29 серпня 2025 року справа №320/36856/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Пенсійного фонду України, в якому просить суд:
- визнати противною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978, періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979. 3 11.01.1979 по 18.10.1979, з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983. з 20.01.1983 по 04.04.1984, з 05.04.1984 по 24.06.1986, 3 01.04.1987 по 13.06.1987;
- зобов?язати Пенсійний фонд України зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978. періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979, з 11.01.1979 по 18.10.1979. з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983. з 20.01.1983 по 04.04.1984. з 05.04.1984 по 24.06.1986, з 01.04.1987 по 13.06.1987;
- зобов?язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням зазначених у рішенні суду періодів загального страхового стажу - з 30.11.2021 року з урахуванням раніше виплачених сум та з індексацією доходів громадян.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, при призначенні пенсії відповідач не врахував періоди навчання, строкової військової служби та роботи, посилаючись на те, що страховий стаж у період з 1975 по 1986 набутий не на території України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України.
Пенсійний фонд України листом за вих. № 2800-030103-8/10374 від 01.03.2023 повідомив Позивача про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - VII (далі - Закон України №1058) та Угоди про соціальне забезпечення громадян, укладеної між Україною і Королівством Іспанія 07 жовтня 1996 року, яка ратифікована Законом України «Сіро ратифікацію Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян» від 17 грудня 1997 року № 741/97-ВР (далі Угода) з 30.11.2021 року з врахуванням страхового стажу - 11 років 05 місяців 17 днів. Розмір пенсії становить 104.82 грн. на місяць.
У грудні 2022 року Позивачу переказано пенсію на його банківський рахунок в Іспанії за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 з доплатою за період 30.11.2021 по 30.09.2022 в розмірі 35,41 євро (1366,15 грн.) по курсу Національного банку України гривні до євро на 14.12.2022 (38,578 грн. = 1 євро).
Не погодившись із періодом страхового стажу, який був врахований Пенсійним фондом України при призначенні пенсії за віком, Позивач через адвоката повторно звернувся до Відповідача із заявою про надання йому інформації щодо розміру врахованого страхового стажу.
Листом за вих. № 2800-030103-8/17633 від 03.04.2023 Пенсійний фонд України повідомив Позивача, що його страховий стаж, набутий на території України складає 11 років 5 місяців 17 днів. Для визначення права на призначення пенсії за віком враховано 15 років 10 місяців 23 дня стажу, набутого на території Королівства Іспанії.
Таким чином, загальний страховий стаж для визначення права на пенсію складає 27 років 4 місяці 10 днів.
У періоди з 1975 по 1986 роки страховий стаж (навчання, строкова військова служба, робота) набутий не на території України, тому зазначений період не зараховується до страхового стажу для визначення права.
Також без зазначення жодної причини до страхового стажу Позивача не був включений період трудової діяльності з 01.04.1987 по 13.06.1987.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не зарахування до загального страхового стажу періодів навчання, строкової військової служби та роботи, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист. який
включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках. передбачених Законом, яке є невідчужуваним і непорушним.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги. що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. призначення, перерахунку і виплати пенсій тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058-IV). Законом України «Про пенсійне забезпечення», а також Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22- 1).
Порядок обчислення страхового стажу визначений статтею 24 Закону України № 1058- VI. Відповідно до частин 1 - 2. 4 ст. 24 Закону України № 1058-VI страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої, третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання. а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується, серед іншого:
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації. в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
На час навчання, військової служби та роботи Позивача (з 1975 року по 24 червня 1986 року) порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі Порядок № 590).
Відповідно до пункту 108 Порядку № 590 в загальний страховий стаж роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка робота в якості робітника або службовця. незалежно від характеру та тривалості роботи і тривалості перерв.
Підпунктом «з» та «к» пункту 109 цього Порядку визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також:
з) навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах. гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.д.) та в інших училищах, школах і на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;
к) служба в складі Збройних Сил СРСР та перебування в партизанських загонах тощо.
Як випливає із записів у трудовій книжці Позивач з 01 вересня 1975 року по 1978 рік він закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища № 3 в м. Небет Даг та отримав диплом НОМЕР_1 від 21 липня 1978 року. отримавши кваліфікацію машиніст кранів автомобільних 5 (п'ятого) розряду.
З 28 липня 1978 року по 08 січня 1979 року працював на посаді автокрановщика 5 розряду (записи трудової книжки №№ 1 - 2).
3 11 січня 1979 року по 18 жовтня 1979 року працював водієм 3 класу (записи трудової книжки №№ 3 - 4).
