29 серпня 2025 року справа №320/46004/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського міського голови, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кам'янець-Подільського міського голови, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Кам?янець - Подільського міського голови щодо затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в судовій справі №369/11467/16-а в частині обов'язку винесення розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради з 10.01.2012 року і незабезпечення умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради;
- стягнути з Виконавчого комітету Кам?янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 за період з 29.08.2024 року по день прийняття рішення в цій справі середню заробітну плату, за час вимушеного прогулу, за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в судовій справі №369/11467/16-а, а саме, не винесення Кам?янець-Подільським міським головою розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради, незабезпечення умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 (справа № 369/11467/16-а) визнано протиправним і скасовано розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича М.Є. від 08.11.2016 № 350-к «Про звільнення» ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради з 10 січня 2012 року. Зобов'язано Кам'янець-Подільського міського голову винести розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради. Стягнуто з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10.01.2012 по 14.11.2018. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 змінено вищевказане рішення суду в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Проте, судове рішення в частині його поновлення на роботі, яке підлягає негайному виконанню, на час звернення до суду з позовом, відповідачем виконано не було. Тобто, Кам'янець-Подільським міським головою протиправно допущено бездіяльність щодо нездійснення негайного поновлення позивача на роботі, адже добровільне виконання рішення суду є законодавчо встановленим обов'язком відповідача, який в межах своїх повноважень повинен видати наказ про поновлення працівника на роботі.
На підставі статті 236 КЗпП України, позивач просив стягнути з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримки виконання рішення суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_1 (справа №369/11467/16а). Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича № 350-к від 08.11.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради з 10.01.2012 року.
Зобов'язано Кам'янець-Подільського міського голову Хмельницької області винести розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради.
Стягнуто з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10.01.2012 року по 14.11.2018 року в сумі 371 891 грн. 52 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року - змінено, зазначено, що стягненню з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_2 підлягає середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2012 року по 14 листопада 2018 року в сумі 627 003 (шістсот двадцять сім тисяч три) гривні 47 копійок.
В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року - залишено без змін.
Судом встановлено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 відповідачем не було виконано негайно після його ухвалення. Дані обставини сторонами не заперечуються.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконується рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. При цьому, виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка», як «зволікання», «проволока», за змістом норм ст. 236 К3пП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі негайно після проголошення судового рішення.
Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
Згідно п. 5 названого Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №100 в редакції до 09.12.2020 року (далі по тексту - Порядок обчислення СЗП), у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV Порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови КМУ від 9 березня 2006 р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.
Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №8-рп/2013 зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Тобто право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (п.2.1).
Правовою позиції Постанови ВС КАС від 26 вересня 2019 року в справі №823/185/16 визначено, що середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.
У той же час затримка роботодавцем рішення про поновлення на роботі прирівнюється до вимушеного прогулу.
З огляду на зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 К3пП України на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Згідно ч.1. ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно міста. Частиною 3 зазначеної статті Закону передбачено, що міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях.
Відповідно до п.10 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконується рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 235 К3пП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Згідно п. 30 Постанови ВП ВС від 13.03.2019 року в справі № 711/8446/16-ш, саме відповідач, який у межах повноважень не видав наказ про поновлення позивача на роботі на виконання судового рішення про таке поновлення на роботі відповідає за статтею 236 К3пП України через невиконання судового рішення про поновлення на роботі (аналогічного висновку щодо застосування статті 236 КЗпП України у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-76цс12. Крім того, відповідно до п.22 правової позиції Постанови ВІ ВС від 13.03.2019 року в справі №711/8446/16-ц, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (висновок Верховного Суду України у постанові від 1 липня 2015 року у справі № 6-43515).
Таким чином, Кам?янець-Подільський міський голова вчинив протиправну бездіяльність щодо не виконання рішення суду від 28.08.2024 року в справі №369/11467/16-а, не виніс розпорядження про поновлення на роботі позивача на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради з 10.01.2012 року.
Щодо затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 року в справі №369/11467/16-а в частині забезпечення Позивачу умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради, суд зазначає наступне.
Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради (далі по тексту також - ДПСК, Департамент) затверджене рішенням Кам?янець-Подільської міської ради №48/3 від 23.12.2020 року є локальним індивідуальним правовим актом яким врегульовано повноваження (права та обов'язки) як Департаменту так і його директора.
Станом на сьогодні, рішенням суду від 28.08.2024 року у справі №369/11467/16-а відновлені усі обов'язки роботодавця відносно ОСОБА_1 , які гарантовані державою та законодавством. Зокрема, здійснення державних гарантій щодо забезпечення йому можливості здійснювати повноваження директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради в їх повному обсязі та в умовах праці, які існували на 10.01.2012 року, дату незаконного звільнення позивача з роботи.
Між тим, з 28.08.2024 року відсутнє виконання резолютивної частини рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в справі №369/11467/16-а щодо забезпечення Позивачу умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради.
Станом з 17.03.2011 року (дня початку трудового договору та призначення позивача на посаду директора Департаменту) до 10.01.2012 року (дати з якої був незаконно припинений трудовий договір з ініціативи відповідача) існували:
- затверджене рішенням Кам?янець-Подільської міської ради №17 від 25.02.2011 року
Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради яке містило повноваження директора Департаменту, значна кількість яких, зокрема, особливо значимих, відсутні на сьогодні;
- належні умови праці та робоче місце обладнане комп'ютерною технікою, телефонним зв'язком, тощо;
- норми повноважень в регламенті виконавчих органів Кам?янець-Подільської міської ради та регламенті Кам?янець-Подільської міської ради, які діяли станом на 2011, 2012 роки щодо візування директором Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради проектів рішень виконавчого комітету Кам?янець-Подільської міської ради та Кам?янець-Подільської міської ради, контролю їх виконання.
Станом на дату звернення з цим позовом до суду, перелічені умови праці, повноваження Департаменту та директора, ознаки існування трудового договору відсутні та не відновлені.
У відповідності до ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Поняття «поновлювати» означає повертати втрачений стан, продовжувати перерваний процес, стосунки і т.д. Отже, поновлення на роботі - це надання працівнику обумовленої трудовим договором роботи, саме тієї, яку він втратив, у зв'язку з неправомірним припиненням трудового договору. Відповідно до ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, тому поновлення працівника на роботі потрібно розглядати як гарантію захисту його порушених прав.
Правовою позицією Постанови Верховного Суду від 17 вересня 2020 року в справі №130/2249/15-ц визначено: "Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків."
Аналогічна правова позиція зазначена в Постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №2340/4462/18, від 19 серпня 2020 року в справі №754/14783/17.
При розумінні роботи, як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі включає створення умов, за яких працівник може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Правовою позицією Постанови Верховного Суду від 26.02.2020 року в справі №702/725/17 визначено: "У статті 23 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно зі статтею 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права.
У законодавстві України право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яка вільно обирається або на яку вільно погоджується особа, гарантоване статтею 43 Конституції України, Кодексом законів про працю України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у сфері захисту трудових прав.
У трудові правовідносини працівник і роботодавець вступають на підставі трудового договору, під яким розуміється угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 К3пП України).
Права громадян на працю захищаються державними гарантіями, до яких стаття 5-1 КЗпП України відносить, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Невчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України, згідно з якою у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу або різниці в заробітку за час затримки."
Правовою позицією Постанови ВС КАС від 28 жовтня 2019 року в справі №815/3296/17 у відповідних пунктах визначено:
«Отже, законодавством передбачено обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
????Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
????Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
????Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно уважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.»
В пункті 39 правової позиції Постанови ВС КАС від 21 листопада 2019 року в справі №1140/5/19, в пункті 36 правової позиції Постанови ВС КАС від 10 січня 2020 року в справі № 340/1218/19, в пункті 33 правової позиції Постанови ВС КАС від 16 квітня 2020 року в справі №260/1148/18 зазначено аналогічне твердження: «Відповідно до пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.»
Враховуючи підставою невиконання рішення суду від 28.08.2024 року в справі №369/11467/16-а через відсутність в "Регламенті Виконавчого комітету та виконавчих органів Кам?янець-Подільської міської ради" затвердженого рішенням виконавчого комітету Кам?янець-Подільської міської ради №1013 від 28 липня 2016 року та регламенті Кам?янець-Подільської міської ради затвердженого рішенням Кам?янець-Подільської міської ради №1/2 від 25.11.2015 року повноважень Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради про візування проектів рішень виконавчого комітету Кам?янець-Подільської міської ради та проектів рішень Кам?янець-Подільської міської ради, суд зазначає наступне.
Зазначені регламенти не містять жодної згадки, норми повноважень Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради та його садових осіб. Регламенти містять лише норми щодо юридичного управління Кам?янець-Подільської міської ради, якого не існує.
Так, Регламент Виконавчого комітету та виконавчих органів Кам?янець-Подільської міської ради, якій розміщений на офіційному сайті Кам?янець-Подільської міської ради мережі інтернет за адресою https://kam-pod.gov.ua/vikonkom/reglament-vikonavchikh-organiv-miskoji-radi містить:
- пункт 4.5.: "Крім членів Виконавчого комітету, на кожне засідання запрошуються прокурор міста, начальник юридичного управління, завідувач відділу інформаційного забезпечення та зав'язків із засобами масової інформації, відповідні працівники загального відділу та спеціаліст організаційного відділу з комп'ютерного забезпечення" ;
- пункт 5.6.: "Виконавці, які готують проекти рішень зобов'язані погоджувати їх та додатки до них, із задіяними у процесі підготовки та виконання документу особами і несуть відповідальність за інформацію зазначену в проекті рішення.
Проекти рішень Виконавчого комітету підлягають обов'язковому візуванню першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, секретарем міської ради, керуючим справами виконавчого комітету міської ради відповідно до функціональних повноважень, юридичним управлінням міської ради, завідувачем загального відділу, а у разі потреби профільною постійною комісією міської ради."
- пункт 5.7.: "Проекти рішень, що не набрали більшості голосів членів Виконавчого комітету, знімаються з розгляду та повертаються виконавцям на доопрацювання.
Доопрацьовані проекти рішень обов'язково повинні бути завізовані керуючим справами, заступником міського голови, який координує роботу цього виконавчого органу, юридичним управлінням міської ради, завідувачем загального відділу.";
- пункт 7.3.: "Проекти розпоряджень міського голови візують відповідно до функціональних повноважень перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, керуючий справами виконавчого комітету, начальник юридичного управління, завідувач загального відділу, керівники виконавчих органів міської ради, які готували документи та яким це було доручено.
Якщо розпорядження пов'язане з виділенням коштів, його візує начальник фінансового управління і завідувач відділу бухгалтерського обліку міської ради.
У розпорядженні міського голови зазначаються конкретні строки реалізації намічених завдань, відповідальні за його виконання та контроль.";
??- пункт 9.1.:"Всі проекти рішень Виконавчого комітету, розпоряджень міського голови та інші акти (статути, угоди, контракти тощо) підлягають спеціальному редагуванню та обов'язковій експертизі юридичним управлінням міської ради на відповідність вимогам чинного законодавства.";
??- пункт 9.4.: "Начальник юридичного управління міської ради, а у разі його відсутності заступник, завідувач загального відділу міської ради візують проекти рішень за наявності віз керівників зацікавлених виконавчих органів міської ради або осіб, що тимчасово виконують їх обов'язки."
- пункт 10.2.: "Керівники департаментів, управлінь, відділів, інших виконавчих органів міської ради, в разі виявлення ними порушень чинного законодавства в діяльності керівників підприємств, установ і організацій, подають свої висновки і пропозиції, узгоджені з юридичним управлінням та з відповідним заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, міському голові для вжиття відповідних заходів."
??- пункт 22.2.: "Правова експертиза та реєстрація договорів здійснюється юридичним управлінням міської ради."
??- 22.6.: "Правова експертиза та реєстрація договору здійснюється протягом тижня від дати надходження договору до юридичного управління міської ради з оформленими документами, що до нього додаються, в окремих випадках термін правової експертизи та реєстрації договору може бути скорочений.";
??- 22.7: "Юридичне управління міської ради має право запросити додаткові матеріали, що необхідні для експертизи договору."
??- 22.9.:"Якщо договір не може бути зареєстрований, юридичне управління міської ради повертає його сторонам із зазначенням підстав їх повернення.";
??- 22.10.: "Рішення про дострокове припинення дії договору, прийняте за взаємною згодою сторін або на підставі рішення суду, доводиться до відома юридичного управління міської ради у місячний строк від дати прийняття такого рішення, але не пізніше 1 місяця до строку закінчення дії договору, про що ним робиться відмітка у відповідному реєстрі.";
Крім цього, в аркуші-погоджені, який є додатком до Регламенту виконавчих органів міститься строчка для візування начальником юридичного управління, однак відсутня строчка візування директором Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради.
Регламент Кам?янець-Подільської міської ради, який розміщений на офіційному сайті Кам?янець-Подільської міської ради в мережі інтернет за адресою https://kаm- pod.gov.ua/rada/reglament містить:
- пункт 2.2.6.: "Проект рішення є документом, підготовленим депутатами міської ради, постійними комісіями міської ради, депутатськими фракціями та групами, відділами, управліннями та департаментами міської ради, завізований заступником міського голови, до компетенції якого відноситься це питання, особами, на яких покладається контроль за виконанням документу, юридичним управлінням міської ради та подається міському голові в терміни визначені Регламентом міської ради.
Проекти рішень подаються до відділу з обслуговування міської ради не пізніше ніж за 15 робочих днів до проведення сесії.".
При застосуванні норми права щодо поновлення на роботі та визначення затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника Верховний Суд виснував, що поновлення на попередній роботі має відбуватись з поновленням функціональних обов'язків, які виконував незаконно звільнений працівник, допущенням працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку що мав місце до незаконного звільнення.
Разом з тим, відповідач не забезпечив можливість виконання, а Позивач позбавлений можливості виконання повноважень які були в нього на посаді директора Департаменту 10.01.2012 року.
В Положенні про Департамент правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради, яке затверджено рішенням Кам?янець-Подільської міської ради Nє48/3 від 23.12.2020 відсутнє визначення повноважень Департаменту (пункт 2.2. Положення). Зазначено лише про повноваження управління, невідомо якого. При цьому, в складі Департаменту відсутні управління, є тільки відділи. Відтак будь-які повноваження будь-якого працівника Департаменту не мають правової визначеності, джерела права.
Встановлення та визначення повноважень, функціональних обов?язків посадової особи, з огляду на їх похідний характер від повноважень Департаменту, які не встановлено та не визначено Положенням про Департамент, є нікчемним.
В Положенні про Департамент затвердженого рішенням Кам?янець-Подільської міськради №48/3 від 23.12.2020 року виключено наступні управлінські функції та повноваження директора, які були в Положенні про Департамент затвердженому рішенням Кам?янець-Подільської міської ради №17 від 25.02.2011 року (додаток №3), надалі - Положення від 2011 року.
Таким чином, з огляду на виключення з Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради затвердженого рішенням Кам?янець-Подільської міської ради №48/3 від 23.12.2020 року повноважень Департаменту та директора Департаменту, які існували згідно Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради затвердженого рішенням Кам?янець-Подільської міської ради №17 від 25.02.2011 року станом на 10.01.2012 року, відсутнє виконання рішення суду від 28.08.2024 року в справі №369/11467/16-а щодо поновлення Позивача на роботі та забезпечення можливості продовження виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради, які існували на 10.01.2012 року, дату, з якої рішенням суду мене поновлено на роботі та відновлено право на продовження виконання повноважень Директора Департаменту.
Окремо суд враховує, що мотивування Кам?янець-Подільського міського голови про необхідність прийняття рішення Кам?янець-Подільської міської ради №48/3 від 23.12.2020 року про затвердження Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради (до голосування це проект рішення міської ради про зміни до рішення 2 (позачергової) сесії міської ради від 16.12.2020 року №20/2) ґрунтувалось на необхідності відновлення можливості позивачу виконувати повноваження директора Департаменту які існували до 10.01.2012 року, дати звільнення.
Судом зазначає, що з 2012 року Кам?янець-Подільський міський голова перешкоджає Позивачу в Конституційному праві на поновлення на роботі з якої позивача звільнено незаконно, шляхом прийняття розпорядження міського голови №109-к від 16.05.2019 року, розпорядження міського голови №24-к від 13.01.2023 року, рішення міської ради №29/72 від 14.05.2019 року.
Так, розпорядження міського голови №109-к від 16.05.2019 року, яким, Позивача було поновлено на роботі, визнано протиправним та скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року в справі №320/3180/19, залишеним без змін рішенням апеляційної інстанції від 16.05.2023 року, через відсутність дійсного поновлення позивача на роботі. Зазначеним рішенням суду встановлено: "Крім того, Положення про Департамент правового супроводу та контролю, затверджене рішенням міськради №29/72 від 14.05.2019 не містить усіх повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю, які позивач мав до 10.01.2012, тобто дати звільнення.
Розпорядження міського голови №24-к від 13.01.2021 року про внесення змін в розпорядження міського голови №109-к від 16.05.2019 року визнано протиправним та скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року в справі №320/1659/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 року.
Щодо стягнення з відповідача середньої заробітної плати, за час вимушеного прогулу, та за затримки виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Згідно зазначеної Постанови ВП ВС від 13.03.2019 року в справі №711/8446/16-ц, періодом за який стягується середня заробітна плата за час затримки рішення суду про поновлення на роботі є період з дати винесення судового рішення про поновлення на роботі до моменту винесення судового рішення в справі про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі (як зазначено в позовних вимогах позивача), а не до дня винесення з затримкою у часі наказу (розпорядження) про поновлення на роботі. Подібна правова позиція зазначена і в абзаці 11 пункту 15 Постанови ВС КАС від 25.04.2019 року в справі № 820/5002/16.
Згідно п. 32 правової позиції Постанови ВС КАС від 16.04.2019 року в справі №820/3747/18 адміністративне провадження №K9901/66742/18 стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання бути поновленим на роботі.
В пунктах 29-32 Постанови ВС у складі КАС від 02 жовтня 2019 року в справі №823/1507/18 викладені наступні правові позиції:
??п.29. Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
??п.30. Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
?п.31. Таким чином, згідно з статтею 236 КЗпП проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
?п.32. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність вини відповідача в затримці виконання судового рішення не є обов'язковою для задоволення заявлених вимог. Наявність вини випливає з норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.
Згідно правової позиції в Постанові Верховного Суду від 17.06.2020 року в справі №521/1892/18, у разі затримки виконання рішення про поновлення на роботі порушене право працівника підлягає захисту шляхом звернення з вимогами про стягнення середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
Згідно п. 5 названого Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №100 (далі по тексту - Порядок обчислення СЗП), у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV Порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови КМУ від 9 березня 2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.
Обставини, які мають значення для прийняття рішення за даним позовом, встановлені рішеннями судів та не підлягають доказуванню.
В даному позові, як і в судовій справі № 369/11467/16-а, позивачем є ОСОБА_1 , а відповідачами - Кам?янець-Подільський міський голова, Виконавчий комітет Кам?янець-Подільської міської ради.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в справі № 369/11467/16-а встановлено, що середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 , який враховується при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 315,22 гривень.
Розрахунок середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в справі №369/11467/16-а в частині не винесення станом з 29.08.2024 року розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам?янець-Подільської міської ради з 10.01.2012 року за період з 29.08.2024 року по день прийняття рішення суду по суті позовних вимог в даній справі.
Розмір місячного посадового окладу позивача при призначені на посаду директора ДПСК згідно розпорядження Кам?янець-Подільського міського голови № 182-к від 17 березня 2011 року склав 1608 гривень.
В грудні 2011 року Позивачем відпрацьовано 12 робочих днів, При цьому, важливо врахувати, що про його перебування на лікарняному з 19.12.2011 року.
Згідно наданої відповідачем інформації в довідці №49 від 20.02.2017 року за відпрацьовані в листопаді 2011 року дні Позивачу сплачено 2137,42 грн. без врахування відпускних, за відпрацьовані в грудні 2011 року - 4797,48 грн. Отже, середньоденна заробітна плата складає: (2137,42+4797,48)/(10+12)=315,22 гривні, в якій: 2137,42 - сплачена заробітна плата за листопад 2011 року без врахування відпускних, 4797,48 - сплачена заробітна плата за грудень, 10-кількість фактично відпрацьованих днів в листопаді 2011 року, 12 - кількість фактично відпрацьованих днів в грудні 2011 року.
Постановою КМУ №441 від 03.06.2020 року, яке вступило в силу з 12.06.2020 року, внесено зміни в постанову КМУ №268 від 09.03.2006 року та згідно додатку 51 до даної постанови встановлено посадовий оклад для директорів департаментів II групи міст за оплатою праці в розмірі 8400 гривень. Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 29.08.2024 року по день прийняття рішення суду в даній справі підлягає коригуванню на коефіцієнт 8400/1608=5,223.
Відповідно до правової позиції зазначеної в п.39 Постанови ВС у складі КАС від 08 жовтня 2019 року в справі №826/3609/17 «Оскільки, спеціальним законодавством не врегульовано порядок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми трудового законодавства та Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.».
Зі змісту п. 10 Порядку обчислення СЗП випливає, що обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради на користь позивача необхідно стягнути середню заробітну плату, за час вимушеного прогулу, за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на посаді, за період з 15.11.2018 по день прийняття рішення в цій справі з проведенням необхідних відрахувань податків та інших обов'язкових платежів відповідно до чинного законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.
Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кам'янець - Подільського міського голови щодо затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в судовій справі №369/11467/16-а в частині обов'язку винесення розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради з 10.01.2012 року і незабезпечення умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради.
Стягнути з Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 за період з 29.08.2024 року по день прийняття рішення в цій справі середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2024 року в судовій справі №369/11467/16-а, а саме, не винесення Кам'янець-Подільським міським головою розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради, незабезпечення умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради сплачений ним судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.