(про поновлення строку звернення з позовом, продовження розгляду справи)
02 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/8174/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши питання про продовження розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Після відкриття провадження у справі відповідач подав в вдізив, в якому просив залишити позов без розгляду, у зв"язку пропуском строку звернення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.25 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху для надання позивачу строку для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску або уточненої позовної заяви з доказами направлення копії відповідачу.
На виконання вимог ухвали представник позивача надіслав до суду заяву про поновлення строку звернення з позовом з обгрунтування причин поважності пропуску такого строку.
Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суддя висновує таке.
Як вбачається з наданих доказів, позивача звільнено за власним бажанням наказом начальника державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" від 05.12.2024 №136-ОС-24.
При цьому, у наданій відповідачем копії грошового атестату від 17.12.2024 №З-4881, міститься підпис позивача у графі "Дані, що вказані у грошовому атестаті, вважаю доствірними".
Позовну заяву подано 19.03.2025, тобто з пропуском на 2 дні.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. встановленим законом.
Гарантоване статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права.
Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами вимог процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У постанові від 05.12.2018 Велика Палата Верховного Суду у справі №11-989/18 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до Конвенції про захист передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд враховує, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду лише 2 дні, що суд кваліфікує як незначний пропуск зазначеного строку, з урахуванням введеного в країні воєнного стану.
Отже, суд висновує, що позивач вчинив активні дії, спрямовані на захист порушених прав, та добросовісно використав надані йому права на звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у справі, а тому такий строк необхідно поновити, а у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовити.
Суд продовжує розгляд адміністративної справи у відповідності до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
Керуючись статтями 171, 237, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Поновити позивачу строк звернення з позовом.
У задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовити.
Продовжити розгляд адміністративної справи № 240/8174/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя О.В. Капинос