3 18 листопада 1979 року по 17 квітня 1980 року працював водієм 3 класу (записи трудової книжки №№ 5 - 6).
3 03 травня 1980 року по 28 травня 1982 року - служба в рядах Радянської армії.
3 09 серпня 1982 року по 07 січня 1983 року працював поваром (записи трудової Книжки №№ 7 - 9).
З 20 січня 1983 року по 04 квітня 1984 року працював майстром (записи трудової книжки №№ 10 - 11).
3 05 квітня 1984 року по 24 червня 1986 року працював мотористом/ машиністом (записи трудової книжки №№ 12 - 15).
3 01 квітня 1987 року по 13 червня 1987 року працював будівельником (записи трудової книжки №№ 20 - 21).
Відповідно до підпункту а) пункту 117 Порядку № 590 доказом стажу роботи може служити: трудова книжка.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю Української РСР (в редакції від 10.12.1971, що набрала чинності з 01 червня 1972 року) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві. В установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Аналогічні положення містяться і в чинному законодавстві України.
Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-ХII основним документом. Що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Пунктом І Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
При цьому у пункті 3 Порядку №637 визначено, що трудовий стаж може підтверджуватися іншими документами, у разі: 1) відсутності трудової книжки; 2) відсутності у ній відповідних записів: 3) якщо у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Зі змісту трудової книжки Позивача вбачається, що в ній містяться записи про періоди навчання, служби та роботи Позивача (записи №№ 1 - 15. 20 - 21) за період з 01.09.1975 року по 24.06.1986 року та з 01.04.1987 но 13.06.1987, у зазначених записах відсутні будь-які виправлення, неправильні чи неточні записи про періоди трудової діяльності.
Відтак, враховуючи вказані обставини, суд зазначає, що неврахування таких періодів трудової діяльності Позивача, в тому числі навчання та служби, до загального страхового стажу є протиправним.
Отже, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання противною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978, періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979. 3 11.01.1979 по 18.10.1979, з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983. з 20.01.1983 по 04.04.1984, з 05.04.1984 по 24.06.1986, 3 01.04.1987 по 13.06.1987.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978. періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979, з 11.01.1979 по 18.10.1979. з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983. з 20.01.1983 по 04.04.1984. з 05.04.1984 по 24.06.1986, з 01.04.1987 по 13.06.1987, та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням зазначених у рішенні суду періодів загального страхового стажу - з 30.11.2021 року, суд зазначає таке.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
За змістом частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Пенсійного фонду України зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978. періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979, з 11.01.1979 по 18.10.1979. з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983. з 20.01.1983 по 04.04.1984. з 05.04.1984 по 24.06.1986, з 01.04.1987 по 13.06.1987, та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням зазначених у рішенні суду періодів загального страхового стажу - з 30.11.2021 року.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон Nє 1282-ХII) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частини перша, п'ята статті 2 Закону України № 1282-XII).
Приписами частини другої статті 5 Закону України № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян. одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів). стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 нього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів. зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якшо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
З наведеного випливає. що пенсія, яку позивач отримує. с об'єктом індексації. яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму. встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 490/6755/15-а, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18) та від 15.04.2019 у справі №727/7818/16-a.
За таких обставин, дії відповідача, які полягали у не нарахуванні та не виплаті позивачу індексації пенсії, є протиправними.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності тощо.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права. свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень: 3) визнання дій суб?єкта владних повноважень протиправними та зобов?язання утриматися від вчинення певних дій: 4) визнання бездіяльності суб?єкта владних повноважень протиправною та зобов?язання вчинити певні дії тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Пенсійного фонду України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати противною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978, періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979, з 11.01.1979 по 18.10.1979, з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983, з 20.01.1983 по 04.04.1984, з 05.04.1984 по 24.06.1986, з 01.04.1987 по 13.06.1987.
Зобов'язати Пенсійний фонд України зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1975 по 21.07.1978 періоду строкової військової служби з 03.05.1980 по 22.05.1982, періодів трудової діяльності (роботи) з 28.07.1978 по 08.01.1979, з 11.01.1979 по 18.10.1979, з 18.11.1979 по 17.04.1980, з 09.08.1982 по 07.01.1983, з 20.01.1983 по 04.04.1984, з 05.04.1984 по 24.06.1986, з 01.04.1987 по 13.06.1987.
Зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням зазначених у рішенні суду періодів загального страхового стажу - з 30.11.2021 року. з урахуванням раніше виплачених сум та з індексацією доходів громадян.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України, сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн., 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.