленому законодавством порядку до відповідача для одержання її у користування. Разом з тим, внаслідок прийняття відповідачем рішення від 22.07.2025 №2950, яким надано дозвіл Управлінню економіки, ресурсів та розвитку міста Світловодської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 31,3323 га з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045 за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район Світловодська територіальна громада, за межами с. Велика Скельова, на дві окремі ділянки подальша реалізація його права на отримання вільної земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби буде неможливою, оскільки в результатів поділу утворяться дві нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами з іншим цільовим призначенням, що у свою чергу, унеможливить також виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог за даним позовом. Зауважує, що на даний час відсутні інші зацікавлені особи в одержанні наведеної земельної ділянки в користування.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною другою статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Вказаними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.
Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а також враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Перелік заходів забезпечення позову наведений у частині першій статті 151 КАС України. Отже, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Подібні за змістом висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 та в подальшому підтримані у постановах від 01.06.2022 у справі №580/5656/21, від 18.05.2023 у справі №500/4200/22, від 21.02.2024 у справі №420/11311/23.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Оцінюючи наведені позивачем у заяві підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує наступне.
Згідно матеріалів справи позивач 19.04.2025 звернувся до Світловодської міської ради із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі в оренду на 49 років для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 31,3323 га за рахунок вільних земель комунальної власності сільськогосподарського призначення згідно графічного додатку з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045.
Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22.07.2025 №2953 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби» у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з тим, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби надаються у користування громадянам, які мають у власності худобу, а за інформацією наданою Олександрійською райветлікарнею громадянин ОСОБА_1 не утримує худобу, що унеможливлює цільове використання земельної ділянки згідно з заявленим видом використання.
Водночас рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22.07.2025 №2950 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045 зі зміною цільового призначення» надано дозвіл Управлінню економіки, ресурсів та розвитку міста Світловодської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 31.3323 га з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045 за адресою: Кіровоградська область Олександрійський район Світловодська територіальна громада, за межами с. Велика Скельова на дві окремі ділянки, а саме: - земельна ділянка орієнтовною площею 20,0 га зі зміною цільового призначення із земель Запасу (код КВЦПЗ -16.00) змінюється на землі Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01), та зі зміною складу угідь з «Пасовища» на «Рілля»: - земельна ділянка орієнтовною площею 11,3323 га зі зміною цільового призначення із земель Запасу (код КВЦПЗ -16.00) змінюється на землі Для сінокосіння (10.06), зі зміною категорії земель з «Землі сільськогосподарського призначення» на «Землі водного фонду».
Заявник стверджує, що подальша розробка проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045 згідно рішення від 22.07.2025 №2950 унеможливить реалізацію його прав на отримання вільної земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, оскільки в результатів поділу утворяться дві нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами з іншим цільовим призначенням. Крім цього, позивач має «легітимні очікування» одержати в користування земельну ділянку на території Світловодської міської територіальної громади з кадастровим номером 3525280700:02:000:9045, адже самостійно віднайшов цю вільну земельну ділянку та звернувся у встановленому законодавством порядку до відповідача для одержання її у користування.
Суд зазначає, що аналогічні за змістом доводи уже були наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, що була подана разом із позовною заявою.
Суд надав їм відповідну оцінку в ухвалі від 25.08.2025 по справі №340/5635/25.
Знову ж таки суд акцентує увагу на тому, що в даному випадку, відсутні докази наявності у позивача будь-яких речових прав на спірну земельну ділянку комунальної власності, так само, як і легітимних очікувань на виникнення таких прав на підставі рішення суду у цій справі.
Навіть отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а.
У свою чергу надання відповідачем дозволу на поділ спірної земельної ділянки рішенням від 22.07.2025 №2950 є лише початковим етапом визначення подальшої юридичної долі такої земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, доводи позивача про ймовірність порушення його права в контексті статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними, адже відповідні майнові права на обрану земельну ділянку, так само, як і легітимні очікування на виникнення таких прав на підставі рішення суду у цій справі у ОСОБА_1 наразі відсутні.
На думку суду, заявник передчасно вважає своє право на конкретно визначену ділянку за кадастровим номером 3525280700:02:000:9045 беззаперечним. А оскільки таке право, наразі, не є індивідуально визначеним, то й просити про вжиття заходів забезпечення позову, направлених на запобігання його можливого порушення заявник не може.
У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №580/1300/22, на яке посилається позивач у заяві про забезпечення позову, Суд виснував, що легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов'язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).
Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
У межах спірних правовідносин вирішення питання щодо передачі в оренду земельної ділянки відноситься до виключних повноважень органів місцевого самоврядування і суд не може в них втручатися, а лише в подальшому може перевірити правомірність їх рішень, дій чи бездіяльності на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України.
Водночас, як уже зазначав суд вище, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Суд також акцентує на тому, що забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а також бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Предметом судового розгляду у цій справі є правомірність рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22.07.2025 №2953, а не рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22.07.2025 №2950.
Таким чином, вжиття судом заходів забезпечення позову не може підміняти собою подання позову, оскільки має іншу мету.
Таким чином, позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи наведене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову та задоволення відповідної заяви.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 02 вересня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК