02 вересня 2025 року справа №320/12161/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Ірпінської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Ірпінської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 травня 2023 року, зареєстрованої за вх. №C-1415.2 від 10.05.2023, та не прийняття згідно наданих повноважень відповідного рішення (акту індивідуальної дії);
???- зобов?язати Ірпінську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 10 травня 2023 року, зареєстровану за вх. №C-1415.2 від 10.05.2023, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0773 га (кадастровий номер 3210900000:01:068:0171), в АДРЕСА_1 , та за результатами розгляду прийняти рішення по суті звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що бездіяльність Відповідача щодо не розгляду по суті заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не передання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0773 гa (кадастровий номер 3210900000:01:068:0171), в АДРЕСА_1 , є протиправною, тому слід зобов'язати відповідача в судовому порядку розглянути заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву не користався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
10.05.2023 ОСОБА_1 було подано заяву до Ірпінської міської ради за вх. №C-1415.2 від 10.05.2023) про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передання у власність земельної ділянки, кадастровий номер: 3210900000:01:068:0171, площею 0,0773 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
До вищевказаної заяви було додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблену відповідно до Закону України «Про землеустрій» сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_2 , а також витяг з Державного земельного кадастру.
На земельній ділянці знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, належний ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05.05.2023, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Івановою В.В., зареєстрованого у реєстрі за №432, про що державним реєстратором внесено відповідний запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
26.03.2024, заява Позивача була винесена на розгляд засідання Комісії земельних відносин, лісових та природоохоронних питань Ірпінської міської ради, за результатами голосування рішення не прийнято, оскільки всі члени вказаної комісії Відповідача одноголосно «утримались» від затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, що підтверджується витягом з протоколу №66 від 26.03.2024.
06.06.2024 Позивач звернулась до Відповідача із скаргою, в якій скаржилася на неправомірні дії (бездіяльність) структурних підрозділів Ірпінської міської ради та просила проконтролювати повторний розгляд (розглянути) розглянути у місячний термін заяву від 10.05.2023, зареєстровану за вх. № С-1415.2, затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3210900000:01:068:0171, площею 0,0773 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
05.07.2024 Ірпінською міською радою було надано відповідь на скаргу ОСОБА_1 , згідно з якою заява Позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0773 га (кадастровий номер 3210900000:01:068:0171), в АДРЕСА_1 , неодноразово розглядалась на засіданнях постійної депутатської комісії із земельних відносин, лісових та природоохоронних питань, але рішення не було прийнято; в черговий раз членами Комісії було відкладено розгляд вищезазначеного питання, у зв'язку з начебто неявкою Позивача на засідання, згідно рішення Комісії.
Позивач вважає, що бездіяльність Відповідача щодо не розгляду по суті заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не передання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0773 гa (кадастровий номер 3210900000:01:068:0171), в АДРЕСА_1 , є протиправною, з огляду на що звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 14 Конституції України гарантовано право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через місцеві ради, які представляють інтереси територіальних громад.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктами "а", "6" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (пункт "6" частини 1 статті 81 ЗК України).
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян, згідно з ч. 3 ст. 116 3К
України, провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (ч. 4 ст. 116 3К України).
Згідно з ч. 11 ст. 120 Земельного кодексу України якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок. господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (частина 2 статті 118 ЗК України).
При цьому, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями статті 186 Земельного кодексу України.
Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.
Частиною 8 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Звідси, єдиною підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положенням чинного законодавства, документації із землеустрою або містобудівної документації.
У свою чергу, технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (стаття 1 Закону України «Про землеустрій»).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Одним із видів документації із землеустрою, передбаченим пунктом «і» частини 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Статтею 29 Закону України «Про землеустрій» передбачені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою, зокрема, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.
Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до статті 30 Закону України «Про землеустрій» проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Згідно з частинами 1-3 статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника)
земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).
Згідно з частиною 4 статті 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) матеріали топографо-геодезичних робіт;
г) кадастровий план земельної ділянки;
г) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.
Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_2 , вона повністю відповідає положенням чинного законодавства, в т.ч. Закону України «Про землеустрій», документації із землеустрою та містобудівній документації.
Слід також зазначити, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не потребує обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації відповідно до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частинами 1, 2 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів. для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання. здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями (ч. 4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з ч. 10 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.
Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, в яких зазначаються результати поіменного голосування, підписуються головою і секретарем комісії.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Регламенту Ірпінської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 27 листопада 2020 року №11-2-VIII (копія додається) Ірпінська міська рада (надалі Рада) - представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси об'єднаної територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих Рад», Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
Регламент Ради (надалі - Регламент) встановлює порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії Ради (п. 2 ст. 1 Регламенту).
Згідно з пунктом 1 статті 11 Регламенту Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради - це форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.
Чергові сесії скликаються міським головою, як правило, раз на місяць, відповідно до плану роботи Ради, але не рідше ніж раз у три місяці. Позачергові сесії Ради скликаються у визначеному законом порядку (п. 1, 2 ст. 13 Регламенту).
Відповідно до п. 1 ст. 14 Регламенту порядок денний сесії Ради формує Голова з урахуванням: пропозицій секретаря Ради, депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів, пропозицій виконавчого комітету, пропозицій, внесених загальними зборами громадян, пропозицій, прийнятих за результатами проведення громадських слухань, петицій, висновків протоколу Погоджувальної Ради.
Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення постійними комісіями та оприлюднення проектів рішень, що виносяться на розгляд Ради шляхом розміщення їх на сайті Ради та повідомленням депутатів Ради (п. 1 ст. 16 Регламенту).
Згідно з пунктами 1, 2 статті 27 Регламенту на пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові, індивідуальні та інші акти у формі рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки.
Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. Рішення вважається прийнятим, якщо за таке рішення проголосувало більше половини депутатів від склади Раду з врахуванням голосу міського голови.
Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави констатувати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із відповідними заявами за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи, приймають у місячний строк одне з відповідних рішень. При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а.
Таким чином, Позивачем у чіткій відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства України було подано до Ірпінської міської ради заяву, зареєстровану за вх. №C-1415.2 від 10.05.2023, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передання у власність земельної ділянки, на якій розташований належний їй на праві приватної власності жилий будинок та господарські будівлі, споруди, площею 0,0773 га, тобто в межах визначених п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України норм безоплатної приватизації, до якої додано розроблену відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак всупереч частині другій статті 118 ЗК України Відповідачем не прийнято відповідне рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
При цьому, необґрунтоване неприйняття постійною депутатською комісією із земельних відносин, лісових та природоохоронних питань відповідного рішення (у формі висновків і рекомендацій) за результатами попереднього розгляду заяви Позивача та не передання на розгляд сесії Ірпінської міської ради такої заяви із доданими до неї документами (у зв'язку з начебто неявкою Позивача на засідання, згідно рішення Комісії) лише підтверджує протиправну бездіяльність Відповідача, що триває майже два роки.
Суд зазначає, що з огляду на цитовані вище норми земельного закону (частина 2 статті 118, частина 1 статті 122, частина 8 статі 186 Земельного кодексу України, пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Ірпінська міська рада виключно за результатами розгляду на пленарному засіданні заяви Позивача від 10.05.2023 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), мала прийняти одне з двох рішень: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати земельну ділянку у власність або надати мотивовану відмову у затвердженні та наданні.
При цьому, рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність або про відмову у затвердженні та наданні, як індивідуальний правовий акт, має бути у формі рішення.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі №580/704/21 дійшов висновку про те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб?єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі № I/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб?єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) У неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, відсутність рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність або про відмову у затвердженні та наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити відповідно до Земельного кодексу України, чим порушив процедуру розгляду відповідного питання, а, отже, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, Відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно розгляду заяви Позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав Позивача є зобов?язання Відповідача розглянути заяву Позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд і будівель та прийняти рішення із урахуванням вищевказаних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, - Ірпінської міської ради.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ірпінської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 травня 2023 року, зареєстрованої за вх. №C-1415.2 від 10.05.2023, та не прийняття згідно наданих повноважень відповідного рішення (акту індивідуальної дії).
Зобов'язати Ірпінську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 10 травня 2023 року, зареєстровану за вх. №C-1415.2 від 10.05.2023, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0773 га (кадастровий номер 3210900000:01:068:0171), в АДРЕСА_1 , та за результатами розгляду прийняти рішення по суті звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетний асигнувань суб'єкта владних повноважень, - Ірпінської міської ради, сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.