01 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/13691/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви від 09 квітня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон №3543-ХІІ) як особі, на утриманні якої перебувають четверо дітей віком до 18 років;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 09 квітня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідками розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову у її наданні.
Позов обґрунтований тим, що позивач є військовозобов'язаним, на його утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На переконання позивача, він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, а тому 09 квітня 2025 року засобами поштового зв"язку подав відповідачу необхідні копії документів для надання відстрочки від призову.
Засобами поштового зв'язку 08.05.2025 отримав відповідь від 10.04.2025 про необхідність особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 з завіреними копіями документів, які дають право на відстрочку.
Позивач зазначив, що Положення Закону №3543-ХІІ та Порядку №560 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову під час мобілізації. Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду поданої заяви і надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, адже отримавши таку заяву з усіма необхідними документами, відповідач повинен був прийняти рішення по суті про надання відстрочки або обґрунтовану відмову у її наданні.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити.
Крім цього, відповідачем подані витребувані судом документи.
У відповіді на відзив представник позивача просить не враховувати відзив відповідача при розгляді справи по суті, оскільки поданий в порушення вимог ч.5 ст.162 КАС України.
У період з 30.06.2025 по 18.07.2025 та, з 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується військово-обліковим документом - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 .
Позивач 09.04.2025 засобами поштового зв'язку подав до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву, в якій просив: надати відстрочку від призову під час мобілізації згідно з абзацом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з перебуванням на утриманні чотирьох дітей до 18 років. Видати довідку на ім'я ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно з частиною 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Про розгляд вказаної заяви повідомити письмово. До заяви позивач додав засвідчені копії: копія паспорту, довідки про присвоєння РНОКПП (ідентифікаційного номера) на ім'я ОСОБА_1 ; копія паспорту, довідки про присвоєння РНОКПП (ідентифікаційного номера) на ім'я ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади; копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, картки латників податків, копія посвідчення НОМЕР_2 , копія військово-облікового документу на ім'я ОСОБА_1 (тимчасове посвідчення); копія довідки №42262 від 28.03.2025.
Листом від 10 квітня 2025 року №1940/6/1086 відповідач повідомив позивача про те, що для отримання відстрочки від призову під час мобілізації йому необхідно особисто подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної піттримки за місцем перебування на військовому обліку заяву згідно з додатком 4 до Порядку №560, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені у встановленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 та під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України", а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (затверджено Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так згідно з частиною першою цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (пункт 3); жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років (пункт 5).
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України постановою від 16 травня 2024 року затвердив Порядок №560 (далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктами 56, 57 Порядку №560 установлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Отже, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період утворюється і діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Аналізуючи наведені норми Порядку №560 слід дійти висновку, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зобов'язані вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 09.04.2025 про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Таку заяву, яка містить опис підстав для відстрочки на військову службу під час мобілізації, зазначених у пункті 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, разом із документами, що їх підтверджують, позивач направив засобами поштового зв'язку до відповідача.
Матеріали справи не містять доказів розгляду заяви комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у порядку, встановленому пунктом 60 Порядку №560 з прийняттям відповідного рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або про відмову в її наданні з обґрунтуванням підстав для такої відмови. Натомість у відповідь на заяву відповідач листом від 10 квітня 2025 року №1940//1086 вказав про необхідність подання заяви про відстрочку від призову на військову службу згідно з додатком 4 Порядку №560 позивачем особисто на ім'я голови комісії районного територіального центру компектування та соціальної підтримки, з документами, що підтверджують право на відстрочку і пред'явленням військово-облікового документа (військово-обліковий документ в електронній формі) .
Проаналізувавши зміст відповіді відповідача, норми чинного законодавства, суд зазначає, що скористатися відстрочкою від призову на військову службу є правом військовозобов'язаного. Подання заяви особисто не є тотожним прибути особисто до районного територіального центру комплектування та підтримки, щоб таку заяву подати, на що вказує також і пункт 59 Порядку №560, яким передбачено можливість оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У спірних правовідносинах нема підстав для сумніву, що заява про відстрочку була направлена позивачем особисто. Посилання відповідача у листі від 10.04.2025 на необхідність під час подання заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації пред'явлення військовозобов'язаним військово-облікового документа відповідає вимогам Порядку №560, однак, оскільки наявність такого документа не спростована відповідачем, тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 містить підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 16.03.2023, а тому аналіз вказаному документу має бути наданий комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 під час розгляду по суті заяви позивача від 09.04.2025.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що роз'яснення відповідача про необхідність особистого подання заяви та документів, які дають право на відстрочку від призову, не узгоджуються із вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку розглянути заяву позивача на комісії, що діє при ІНФОРМАЦІЯ_7 , з прийняттям акта владно-управлінського характеру (рішення) по суті.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка полягає в не прийнятті рішення.
У цих правовідносинах суб'єкт владних повноважень повинен діяти добросовісно та не може утриматись від прийняття рішення за результатами розгляду звернень військовозобов'язаних, що входить до його виключної компетенції.
У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення, відповідно до вимог Порядку № 560.
Суд також зазначає, що адресування позивачем заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 , а не голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 , не є підставою для її не розгляду та не прийняття відповідного рішення, оскільки така заява, яка містить суть порушеного питання, обґрунтування підстав для відстрочки від призову, мала бути передана відповідній комісії, що діє при ІНФОРМАЦІЯ_7 , для розгляду. При підтвердженні умов для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації хоч за однією із вказаних у заяві підстав, комісія зобов'язана ухвалити рішення про надання відстрочки.
За встановлених у справі обставин та на підставі положень законодавства, якими врегульовані відносини між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю у спосіб, про який просив позивач.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути вказану суму судових витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 09 квітня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 на засіданні комісії розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 квітня 2025 року з прийняттям відповідного рішення по суті.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові на користь ОСОБА_1 витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
01.09.25